Теми рефератів

1. Роль інфраструктури в розвитку ринкового механізму.

2. Особливості ринкових відносин в Україні.

3. Товарні біржі в Україні.

4. Фондова біржа, особливості її діяльності в Україні.

5. Тіньовий сектор економіки в Україні.

Контрольні завдання

1. Тести

1. Зазначте установи, які формують інфраструктуру ринку:

а) підрозділи Міністерства фінансів у центрі та їх філії на місцях;

б) підприємства зв’язку, транспорту, шляхового господарства;

в) банки, фондові, товарні, валютні біржі та біржі праці.

2. Хто є конкретним суб’єктом власності на фондовій біржі?

а) емітенти цінних паперів;

б) посередники;

в) покупці цінних паперів.

3. Хто є головним суб’єктом на фінансовому ринку?

а) держава;

б) фірми і приватні особи;

в) банки і фондові біржі.

4. Яким чином реалізуються відносини власності на товарній біржі?

а) через купівлю-продаж продукції;

б) через привласнення доходів від посередницької діяльності при реалізації продукції;

в) через привласнення застави.

5. Яке з положень не розкриває практичного значення подальшого розвитку товарних бірж в Україні?

а) воно полягає у сприянні збалансуванню попиту і пропозиції, усередненню й оптимізації цін;

б) воно полягає у сприянні розвитку відносин, за яких замовник продукції авансуватиме виробника коштами під майбутню продукцію.

2. Питання для самоперевірки знань

1. Дайте визначення поняття «ринкова інфраструктура» і розкрийте її значення для безперебійного функціонування ринку.

2. Для чого необхідна біржова торгівля і в чому полягає її сутність?

3. Які Ви знаєте об’єкти біржової торгівлі і відповідно види бірж?

4. Чи змінилася роль біржової торгівлі на рубежі тисячоліть? Розкрийте зміст цих змін.

5. Якими цінними паперами торгують на фондовій біржі? Що таке котирування цінних паперів?

6. Яка роль держави у формуванні і функціонуванні галузі інфраструктури?

Література: 2, 6, 7, 10, 11, 12, 25.

Тема 9 Домогосподарство в системі економічних відносин

1. Доходи домогосподарства. Розподіл доходів на особисте споживання, податки і заощадження.

2. Місце домогосподарств в економіці України.

Методичні вказівки та пошукові завдання

При вивченні першого питання необхідно мати на увазі, що для того щоб домогосподарства успішно виконували свої функції, вони повинні отримувати певний обсяг доходів за рахунок певних джерел.

Головне джерело доходів – це доходи від ресурсів, які домогосподарства поставляють суспільному виробництву, або ж доходи від факторів виробництва. Але цим не вичерпуються доходи, що отримують домогосподарства, слід враховувати також трансферти.

Трансфертні платежі – це всі сплати, які відповідають реальному економічному внеску домогосподарства, але не еквівалентні виробничим витратам.

Структура доходів населення за джерелами досить різноманіт­на і залежить від структури суспільних відносин країни, рівня розвитку продуктивних сил.

Отже, сукупний дохід домогосподарства - це вся сума дохо­дів, які воно отримує в грошовій чи натуральній формі з будь-яких джерел.

Сукупний дохід домогосподарства не повинен бути нижчим, за прожитковий мінімум, тобто нижчий ніж вартість набору товарів і послуг, розрахований за нормами і нормативами споживання і забез­печеності населення першочерговими життєвими засобами. Про­житковий мінімум використовується для встановлення мінімального рівня доходів сімей, а також мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат і пільг.

Для оцінки доходів населення, крім прожиткового мінімуму має враховуватись і оптимальний споживчий бюджет — вар­тість набору життєвих засобів, розрахована за нормами і нормати­вами споживання, які задовольняють розумні раціональні потреби людей. Цей показник використовують для оцінки досягнутого рівня життя населення і вибору найбільш ефективних шляхів йо­го підвищення.

Після аналізу категорії «доходи домогосподарства» та їх розподілу доцільно було б перейти до розгляду поняття «витрати домогосподарства». Вивчення цих двох понять є нероздільним. Якщо розподіл доходу домогосподарства уявити в загальних ри­сах, то постає досить ясна картина. Частина доходу надходить державі у вигляді особистого прибуткового податку, а залишок розподіляється на витрати на споживання і заощадження.

Споживання домогосподарства - це придбання товарів особистого користування, тобто купівля продуктів харчування, одягу, взуття, меблів, предметів культури і побуту, автомобілів, витрати на соціально-культурні та побутові послуги.

Тепер доцільно з’ясувати суть терміна «заощадження». Дохід, що залишається у розпорядженні споживача після внесення по­датків та інших виплат, може використовуватись лише двома способами - або на заощадження, або на споживання.

Заощадження - це та частина доходу домогосподарства, що не сплачується у вигляді податку та не витрачається на купівлю то­варів особистого споживання.

Вивчаючи друге питання, необхідно підкреслити, що для будь-якої країни з ринковою економікою заощадження населення виступають головним джерелом кредитних ресурсів банківської системи.

В нашій державі з постійною нестачею фінансових ресурсів ці накопичення домашніх господарств відіграють особливо важливу роль. В разі масового відтоку цих коштів, наприклад, під час кризи, під загрозу існування попадають не тільки окремі банки, а і вся банківська система країни. Прикладом може бути світова фінансова криза 2008-2009 pp. яка зачепила Україну і одним з проявів якої стало масове дострокове відкликання населенням своїх вкладів в комерційні банки. За ті ресурси, які домашні господарства пропонують на ринку як капітал, вони отримують одну з форм доходу на капітал. Це може бути рента (у разі пропозиції такого ресурсу як земля), прибуток, коли ресурс представлений речовими формами існування капіталу і відсоток за умови пропозиції на ринку грошової (вартісної) форми існування капіталу.

Таким чином, необхідно зробити висновок про те, що домогосподарства є постачальниками ресурсів, є виробниками продукції у підсобних господарствах, є споживачами товарів та послуг у ринковій економіці, тому роль домогосподарств в ринковій економіці визначається цими чинниками.