
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Перелік скорочень
- •5 Хвильові рівняння. Електродинамічні потенціали
- •5.1 Хвильові рівняння (рівняння Гельмгольця)
- •5.2 Векторний та скалярний потенціали. Вектор Герца
- •6 Плоскі електромагнітні хвилі
- •6.1 Загальні властивості плоских електромагнітних хвиль.
- •Параметр в загальному випадку комплексна величина
- •6.2 Плоскі хвилі в різноманітних однорідних ізотропних середовищах.
- •Характеристичний опір
- •7 Хвильові явища на межі розділу двох середовищ
- •7.2 Однорідна плоска хвиля, що розповсюджується у довільному напрямку.
- •7.5 Явище повного внутрішнього відбиття.
- •7.6 Імпедансні граничні умови (умови Леонтовича).
- •7.7 Повне відбиття і напрямлені хвилі.
- •Перелік посилань
- •Додаток а
- •А.4 Основні тотожності
- •Таблиця б.2 Основні характеристики діелектриків
7.5 Явище повного внутрішнього відбиття.
Вважаємо, що обидва контактуючі
середовища – діелектрики, причому перше
середовище оптично більш щільне, ніж
друге, тобто
або
.
Визначимо умови, при яких буде відсутня
заломлена хвиля, тобто має місцеповне
відбиття.
З другого закону Снелліуса
слідує, що кут заломлення
для даного випадку більше кута падіння
:
. (7.57)
Умову (7.57) відображає променева
схема на рис. 7.10, а. Отже, при якомусь
куті падіння
,
якийназивається
граничним кутом внутрішнього відбиття
(критичним кутом), виявиться,
що кут
– прямий (рис. 7.10, б). Заломлений промінь
немов би ковзає вздовж межі розділу.
Якщо прийняти в (7.57)
,
для
отримаємо
. (7.58)
Якщо кут падіння більше
критичного (),
то з (7.57) слідує, що
.
А це означає, що якщо значення кута
падіння лежать в межах
,
то заломлення променю немає; не існують
дійсні значення кута заломлення
.
Відбувається повне відбиття (рис.7.10,в).
Область визначення дійсних значень
кута заломлення являється умова
.
Отже, для виникнення повного відбиття необхідно виконання двох умов:
– друге середовище повинне
бути оптично менш щільним ніж перше (або
);
– кут падіння повинен бути
більше критичного ().
7.6 Імпедансні граничні умови (умови Леонтовича).
На відміну від звичайних
граничних умов (розділ 3), які зв'язують
значення складових поля на межі розділу
в різних середовищах, імпедансні умови
виражають зв'язок між складовими векторів
і
в одному середовищі.
Вважаємо, що друге середовище
оптично більш щільне, ніж перше, тобто
.
Згідно з другим законом Снелліуса
. (7.59)
Це означає, що при будь-якому
куті падіння
хвиля в другому середовищі розповсюджується
практично по нормалі до межі розділу
(рис. 7.11). Отже, в цьому випадку вектори
напруженості поля паралельні межі і
зв'язані умовою
. (7.60)
Це відношення справедливе
для будь-якої точки другого середовища,
в тому числі і для межі розділу. Оскільки
нормальні складові дорівнюють нулю, а
тангенціальні неперервні при переході
через межу, можна зробити заміну виду
на
,
а
на
.
З урахуванням цього зауваження
з формули (7.60) слідує, що
.
Остаточно, при k2
> k1
для дотичних складових поля в першому
середовищі має місце співвідношення
. (7.61)
де
(7.62)
і називається поверхневим
імпедансом,
який на межі розділу з оптично дуже
щільним середовищем дорівнює її
характеристичному опору. Рівність
(7.61) була одержана М.А. Леонтовичем при
дослідженні ним розповсюдження
радіохвиль. Ця умова застосовується у
випадку, якщо середовища які контактують,
суттєво відрізняються по параметрам
(наприклад, повітря – метал). При цьому
не вимагається визначати електромагнітне
поле в оптично щільному середовищі.
Розв'язок зводиться до задачі для одного
середовища з заданим імпедансом
на її межі.
7.7 Повне відбиття і напрямлені хвилі.
При повному відбитті від межі
розділу відбита хвиля несе таку ж
енергію, як і падаюча. На рис. 7.12 показана
векторна діаграма, на якій середні
значення вектору Пойнтинга
розкладені на
і
.
З рисунку видно, що нормальні компоненти
взаємно знищуються, а дотичні складаються,
при цьому потік енергії переноситься
вздовж межі. При цьому формується
особливий хвильовий процес, спрямований
межею розділу середовищ.
Розглянемо спочатку повне
відбиття від ідеально провідної межі
,
.
Перпендикулярна поляризація. З формул Френеля для цього виду поляризації (7.38) слідує, що в цьому випадку
. (7.63)
Поле в першому середовищі являється суперпозицією падаючої і відбитої хвиль (7.26):
. (7.64)
Через те, що відбиття повне,
то
,
тоді
. (7.65)
Перетворити вираз (7.65) можна, якщо звернутися до відомих тригонометричних тотожностей виду
В результаті одержимо:
. (7.65)
Якщо провести аналогічні операції з падаючою і відбитою хвилями для вектору магнітного поля (7.27), то отримаємо:
(7.67)
Паралельна поляризація.
При
з (7.45), маємо
. (7.68)
Результуюче поле для цього виду поляризації з урахуванням попереднього алгоритму перетворення для електричного і магнітного полів будуть мати вигляд:
(7.69)
(7.70)
Проаналізуємо вирази для полів (7.66) і (7.67), (7.69) і (7.70). Кожне з них має характер хвилі, яка розповсюджується в напрямку у, а в площинах фронту (у=const) – це стояча хвиля (площина рівних амплітуд). Через те, що площини цих хвиль не співпадають (вони взаємно перпендикулярні), то хвиля являє собою неоднорідну плоску хвилю. Вона відрізняється від раніше розглянутої плоскої хвилі в ізотропному однорідному середовищі тим, що має і повздовжні (паралельні напрямку розповсюдження) складові.
При перпендикулярній
поляризації вектор
лежить в поперечній площині
,
а вектор
має дві складові: поперечну
і повздовжню
(рис.7.15,а).
При паралельній
поляризації, навпаки,
вектор
має дві складові
і
,
а вектор
лежить в поперечній площині
(рис.7.15,б).
Процес характеризується
двома хвильовими числами
і
,
які зв'язані співвідношеннями:
(7.71)
Величина
називаєтьсяповздовжнім
хвильовим числом,
або сталою розповсюдження,
а
–поперечним хвильовим
числом. При дійсному
:
(7.72)
де – фазова швидкість хвилі;
– просторовий період, тобто довжина
хвилі вздовж розповсюдження;
–
період стоячої хвилі в площині фронту.
Фазова швидкість неоднорідних хвиль вище, ніж у однорідних хвиль
(7.73)
Такі хвилі, у яких
називаються“швидкими”
хвилями. На відстанях
від межі розділу лежать площини, на яких
виконується гранична умова
.
Ці площини можна замінити ідеально
провідними площинами без будь-якого
порушення структури поля. Одержується
найпростіший плоский порожній хвилевід.
Формально, поле в другому середовищі, уявимо як заломлену хвилю:
. (7.74)
Згідно з другим законом Снелліуса
(7.75)
При повному відбитті,
підкореневий вираз в (7.75) від’ємний,
тому
– уявна величина:
(7.76)
Якщо підставити (7.76) в (7.75), то отримаємо
. (7.77)
Так як при віддаленні від
поверхні розділу двох середовищ (при
)
поле не може необмежено зростати, в
показнику необхідно вибрати знак
“мінус”. Тоді поле в другому середовищу
експоненціально зменшується при
віддаленні від межі розділу середовищ
(рис.7.13). Таким чином, поле в другому
середовищу –плоска
неоднорідна хвиля,
яка розповсюджується вздовж z. Так як
поле зосереджене поблизу поверхні
розділу, то таку хвилю називають
поверхневою хвилею.
В цьому випадку, при повному відбитті,
,
тому швидкість хвилі в другому середовищі
менше
(7.78)
Такі хвилі називають ще
”повільними” хвилями
на відміну від швидких хвиль, у яких
в даному середовищі. Кут заломлення
являється комплексною величиною. Дійсна
частина дорівнює
і показує напрямок розповсюдження
хвилі, а уявна – швидкість зменшення
амплітуди цієї хвилі вздовж осі z.
7.8 Плоскопаралельний хвилевід.
З розподілу компонент векторів
поля (рис. 7.13) в площині фронту, раніше
розглянутих неоднорідних хвиль
і
в (7.8) видно, що якщо ввести ряд площин,
розміщених на відстанях
, (7.79)
від межі розділу, то для них
будуть виконуватися умови
.
Це означає, що якщо будь-яку з цих площин
замінити ідеально провідними площинами,
то порушення структури поля не відбудеться.
Таким чином, ми переходимо до напрямляючої
системи, яка утворена двома паралельними
ідеально провідними площинами. В середині
такої системи можуть існувати попередні
і
хвилі. Утворюються найпростіший
порожниний хвилевід.
Якщо зафіксувати відстань
між пластинами (),
то можна визначити поперечне хвильове
число
,
скориставшись для цього виразом (7.72):
. (7.80)
З (7.79) визначаємо
:
. (7.81)
Прирівнявши (7.80) і (7.81) визначимо
:
, (7.82)
де n=0
має зміст тільки для горизонтальної
поляризації (7.69) (7.70). Умова (7.82) показує,
що для такого типу хвилеводу можливе
існування безліч інших полів, крім
розглянутих раніше
і
полів в 7.8. Послідовність значень
поперечного хвильового числа
задовольняє розв’язкам (7.66–7.67) і
(7.69–7.70), а також граничним умовам.
Змінюючиn
можна отримати різні тапи хвиль. На рис.
7.14 зображені розподіли
і
складових в площині фронту напрямляючої
хвилі для вертикальної і горизонтальної
поляризації.
Отримаємо важливі параметри, характеризуючі розповсюдження хвилі в порожнинному хвилеводі. З виразу (7.71) можна отримати вираз для повздовжнього хвильового числа.
. (7.83)
Тут k – хвильове число для необмеженого середовища з тими ж властивостями, що і середовище між площинами і воно дорівнює
. (7.84)
Виносячи k з під корення і враховуючи, що
,
приходимо до виразу
Введемо параметр
,
який називаєтьсякритичною
частотою і яка дорівнює
. (7.85)
Остаточно, формула для повздовжнього хвильового числа буде мати вигляд з урахуванням (7.85):
(7.86)
Звідси знаходиться фазова
швидкість
і довжина
напрямляючої хвилі
.
Виходячи з (7.72) для визначення
:
,
маємо
; (7.87)
. (7.88)
З виразу (7.87) і (7.88) видно, що
і
залежать від частоти, тобто розповсюдження
напрямлених хвиль супроводжується
дисперсією.
Висновки.
1. Фазова швидкість
і довжина хвилі
завжди більше відповідних величин в
необмеженому середовищі:
2. На частоті
,
яка дорівнює критичній
і
перетворюються в нескінченність. При
цьому поле між площинами вже не буде
хвилею, яка розповсюджується. Поле стає
синфазним, тобто енергія не переноситься.
Це стояча хвиля. Хвиля нормально падає
на межі, кут падіння
.
3. Хвиля буде напрямленою,
якщо
.
При цьому
буде дійсною величиною. Це означає, що
фазовий набіг буде змінюватися за
лінійним законом при зміні координати
Y, що являється ознакою рухомої хвилі.
4. Якщо
,
то
стає
уявною величиною
,(7.89)
тобто поле зберігає сталу фазу і в напрямку розповсюдження Y буде зменшуватися за експоненціальним законом
(7.89
а)
Умова (7.89) ще називають “умовою
відсікання”. Вона
виконується, як правило, для вищих n.
Чим менше n,
тим нижче
,
приn=0 вона
перетворюється в нуль. В цьому єдиному
випадку буде розповсюджуватися плоска
однорідна хвиля, у якої відсутня
повздовжня складова.
Розповсюдження напрямляючих хвиль в плоскому хвилеводі можна легко пояснити за допомогою багатократного відбиття від площин (рис. 7.15). На основі (7.71) і порівнянні з (7.86) отримаємо:
. (7.90)
З рис. 7.15 видно, що при
поступовому зменшенні кута падіння
,
зменшується частота
до
.
При кутах падіння близьких до 90о,
хвилі, відбиваючись від площин,
розповсюджуються рівномірно, що можливо
при високих частотах
.
Із зменшенням частоти
,
збільшується
,
тобто кут
зменшується, а при
,
.
При цьому хвиля розповсюджується
нормально до площин хвилеводу. Енергія
передаватися по хвилеводу не буде. Таким
чином, хвилі
і
типу можуть формуватися на досить
високих частотах (до
).
На низькихї частотах формується хвиля
ТЕМ.