Державний вищий навчальний заклад

«Запорізький національний технічний університет»

Міністерства освіти і науки України

С. А. Панченко українська мова в засобах масової комунікації

Навчально-методичний посібник

для студентів денної та заочної форм навчання

спеціальності 6.030301 – Журналістика

Запоріжжя

2009

УДК 811.161.2(075.8)

ББК Ш13(укр.) – 923

П16

Рецензенти:

Доктор філологічних наук, професор, директор Інституту філології Бердянського державного педагогічного університету

В.А. Зарва

Кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри масової комунікації та зв’язків з громадськістю Інституту журналістики Класичного приватного університету

В.В. Березенко

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Лист № 14/18-Г-2323 від 07.11.08

Панченко С. А.

П16 Українська мова в засобах масової комунікації: Навчально-методичний посібник. – Запоріжжя: Запорізький національний технічний університет, 2009.- 103 с.

ISBN

Навчально-методичний посібник «Українська мова в засобах масової комунікації» містить лекційний матеріал, комплекс практичних завдань, контрольних робіт, тестів та завдань для самостійної роботи, що сприяють різнобічному мовленнєвому розвитку майбутніх фахівців-журналістів, усвідомленню місії комунікативної, репрезентативної та культуроносної функцій української мови в засобах масової інформації.

УДК

ББК

© Запорізький національний технічний університет, 2009

ISBN ISBN © Панченко С. А., 2009

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………

ТЕМА 1. ВСТУП. УКРАЇНСЬКА МОВА

В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА……………………………………………………….

ТЕМА 2. РОЗВИТОК МОВИ В УКРАЇНІ

ТА МАС-МЕДІЙНОМУ ПРОСТОРІ…………………………………………….

ТЕМА 3. КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.

ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

В ЗАСОБАХ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ………………………………………

ТЕМА 4. ФОНЕТИКА ТА ОРФОЕПІЯ І КУЛЬТУРА

УСНОГО МОВЛЕННЯ ЖУРНАЛІСТА…………………………………………

ТЕМА 5. ЛЕКСИКА І ЛЕКСИКОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

В СИСТЕМІ МОВНИХ ЗНАНЬ ЖУРНАЛІСТА……………………………….

ТЕМА 6. УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОЛОГІЯ: ДЖЕРЕЛА,

СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА……………………………………………………..

ТЕМА 7. РОЛЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У МОВІ МАС-МЕДІА……………………

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ……………………

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ…………………………………………….

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ……………………………………………

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….

ВСТУП

Засоби масової комунікації – одна з наймолодших сфер нашої культури, де утверджує себе українська мова. Якщо національна мова віддзеркалює обличчя народу, то мова ЗМК відбиває обличчя Держави. Державницький світогляд передбачає проведення активної, цілеспрямованої мовної політики, зорієнтованої на виховання національно свідомої мовної особистості, і саме журналісти відіграють важливу роль у цьому становленні.

Якщо в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. еволюційні процеси, пов’язані з життям національної мови, відбувалися у сфері художньої літератури, то сьогодні одним із найважливіших центрів її активного життя стає, безперечно, сфера мас-медіа.

В умовах демократизації та подальшого оновлення суспільства певних змін зазнають його інформаційний простір, інформаційна політика. Зрештою, змінюються і люди, які виробляють, передають і споживають інформаційну продукцію. Значного оновлення зазнало і зазнає також слово, що функціонує в засобах масової комунікації. Адже від мови і стилю багато в чому залежить популярність видання чи телеканалу, дієвість їх виступів. Навіть найправильніша й найглибша думка, викладена будь-як, дуже часто проходить повз увагу читача, тому засоби масової інформації мобілізують усі можливості, усі ресурси мови для впливу на розум і почуття читачів, бо йдеться про ту сферу функціонування літературної мови, яка формує політичне мислення, громадянську позицію, відображає певний рівень соціально-культурного розвитку суспільства та його членів. ЗМК повинні також відігравати дедалі більшу роль у розвитку літературної мови, у збагаченні її словника. Пропонований курс має важливе значення у підготовці фахівця-журналіста, оскільки журналістика як різновид громадсько-політичної діяльності нерозривно пов’язана з конкретними умовами матеріального життя суспільства, відіграє значну роль у суспільному, політичному і культурному житті.

Курс “Українська мова в ЗМК” є однією зі складових професійної підготовки журналістів в Україні. Головною метою вивчення дисципліни є різнобічний мовленнєвий розвиток майбутніх фахівців, усвідомлення місії комунікативної, репрезентативної та культуроносної функцій української мови в засобах масової інформації.

Завдання курсу: розкрити значення української мови в житті нашого народу; ознайомити з науковою системою графіки й орфографії, фонетики та орфоепії, лексичним та фразеологічним багатством української мови; навчити студентів професійної мови журналістів, розвивати їх комунікативні здібності; сформувати навички вмілого добору мовних засобів відповідно до специфіки журналістської діяльності; з’ясувати роль ЗМК у розвитку державної мови.

За підсумками вивчення курсу студенти повинні знати:

• функції української мови як державної;

• суть понять «сучасна українська літературна мова», «національна мова», «мова ЗМК»;

• основні закономірності формування й розвитку норм сучасної української літературної мови, їх відображення у засобах масової комунікації;

• лексичні, фонетичні, морфологічні та синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні журналістів;

• лексичний та фразеологічний фонд української мови;

уміти:

• ґрунтовно характеризувати лексичні, семантичні та фонетичні явища під час мовленнєвої діяльності;

• використовувати лексику української мови відповідно до її диференціації у різних стилях та жанрах публіцистики;

• вільно користуватися словниками, постійно поповнювати та збагачувати індивідуальний лексичний запас;

• редагувати неправильно побудовані речення, виправляти орфоепічні й граматичні помилки у мові ЗМК;

• проводити комплексний аналіз журналістських текстів на підставі здобутих знань;

• застосовувати фахову українську термінологію у професійній діяльності журналіста.

• створювати власні матеріали, використовуючи набуті уміння та навички.

Курс містить 7 розділів, кожен з яких складається з кількох тем і присвячується висвітленню таких важливих розділів мовознавства, як «Фонетика», «Орфоепія», «Лексикологія», «Фразеологія», «Лексикографія».

Усі розділи орієнтовані на потреби сучасних засобів масової інформації у висококваліфікованих працівниках,

Цей навчально-методичний посібник допоможе студентам зорієнтуватися у теоретичних та практичних питаннях використання мови при створенні журналістських текстів. Розроблений комплекс завдань для самостійної роботи, тестів та контрольних робіт відзначається чіткою структурою та доцільністю.

Автор посібника акцентує увагу на тому, що засоби масової комунікації становлять особливу сферу для функціонування мови, і всі процеси, які тут проходять, не тільки відбивають мовленнєву ситуацію взагалі, а й впливають на структуру самої мовної системи, що, своєю чергою, вимагає всебічного знання мови, уміння користуватися нею і як засобом пізнання, і як знаряддям спілкування й передачі інформації, і як джерелом естетичного розвитку – невід’ємної ознаки освіченої, усебічно розвиненої людини, а особливо журналіста.

Представлений навчально-методичний посібник відзначається чіткою структурою, логічною вмотивованістю.

Теоретичні положення, які викладаються в навчальному матеріалі, тісно й пропорційно поєднуються з методичними вказівками, практичним блоком завдань для самостійної роботи студентів, контрольних робіт тощо.

Програма передбачає проведення семінарських і практичних занять. Головне завдання практичних занять – поглибити матеріал лекцій, виробити у студентів навички творчого мислення, уміння застосовувати набуті знання на практиці.

Перехід від навчального до наукового підходу на практичних заняттях потребує: чіткої постановки мети та завдань здійснюваної студентами роботи; знайомства з науковими дослідженнями (статтями, монографіями, дисертаціями та їх авторефератами), вміння аналізувати наукові розробки; більш глибокого та послідовного оволодіння мовознавчими категоріями та термінами;

До самостійної роботи студента по засвоєнню дисципліни входить:

читання й аналіз додаткової літератури з предмету;

виконання домашніх завдань;

підготовка до семінарів;

підготовка до контрольних робіт з дисципліни;

Форми роботи студентів: відвідування лекцій, практичних занять, виконання домашніх завдань, контрольних робіт.