Лекц_Мовна ситуац

Що ж до радіо чи телебачення, то тут до тих самих мовних проблем додаються ще й проблеми, пов’язані з усним мовленням. Акцент, невживання „ґ”, мовні кальки, відсутність кваліфікованих дикторів і редакторів; зрештою, у нас немає мовної цензури, так само як зразків для наслідування. Вимоги пуристів зустрічають спротив у маргіналів від літератури та шоу-бізнесу. Правопис, що мав би бути зведений у ранг Закону, розвалюється на очах.

До того ж, глибока політична криза, помножена на складну економічну ситуацію зробили й без того не дуже актуальну для влади тему мовної політики взагалі недоречною. Уряд постійно обіцяє оприлюднити нарешті програму дій у різних сферах суспільного життя. Чомусь мало віриться, що однією з таких сфер стане мовна – в умовах кризи й виборів, що наближаються, знову «не до мови». Залишається сподіватися, що час, коли держава захоче вирішувати проблеми мовної сфери, таки настане.

В інформаційному просторі досі немає потужної системи узгоджених конструктивних ідеологем, здатних консолідувати суспільство для подолання теперішньої мовної ситуації. Незважаючи на це, сфера сучасних українських ЗМІ засвідчує: мова живе, еволюціонує, і завдання небайдужих до її долі журналістів-інтелігентів – вони ж бо належать до основних творців найрізноманітніших текстів – дбати, щоб мова за цих складних обставин зберігала свої генетико-типологічні риси, неповторність та самобутність.