План № 8

ТЕМА. Слово в лексико-семантичній системі мови

І. Опрацювати теоретичні питання:

1. Поняття про слово. Проблема визначення слова.

2. Знакова природа слова. Слово і предмет. Значення слова і поняття. Лексема.

3. Групи слів за лексичним значенням: повнозначні / неповнозначні, конкретні/

абстрактні, однозначні / багатозначні.

II. Виконати завдання:

1. Поясніть знакову природу слів ртуть, червоний, відроджувати, використавши схему семантичного трикутника, уміщеного у підручнику із СУЛМ за ред. А.П. Грищенка (схему намалюйте у робочому зошиті).

2. З Біблії випишіть сентенції, притчі, у яких стверджується сила Слова.

*3. Про що йдеться у поданому тексті? Дайте наукове визначення цього поняття. Які його ознаки названо в уривку?

У мові є одиниця, без вивчення якої немислиме пізнання всього механізму мови. Ця одиниця – … . У … об’єднується багато властивостей. Воно є багатомірним: позначає предмети і явища навколишньої дійсності, має певне емоційне забарвлення, вирізняється неповторністю своєї біографії.

(І. Вихованець)

*4. Скільки слів у поданому уривку? Визначте частиномовну приналежність підкреслених слів. Випишіть по 5 конкретних і абстрактних назв, по 2 однозначних і багатозначних слова.

Аж ось і іспит з геометрії.

Олег Трійченко ще раз покрутив пальцем круг пальця, розвів широко руками, хоробро ті руки звів знову – палець об палець тільки – стук.

– Єсть! Складу! – аж підскочив Олег.

Упевнено підійшов він до столу, хоробро взяв білет, глянув – і зблід: паралелепіпед. Щось у його всередині похололо і посунулось аж туди-туди, а там тільки: тень-тень-тень-тень – затенькало.

– Ну, Трійченко, який у тебе білет? – запитує Олена Василівна, вчителька геометрії.

А тут круг стола члени комісії, і всі вони на Олега дивляться, чекають.

– Двадцять третій, Олено Василівно... Ралелепопопід...

– Як-як? Що ти сказав?

– Паралелеопі-пі.. – Ну-ну?..

– Пі...пі...пі... (За О. Вишнею)

*5. Прочитайте слова, випишіть ті, значення яких не знаєте. Із 2 – 3 словами складіть і запишіть речення.

Гастроном, гегемонія, генезис. Генеральний, геній, герб, гербарій, германізм, герметичний, героїзм, герой. Гирло, гібрид, гігант, гігантський, гігієна, гідний, гідроелектростанція, гільза, гімн, гімнастика, гіркий, гірлянда, гість, гітара, глава – 1, глава – 2, глаголиця, гладити, глáдкий, гладкúй, гладь, гласний, глашатай, глевкий, глибина.

Література

1.Основні підручники (відповідні розділи, параграфи), лекційний матеріал.

2.Лисиченко Л.А. Бесіди про рідне слово: Слово і його значення. – Харків, 1993.

3.Кулибчук Л. Образність як лінгвістична категорія (в аспекті сучасних мовознавчих досліджень) // IV Міжнародний конгрес україністів. Доповіді та повідомлення : Мовознавство. – К., 2002. – С.221-224.

4.Кононенко В.І. Національно-мовна картина світу: зіставний аспект // Мовознавство. – 1996. – № 6. – С.39-46.

5.Єрмоленко СЯ. та ін. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К., 2001 (відповідні статті).

6.Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова. Довідник. – К., 1996 (відповідні статті).