Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Правопис голосних і приголосних.docx
Скачиваний:
88
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
57.79 Кб
Скачать

Орфограма: уподібнення приголосних

Група приголосних

Приклади

Пояснення

1

-стн-

-стл-

Честь – чесний, щастя – щасливий, користь – корисний, лестощі – улесливий

Щастя –щаст + лив + ий = щасливий, т – випав, бо зайвий.

Іноді при творенні або змінюванні слів виникає важкий для вимови збіг трьох приголосних, найчастіше зубних. Тоді, як правило, середній приголосний у вимові випадає, але на письмі – не завжди.

2

-ждн-

-здн-

Тиждень – тижневий, проїзд – проїзний

Виїзд – виїзд + н + ий = виїзний, д – випав, бо зайвий.

3

-зкн-

-скн-

Брязкіт – брязнути, блиск – блиснути, тиск – тиснути, плюскіт – плюснути

Див. № 1, 2.

4

-слн-

Мисль – умисний, навмисне

Див. № 1, 2.

Орфограма: спрощення в групах приголосних

УВАГА!

  1. У ряді слів пишемо “т” в буквосполученнях (“т” збереглося на письмі), але звук [т] не вимовляємо (в усному мовленні він випав):

а) у числівниках і похідних від них: шістнадцять [ш’існáц':ат'], шістсот [ш’іс:óт], шістдесят [ш’іздеис'áт];

б) у словах, що утворилися від іменників іншомовного походження: компост + н + ий = компостний (аналогічно контрастний, форпостний, аванпостний, баластний) – [компóсний]; студент + ськ + ий = студентський (аналогічно пропагандистський, туристський, агентський, гігантський) – [студéн'с'кий]; студент + ств + о = студентство (аналогічно агентство) – [студéнство];

в) у таких формах слів: хустці, пустці, невістці, хористці, бандуристці, піаністці.

  1. Невелику групу складають слова української мови, в яких “т”, “к” і пишемо, і вимовляємо: кістлявий, пестливий, хвастливий, зап’ястний, випускний (інші прикметники з коренем –пуск-), вискнути, тоскно, скнара.

Подвоєння приголосних виникає:

Приклад

1

Внаслідок збігу однакових приголосних на межі морфем: а) префікса і кореня; б) префікса і префікса; в) кореня або основи, що закінчується на н, і суфікса, що починається на н; г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на с, і частки ся

¬

від дати,

¬ ¬

воз з’ єднати,

◠ ∧

стін н ий,

¬ ◠ ∧

під ніс с я (але підносься)

2

У складних словах

Міськком (міський комітет), юннат (юний натураліст)

3

У прикметниках з наголошеними суфіксами –енн-, -анн-, -янн-

Несказанний, благословенний, невблаганний, священний (але шалений)

4

У словах ссати, Ганна, лляний, овва, бовван та похідних від них

Бовваніти, ссавець, Ганнин

5

У словах іншомовного походження в загальних назвах при збігу однакових літер префікса і кореня

Іммігрант (бо є міграція), ірреальний (бо є реальний), контрреволюція (бо є революція), сюрреалізм (бо є реалізм)

Орфограма: подвоєння приголосних

Подовження відбувається

Приклади

Вимова

1

В іменниках середнього роду ІІ відміни на я в усіх відмінках, крім родового множини з нульовим закінченням, та похідних від них

Знання, життя, суцвіття, життєвий

[знан':á]

[жиет':á]

[суц'в’íт':а]

[жиет':éвией]

але: облич (Р.в.мн.), сторіч, століть

2

В іменниках ІІІ відміни в орудному відмінку перед ю

Розкішшю подорожжю

[рóск’іш’:у]

[пóдорож’:у]

3

Перед я, ю в деяких прислівниках

Зрання навмання спросоння попідвіконню попідтинню

[зран':а]

[навман’:á]

[спросон’:á]

[поп’ідв’ікóн':у]

[поп’ідтúн':у]

4

Перед ю, є у формах теперішнього часу дієслова лити, а також похідних від них

Ллє

Ллєш

Виллю

наллється

[л':е]

5

У деяких іменниках жіночого, чоловічого та спільного роду І відміни в усіх відмінках, крім родового із закінченням ей

Рілля

Стаття

Ілля

Іллею

суддя, суддею

[р'іл':á]

[стат':á]

але статей (Р.в.мн.)

6

У словах іншомовного походження: а) у власних назвах та похідних від них словах; б) у деяких загальних назвах

Голландія (голландський), Жанна, Марокко (марокканець), Алла, Джульєтта, Бонн, Аполлон, бонна, ванна, тонна, манна, брутто, нетто, вілла, мадонна, мірра, булла