Цивільний кодекс України

укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинностівиключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п'ять років. Якщо за шість місяців до спливу зазначеного п'ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на невизначений час. У цьому випадку кожна із сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про це другусторонуза шість місяців до розірвання договору, якщо більший строкдля повідомлення не встановлений за домовленістю сторін.

Стаття 1111. Типовий ліцензійний договір

1.Уповноважені відомства або творчі спілки можуть затверджувати типові ліцензійні договори.

2.Ліцензійний договір може містити умови, не передбачені типовим ліцензійним договором. Умови ліцензійного договору, укладеного з творцем об'єкта права інтелектуальної власності, що погіршують його становище порівняно з становищем, передбаченим законом або типовим договором, є нікчемними ізамінюються умовами, встановленими типовим договором або законом.

Стаття 1112. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальноївласності

1.За договором про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов'язується створити об'єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк.

2.Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власностіповинен визначати способи та умови використання цього об'єкта замовником.

3.Оригінал твору образотворчого мистецтва, створеного за замовленням, переходить у власність замовника. При цьому майнові права інтелектуальної власності на цей твір залишаються за його автором, якщо інше не встановлено договором.

4.Умови договору про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності, що обмежують право творця цього об'єкта на створення інших об'єктів, є нікчемними.

Стаття 1113. Договір про передання виключнихмайновихправ інтелектуальноївласності

1.За договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключнімайновіправа) передає другій сторонічастково або уповному складіціправа відповідно до законута на визначенихдоговором умовах.

2.Укладення договорупро передання виключнихмайновихправ інтелектуальноївласності не впливає на ліцензійнідоговори, якібули укладеніраніше.

3.Умови договорупро передання виключнихмайновихправ інтелектуальноївласності, що погіршують становище творця відповідного об'єкта або його спадкоємців порівняно з становищем, передбаченим цим Кодексом та іншим законом, а також обмежують право творця на створення іншихоб'єктів, є нікчемними.

Стаття 1114. Державна реєстрація договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальноївласності

1. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальноївласностіта договори, визначені

статтями 1109, 1112 та 1113 цього Кодексу, не підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Їх державна реєстрація здійснюється на вимогу ліцензіара або ліцензіата у порядку, встановленомузаконом.

Відсутність державної реєстрації не впливає на чинність прав, наданих за ліцензією або іншим договором, та інших прав на відповідний об'єкт права інтелектуальноївласності, зокрема на право ліцензіата на звернення до судуза захистом свого права.

2. Факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

Глава 76 КОМЕРЦІЙНА КОНЦЕСІЯ

Стаття 1115. Договір комерційноїконцесії

1. За договором комерційноїконцесіїодна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.

Відносини, пов'язані з наданням права користування комплексом прав, регулюються цим Кодексом та іншим законом.

Стаття 1116. Предмет договорукомерційноїконцесії

1.Предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційнихтаємниць тощо), комерційного досвідута діловоїрепутації.

2.Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту.

Стаття 1117. Сторони в договорікомерційноїконцесії

1.Сторонами в договорі комерційної концесії можуть бути фізична та юридична особи, які

єсуб'єктами підприємницькоїдіяльності.

Стаття 1118. Форма договорукомерційноїконцесії

{Назва статті 1118 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

1. Договір комерційної концесії укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмовоїформи договоруконцесіїтакий договір є нікчемним.

{Частину другу статті 1118 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015} {Частину третю статті 1118 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015} {Частину четверту статті 1118 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

Стаття 1119. Договір комерційноїсубконцесії

1. У випадках, передбачених договором комерційної концесії, користувач може укласти договір комерційної субконцесії, за яким він надає іншій особі (субкористувачу) право

користування наданим йомуправоволодільцем комплексом прав або частиною комплексуправ на умовах, погодженихіз правоволодільцем або визначенихдоговором комерційноїконцесії.

2.До договору комерційноїсубконцесіїзастосовуються положення про договір комерційної концесії, встановленіцим Кодексом або іншим законом, якщо інше не випливає з особливостей субконцесії.

3.Користувач та субкористувач відповідають перед правоволодільцем за завдану йому шкодусолідарно.

4.Визнання недійсним договору комерційної концесії має наслідком недійсність договору комерційноїсубконцесії.

Стаття 1120. Обов'язки правоволодільця

1.Правоволоділець зобов'язаний передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінформувати користувача та його працівників з питань, пов'язанихіз здійсненням цихправ.

2.Правоволоділець зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором комерційної концесії:

{Пункт 1 частини другої статті 1120 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

2)надавати користувачеві постійне технічне та консультативне сприяння, включаючи сприяння унавчанніта підвищеннікваліфікаціїпрацівників;

3)контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) користувачем на підставідоговорукомерційноїконцесії.

Стаття 1121. Обов'язки користувача

1. З урахуванням характеру та особливостей діяльності, що здійснюється користувачем за договором комерційноїконцесії, користувач зобов'язаний:

1)використовувати торговельну марку та інші позначення правоволодільця визначеним у договоріспособом;

2)забезпечити відповідність якостітоварів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) відповідно до договору комерційної концесії, якості аналогічних товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) правоволодільцем;

3)дотримуватися інструкцій та вказівок правоволодільця, спрямованих на забезпечення відповідностіхарактеру, способів та умов використання комплексунаданихправ використанню цихправ правоволодільцем;

4)надавати покупцям (замовникам) додатковіпослуги, на яківони могли б розраховувати, купуючи (замовляючи) товари (роботи, послуги) безпосередньо управоволодільця;

5)інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про використання ним торговельної марки та інших позначень правоволодільця за договором комерційноїконцесії;

6)не розголошувати секрети виробництва правоволодільця, іншу одержану від нього конфіденційнуінформацію.

Стаття 1122. Особливіумови договорукомерційноїконцесії

1. В договорікомерційноїконцесіїможуть бути передбаченіособливіумови, зокрема:

1)обов'язок правоволодільця не надавати іншим особам аналогічні комплекси прав для їх використання на закріпленій за користувачем території або утримуватися від власної аналогічноїдіяльностіна цій території;

2)обов'язок користувача не конкурувати з правоволодільцем на території, на яку поширюється чинність договору, щодо підприємницької діяльності, яку здійснює користувач з використанням наданихправоволодільцем прав;

3)обов'язок користувача не одержувати аналогічні права від конкурентів (потенційних конкурентів) правоволодільця;

4)обов'язок користувача погоджувати з правоволодільцем місце розташування приміщень для продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), передбачених договором, а також їх внутрішнє ізовнішнє оформлення.

2.Умова договору, відповідно до якої правоволоділець має право визначати ціну товару (робіт, послуг), передбаченого договором, або встановлювати верхню чи нижню межу цієї ціни, є нікчемною.

3.Умова договору, відповідно до якоїкористувач має право продавати товари (виконувати роботи, надавати послуги) виключно певній категорії покупців (замовників) або виключно покупцям (замовникам), які мають місцезнаходження (місце проживання) на території, визначеній удоговорі.

Стаття 1123. Відповідальність правоволодільця за вимогами, що пред'являються до користувача

1. Правоволоділець несе субсидіарну відповідальність за вимогами, що пред'являються до користувача у зв'язку з невідповідністю якості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) користувачем.

За вимогами, що пред'являються до користувача як виробника продукції (товарів) правоволодільця, правоволоділець відповідає солідарно з користувачем.

Стаття 1124. Право користувача на укладення договору комерційної концесії на новий строк

1.Користувач, який належним чином виконував свої обов'язки, має право на укладення договорукомерційноїконцесіїна новий строкна тихже умовах.

2.Законом можуть бути встановленіумови, за яких правоволоділець може відмовитися від укладення договоруконцесіїна новий строк.

Стаття 1125. Зміна договорукомерційноїконцесії

1. Договір комерційноїконцесіїможе бути змінений відповідно до положень глави 53 цього Кодексу.

{Абзац другий частини першої статті 1125 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

Стаття 1126. Припинення договорукомерційноїконцесії

1. Кожна із сторін у договорікомерційноїконцесії, строк якого не встановлений, має право

у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це другу сторону не менш як за шість місяців, якщо більштривалий строкне встановлений договором.

{Частину другу статті 1126 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

3. Договір комерційноїконцесіїприпиняється уразі:

1)припинення права правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення, визначене в договорі, без його заміни аналогічним правом;

2)оголошення правоволодільця або користувача неплатоспроможним (банкрутом).

Стаття 1127. Збереження чинностідоговорукомерційноїконцесіїуразізміни сторін

1.Перехід виключного права на об'єкт права інтелектуальної власності, визначений у договорікомерційноїконцесії, від правоволодільця до іншоїособи не є підставою для зміни або розірвання договорукомерційноїконцесії.

2.У разісмертіправоволодільця його права та обов'язки за договором комерційноїконцесії переходять до спадкоємця за умови, що він зареєстрований або протягом шести місяців від дня відкриття спадщини зареєструється як суб'єкт підприємницької діяльності або передасть свої права іобов'язки особі, яка має право займатися підприємницькою діяльністю.

Здійснення прав і виконання обов'язків особи, яка померла, до переходу їх відповідно до цієї частини до спадкоємця чи іншої особи здійснюється особою, яка управляє спадщиною і призначається відповідно до статті1285 цього Кодексу.

Стаття 1128. Наслідки зміни торговельноїмарки чи іншого позначення правоволодільця

1. У разі зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця, права на використання яких входять до комплексу прав, наданих користувачеві за договором комерційної концесії, цей договір зберігає чинність щодо нового позначення правоволодільця, якщо користувач не вимагає розірвання договоруівідшкодування збитків.

У разі продовження чинності договору користувач має право вимагати відповідного зменшення належноїправоволодільцевіплати.

Стаття 1129. Наслідки припинення права, користування яким надано за договором комерційноїконцесії

1. Якщо в період дії договору комерційної концесії припинилося право, користування яким надано за цим договором, дія договору не припиняється, крім тих його положень, що стосуються права, яке припинилося, а користувач має право вимагати відповідного зменшення належноїправоволодільцевіплати, якщо інше не встановлено договором.

У разі припинення права правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення настають наслідки, передбаченічастиною третьою статті1126 чи статтею 1128 цього Кодексу.

Глава 77 СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

§ 1. Загальні положення про спільну діяльність

Стаття 1130. Договір про спільнудіяльність

1. За договором про спільнудіяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичноїособи для досягнення певноїмети, що не суперечить законові.

2. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Стаття 1131. Форма та умови договорупро спільнудіяльність

1.Договір про спільнудіяльність укладається уписьмовій формі.

2.Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільноїдіяльності.

§ 2. Просте товариство

Стаття 1132. Договір простого товариства

1. За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати своївклади та спільно діяти з метою одержання прибуткуабо досягнення іншоїмети.

Стаття 1133. Вклади учасників

1.Вкладом учасника вважається все те, що він вносить успільнудіяльність (спільне майно),

втому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та діловізв'язки.

2.Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Стаття 1134. Спільне майно учасників

1. Внесене учасниками майно, яким вони володіли на правівласності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.

Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересахусіхучасників іє їхнім спільним майном.

2.Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одномуз учасників.

3.Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди - упорядку, що встановлюється за рішенням суду.

4.Обов'язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов'язанихіз виконанням цихобов'язків, встановлюються договором простого товариства.

Стаття 1135. Ведення спільнихсправ учасників

1. Під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від іменівсіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договорупростого товариства.

У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників.

2.У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства.

3.У відносинах із третіми особами учасники не можуть посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або могла знати про наявність такихобмежень.

4.Учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин, щодо якого його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійсненихним за свій рахунок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників. Учасники, яким внаслідоктакихправочинів було завдано збитків, мають право вимагати їхвідшкодування.

5.Рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором простого товариства.

Стаття 1136. Право учасника на інформацію

1. Кожний учасник договору простого товариства має право ознайомлюватися з усіма документами щодо ведення спільних справ учасників. Відмова від цього права або його обмеження, в томучисліза погодженням учасників, є нікчемною.

Стаття 1137. Спільнівитрати та збитки учасників

1. Порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартостійого вкладууспільне майно.

Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною.

Стаття 1138. Відповідальність учасників за спільними зобов'язаннями

1.Якщо договір простого товариства не пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний учасник відповідає за спільними договірними зобов'язаннями усім своїм майном пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. За спільними зобов'язаннями, що виникли не з договору, учасники відповідають солідарно.

2.Якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їхвиникнення.

Стаття 1139. Розподіл прибутку

1. Прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.

Умова про позбавлення або відмовуучасника від права на частинуприбуткує нікчемною.

Стаття 1140. Виділ частки учасника на вимогуйого кредитора

1. Кредитор учасника договору простого товариства має право пред'явити вимогу про виділ частки учасника успільномумайнівідповідно до положень цього Кодексу.

припинений

1. Якщо договір простого товариства не був припинений за заявою учасника про відмову від подальшої у ньому участі або у разі розірвання договору на вимогу одного з учасників, учасник, участь якого в договорі припинилася, відповідає перед третіми особами за спільними зобов'язаннями, які виникли в період його участі в договорі простого товариства як учасника договору.

Підрозділ 2 НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Глава 78 ПУБЛІЧНА ОБІЦЯНКА ВИНАГОРОДИ

§ 1. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу

Стаття 1144. Право на публічнуобіцянкувинагороди без оголошення конкурсу

1.Особа має право публічно пообіцяти винагороду(нагороду) за передання їй відповідного результату(передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичноїособи тощо).

2.Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масовоїінформаціїабо іншим чином невизначеномуколуосіб.

3.У сповіщенні публічної обіцянки винагороди мають бути визначені завдання, строк та місце його виконання, форма та розмір винагороди.

Стаття 1145. Зміст завдання

1. У разі публічної обіцянки винагороди завдання, яке належить виконати, може стосуватися разовоїдіїабо необмеженоїкількостідій одного виду, якіможуть вчинятися різними особами.

Стаття 1146. Строк(термін) виконання завдання

1. У разі публічної обіцянки винагороди для виконання завдання може бути встановлений строк (термін). Якщо строк (термін) виконання завдання не встановлений, воно вважається чинним протягом розумного часувідповідно до змістузавдання.

Стаття 1147. Зміна умов публічноїобіцянки винагороди

1.Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право змінити завдання та умови надання винагороди.

2.Особа, яка приступила до виконання завдання, має право вимагати відшкодування збитків, завданихїй узв'язкуіз зміною завдання.

3.Якщо у зв'язку зізміною умов надання винагороди виконання завдання втратило інтерес для особи, яка приступила до його виконання до зміни умов, ця особа має право на відшкодування понесенихнею витрат.

Стаття 1148. Правовінаслідки виконання завдання

1.У разі виконання завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду(нагороду), зобов'язана виплатити її.

2.Якщо завдання стосується разової дії, винагорода виплачується особі, яка виконала

завдання першою.

Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно, винагорода розподіляється між ними порівну.

Стаття 1149. Припинення зобов'язання узв'язкуз публічною обіцянкою винагороди

1.Зобов'язання узв'язкуз публічною обіцянкою винагороди припиняється уразі: 1) закінчення строкудля передання результату; 2) передання результатуособою, яка першою виконала завдання.

2.Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно оголосити про припинення завдання.

У цьому разіособа, яка понесла реальнівитрати на підготовку до виконання завдання, має право на їхвідшкодування.

§ 2. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу

Стаття 1150. Право на оголошення конкурсу

1.Конкурс (змагання) має право оголосити фізична або юридична особа (засновник конкурсу).

2.Конкурс оголошується публічно через засоби масової інформації. Оголошення про конкурс може бути зроблено іншим чином.

3.Засновник конкурсу має право запросити до участі в ньому персональних учасників (закритий конкурс).

Стаття 1151. Умови конкурсу

1.Засновник конкурсу повідомляє про його умови одночасно з оголошенням про конкурс або персонально кожному, хто виявив бажання брати участь уньому.

2.Предметом конкурсу може бути результат інтелектуальної, творчої діяльності, вчинення певноїдії, виконання роботи тощо.

3.За результатами конкурсу видається нагорода (премія). Кількість призових місць, вид нагороди (сума премії) за кожне призове місце тощо визначаються в умовахконкурсу.

Умовами конкурсу може бути обумовлено надання переможцеві лише морального заохочення.

4.Умовами конкурсу має бути передбачено строк подання творів на конкурс чи виконання певноїдії.

5.Предмет конкурсу, нагорода (премія), яка має бути виплачена переможцеві, є істотними умовами оголошення конкурсу.

Стаття 1152. Зміна умов конкурсу

1.Засновник конкурсу має право змінити його умови до початку конкурсу. Зміна умов конкурсу після його початку не допускається. Про зміну умов конкурсу має бути оголошено в томуж порядку, в якомубуло оголошено конкурс.

2.Якщо у зв'язку зі зміною умов конкурсу участь у ньому для особи втратила інтерес або