2.3. Можливі рівні ку, визначені по гідротермічному показнику продуктивності (гтп)

Для територій з кліматичними умовами неоднозначної переваги впливу на урожайність вологи чи тепла для визначення кліматично забезпеченого урожаю можна використати формулу А.М. Рябчикова [14], в якій враховуються в рівній мірі як дія продуктивної вологи, так і тепла на величину прогнозованої урожайності:

КУ_ГТП =2,2 ГТП-1,0 т/га біомаси,

де: КУ_ГТП – урожай за гідротермічним показником продуктивності;

ГТП –гідротермічний показник продуктивності (бал), який визначається за формулою:

ГТП=. 4,19

де: W - кількість продуктивної вологи, яку використає культура за період вегетації, мм;

Тv – період вегетації культури, в декадах;

R – радіаційний баланс, кДж/см² (визначення описане в 3.2);

4,19– коефіцієнт перерахунку з калорій в Джоулі;

36 – число декад за рік.

КУо = КУ_{ГТП *} Km

ГТП=.4,19 = 4,96

КУ_ГТП =2,2 * 4.96 – 1 = 9,91т/га біомаси

КУо = 9,91*0,529 = 5,24 т /га основн.прод. або 52,4 ц/га

Результати розрахунків КУ_ГТП по Рябчикову А.М.

Дата	Куль-тура	Кількість про-дуктивної вологи, мм (W)	Період вегетації культури, в декадах (Тv)	Радіа-ційний баланс, кДж/см2 (R)	Сума частин основної та побічної продукції	Стандартна вологість, %	Урожайність, ц/га
							біо-маси	основ-ної продукції
	горох	387,6	10	90,95	2,2	14	99,1	52,4

КВ ФАР	Урожайність, ц/га КУв основної продукції	ПУ абсол.сух речовини культури, ц/га	КУГТП ц/га	КУ БКП ц/га
1,6	104,2	79	52,4	37,3
2,5	69,83	124		60,6
3,9	42,85	192		90,9

Висновок

Проблема підвищення врожаю складна і багатогранна. Над її рішенням трудяться як вчені , так і працівники сільського господарства. У зв'язку з цим основне завдання програмування полягає , по-перше у встановленні верхньої межі врожаю в різних географічних зонах по парафіях ФАР , по - друге , в розробці технологій для зменшення розриву між теоретично можливими і дійсними врожаями . Отриманню запрограмованих врожаїв перешкоджає головним чином невідповідність динаміки факторів зовнішнього середовища (сонячна радіація , водний режим , температура) динаміку потреб в них рослин протягом вегетаційного періоду для здійснення фотосинтезу , проходження процесів росту і розвитку.

Потенційна врожайність – не постійна величина; вона підвищується при вдосконалені технологій вирощування культури, забезпечення рівня поживних речовин та вологи, оптимізація агрометеорологічних факторів протягом вегетаційного періоду.