
- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Факультет агрохімії та грунтознавства
- •Дипломна робота
- •«Структурно-агрегатний стан чорноземів типових за різних систем землеробства лівобережного лісостепу України»
- •Анотація
- •Перелік умовних позначень
- •Розділ I. Влив антропогенного навантаження на структурний стан чорноземів
- •Розділ II. Природно – кліматичні умови об’єкта досліджень
- •2.1. Загальні відомості про господарство
- •2.2. Кліматичні умови
- •2.3. Рослинний та тваринний світ
- •2.4. Геологічна будова території та ґрунтотворні породи.
- •2.5. Гідрографія, гідрогеологія та гідрологія.
- •Розділ iiі. Об’єкти та методи дослідження
- •3.1. Обєкти досліджень
- •3.2. Методика і методи дослідження
- •Розділ iіі. Структурно – агрегатний склад чорнозему типового за умов різних систем землеробства
- •Розділ іv. Вплив антропогенного навантаження на вміст водостійких агрегатів
- •Розділ VI охорона навколишньго середовища
- •Стаття 1. Охорона земель та інші основні поняття і терміни
- •Стаття 3. Принципи державної політики у сфері охорони земель
- •Розділ. VII. Охорона праці
- •Правила безпеки при відбиранні проб ґрунту.
- •Загальні положення
- •Техніка безпеки при роботі в хімічній лабораторії
- •Додаток а
- •Список використаної літератури:
Розділ iiі. Об’єкти та методи дослідження
3.1. Обєкти досліджень
Об’єктами дослідження були обрані чорноземи типові середньосуглинкові на лесовидних суглинках Лівобережного Лісостепу України.
Вивчалися такі варіанти: Органічна система землеробства (контроль); Органічна система землеробства (інокулянти); Інтенсивна система землеробства (контроль); Інтенсивна система землеробства (нітроамофоска)
Розріз №1
Чорнозем типовий середньосуглинистий на лессовидному суглинку ділянки під ріллею характеризується слідуючою будовою ґрунтового профілю:
H 0-47 |
— гумусово-акумулятивний, темно-сірий, добре гумусований, вологий, грудкувато-порохуватий, середньосуглинковий, 0–23см орний, досить щільний, безкарбонатний. З 23 см відмічається плужна підошва, 23–47см підорний, ущільнений, грудкуватий. Поступово за забарвленням переходить у: |
Hpk 47-78 |
— верхній перехідний, темно-сірий з буруватим відтінком, досить добре гумусований, вологий, грудкуватий, середньосуглинковий, з глибини 57 см бурно скипає від HCl, слабко ущільнений, зустрічаються кротовини заповнені слабкогумусованим матеріалом та червороїни. Поступово за забарвленням переходить у: |
Phk 78-114 |
— нижній перехідний, брудно-бурий, нерівномірно гумусований, середньосуглинковий, пухкіший за попередній, карбонати кальцію у вигляді псевдоміцелію. Поступово переходить у: |
Pk 114 і глибше |
— материнська порода, палевий карбонатний, середньосуглинковий лесовидний суглинок |
3.2. Методика і методи дослідження
Дослідження проводять на землях ФГ «Чередниченко В.Г.», які сертифіковані, як органічне господарство в 2006 р. згідно вимогам стандартів постанови Ради ЄС ("ЕС 834/2007", "ЕС 889/2008") та землі ФГ «Рижик О.А» на яких вирощуються культури з використанням високих доз мінеральних добрив, що дозволило сформувати високий агрохімічний фон. Всі землі знаходяться в однорідному ґрунтовому покриві, але в останні 8 років зазнають різне навантаження.
Схемою досліду передбачено порівняння органічною системою землеробства за внесення біопрепаратів та інтенсивною системою землеробства з використанням мінеральних добрив.
Дослід закладено в триразовому повторенні з площею посівної ділянки – 88, облікової – 30 м2, розміщення варіантів системне. У досліді вирощували сільськогосподарську культуру: просо сорт «Юбілейне».
Технології вирощування культур були загальноприйнятими для умов Лісостепу. Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин у процесі досліджень проводили згідно методики Держсортовипробування сільськогосподарських культур.
Зразки ґрунту для визначення комплексу показників з характеристики родючості відбирали через кожні 10 см до глибини 50 см згідно методики відбору (ДСТУ ISO 10381-2:2004)
Визначення структурно-агрегатного складу проводили методом М.І. Саввінова – фракціонування ґрунту у повітряно-сухому стані (сухе просіювання); фракціонування на ситах у воді (мокре просіювання) (Гост МВВ 31-497058-012-2005).
В першому випадку фіксується кількість у ґрунті агрегатів певного розміру в другому – визначається кількість водостійких агрегатів, тобто дається якісна оцінка структури за водостійкістю.