
- •Квазістаціонарні струми. Поняття індуктивності котушки. Вільні коливання в контурі без активного опору
- •Аналогія поміж механічними коливаннями та коливаннями в контурі
- •Вимушені коливання в контурі з опором та явище резонансу. Амплітудно-частотні характеристики
- •Змінний струм, закон Ома для змінного струму. Активний та реактивний опір контуру. Поняття про хвильовий опір
- •Рекомендована література:
-
Вимушені коливання в контурі з опором та явище резонансу. Амплітудно-частотні характеристики
Згасання
електромагнітних коливань у контурі з
опором виникає з простої причини:
початковий запас енергії контуру ()
поступово витрачається на опорі у
вигляді тепла (згідно до закону Джоуля
),
а також на випромінювання у вигляді
електромагнітної хвилі (
).
Коли енергія повністю вичерпується –
коливання у контурі припиняються.
Проте, періодично поповнюючи енергію коливального контуру від стороннього джерела, можна компенсувати витрати енергії контуру і отримати незгасаючі і невпинні електромагнітні коливання. Для коливального контуру таким зовнішнім джерелом може, зокрема, бути поле електромагнітної хвилі, або, в іншому випадку спеціальний генератор коливань приєднаний до контуру.
У теорії коливань вимушеними називають такі коливання, які здійснюються при періодичній зовнішній силі, яка дії на осцилятор. Отже, диференційне рівняння вимушених механічних, або електромагнітних коливань можна записати у однаковому за структурою вигляді:
|
(3.10.21) |
|
(3.10.22) |
де
- величина розмірності прискорення,
яка залежить від амплітуди вимушуючої
сили та маси механічного осцилятора. У
рівнянні для вимушених електромагнітних
коливань (3.10.22) зміст коефіцієнтів,
зрозуміло, інший. Зокрема,
- амплітуда вимушуючої ЕРС, поділена на
індуктивність контуру. Рішенням рівняння
вимушених електромагнітних коливань
є функція вигляду:
|
(3.10.23) |
Функція (3.10.23) нагадує гармонічні коливання, але є суттєві розбіжності поміж гармонічними та вимушеними коливаннями:
-
по-перше, вимушені коливання відбуваються з частотою
, з якою змінюється вимушуюча сила, а не з частотою вільних коливань
;
-
по-друге, амплітуда вимушених коливань не є постійною, вона суттєво залежить від частоти вимушуючої сили :
. Ця залежність називається амлітудно-частотною характеристикою (АЧХ) коливального контуру (осцилятора).
Амплітудно-частотна характеристика, або інакше кажучи, залежність амплітуди від частоти зовнішньої сили, звичайно виглядає як крива з максимумом (або навіть і з декількома максимумами (модами), що трапляється для складних коливальних систем).
Отже, при певній частоті (так званій резонансній частоті) зовнішнього генератора, або зовнішнього змінного електромагнітного поля, вимушені коливання у контурі сягають максимально можливої амплітуди:
|
|
Треба
пам’ятати, що максимальної амплітуди
у випадку резонансу, хоча і не в один і
той самий момент часу, сягають всі
величини, які коливаються під час
електромагнітних коливань у контурі:
заряд конденсатора, його електричне
поле, напруга між обкладками, струм в
контурі, напруга на котушці, магнітне
поле котушки, енергія магнітного поля,
тощо.
Явище досягнення максимально можливої амплітуди вимушених коливань називають резонансом. Отже, резонанс спостерігається виключно для вимушених коливань.
У теорії вимушених коливань для коливального контуру з опором отримують наступний вираз для резонансної частоти:
|
(3.10.24) |
з якого видно, що чим більшим є опір контуру, тим меншою може бути резонансна частота.