Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Фізика / Практичн_ заняття 1 семестр / Методичн_ рекомендац_ї (МБ _ курс)

.pdf
Скачиваний:
39
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
874.37 Кб
Скачать

υ =

8kT =

8RT

(4.6)

 

πm0

πM

 

υв =

2kT =

2RT

(4.7)

 

m0

M

 

де m0 – маса однієї молекули.

6. Рівняння Менделєєва-Клапейрона

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

pV =

 

 

m

 

RT

 

 

 

 

 

 

 

 

(4.8)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.

Рівняння Клапейрона (якщо m / M = const )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1V1

 

 

=

 

 

p2V2

 

= const

 

 

 

 

(4.9)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.

Газові закони (якщо m / M = const )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ізотермічний процес T = const (закон Бойля-Маріотта)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1V1

= p2V2 = const

 

 

 

 

(4.10)

 

Ізобарний процес p = const (закон Гей-Люссака)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V1

 

=

V2

 

= const

 

 

 

 

 

 

(4.11)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ізохорний процес V = const (закон Шарля)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1

=

 

 

p2

 

= const

 

 

 

 

 

 

(4.12)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Адіабатний процес Q = const

1

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(γ 1)γ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

γ

 

 

p2

 

 

 

 

 

γ

 

 

T2

 

 

 

 

 

γ 1

T2

 

p2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

pV

= const;

 

V1

 

 

 

 

 

V1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

;

 

 

=

 

 

 

 

;

 

=

 

 

(4.13)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

V

2

 

 

T

V

2

 

T

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1

 

1

 

 

 

де γ =

C p

=

 

cp

 

 

=

 

i

+ 2

– показник адіабати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

c

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V

 

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9.

Рівняння Майєра

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C p CV

 

= R

 

 

 

 

 

 

 

 

(4.14)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(i + 2)R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де

C

=

iR

;

C

p

=

 

– молярні теплоємності відповідно при сталому об’ємі і сталому

 

 

 

 

 

 

V

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тиску;

c

=

C

V

; c

 

 

=

 

C p

 

– питомі теплоємності відповідно при сталому об’ємі і сталому

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тиску.

10. Внутрішня енергія газу

11. Робота газу

Ізобарний процес

Ізотермічний процес

U = 2i Mm RT = vCV T

V2

A = pdV

V1

A = p(V2 V1 )

 

m

 

 

A =

 

V2

 

M

 

RT ln V

 

 

 

1

 

(4.15)

(4.16)

(4.17)

(4.18)

Ізохорний процес

A = 0

31

 

 

m

 

 

 

 

 

RT1

 

 

 

m

 

 

V1

γ 1

 

 

Адіабатний процес

A =

CV (T1 T2 )=

 

 

 

 

1

 

 

 

(4.19)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

γ 1 M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V2

 

 

 

 

12. Перший закон термодинаміки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q =

U + A

 

 

 

 

 

 

 

 

(4.20)

Ізобарний процес

Q =

U + A =

m

C

T +

 

m

R T =

 

m

C

 

T

(4.21)

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V

 

 

 

m

M

 

 

 

M

 

 

p

 

 

Ізохорний процес (А = 0)

 

Q =

U =

C

V

T

 

 

 

 

 

 

 

(4.22)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ізотермічний процес (

U = 0 )

 

Q = A =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V2

 

 

 

 

 

 

 

(4.23)

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

RT ln V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

Адіабатний процес ( Q = 0 )

 

A = −

U = −

m

C

 

T

 

 

 

 

 

 

(4.24)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклади розв’язування задач

Приклад № 1

У балоні було 180 г гелію. Через деякий час, внаслідок витікання газу та зниження температури на 10%, тиск зменшився на 20%. Яка маса та скільки молекул гелію вийшло з балону?

m = 180 г

 

 

 

 

 

Маємо два стани системи: 1) до витікання газу, 2) після витікання газу.

Т2 = 0,9Т1

 

 

 

 

 

Запишемо для кожного стану рівняння Менделєєва-Клапейрона, маючи на

р2 = 0,8р1

 

 

 

 

 

увазі, що об’єм газу в обох станах однаковий, оскільки балон має жорстку

М = 4 г/моль

 

 

 

незмінну форму, а також, що у рівняння Менделєєва-Клапейрона входить

m ?

 

 

 

 

 

маса газу, який знаходиться у балоні.

 

 

 

 

 

 

N ?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1V

=

 

 

 

RT1

 

 

p1V =

 

RT1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

m

 

 

 

 

m

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p2V

=

 

 

 

M

 

RT2

0,8 p1V =

M

 

R 0,9T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділимо друге рівняння системи (1) на перше. В результаті отримаємо

 

0,8 =

0,9(m

m)

m =

0,9m 0,8m

=

0,1m

= 0,02 кг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

0,9

 

 

 

 

 

 

0,9

 

 

 

 

 

 

 

 

Для

 

знаходження кількості молекул

 

N ,

яке

відповідає

масі m використаємо

співвідношення (4.1) для кількості речовини

 

 

 

 

 

 

 

v =

N

=

m

 

 

 

 

N =

m

N =

 

mN A

= 3 1024

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

M

 

M

 

 

 

 

 

 

 

N A

 

N A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: m = 0,02 кг,

N = 3 1024 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад № 2

Дві однакові скляні кулі з’єднано горизонтальною трубкою, площа перерізу якої 20 мм2. При температурі 0°С крапля ртуті знаходиться посередині горизонтальної трубки. Об’єм повітря у кожній кулі і частині трубки до краплі становить 200 см3. На яку відстань L зміститься крапля, якщо ліву кулю підігріти на 2°С, а праву – охолодити на 2°С? Розширення стінок не враховувати.

Т0 = 273 К

 

Умовою рівноваги системи є рівність тисків газу у лівій та

S = 20 мм2 = 20 10-6 м2

 

правій частинах.

 

V = 200 см3 = 200 10-6 м3

 

p1 = p2

(1)

Т = 2 К

 

Отже, необхідно розписати тиски p1 і

p2 через параметри

L – ?

 

 

задачі і розв’язати рівняння (1) відносно невідомого параметру

 

32

L. Для цього застосуємо рівняння Клапейрона (4.9).

 

 

 

 

Розглянемо окремо праву та ліву

частину

системи

 

 

(рис.4.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для правої частини маємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p0V

=

 

p1 (V + SL)

,

де p0 – тиск у

кулях до

зміни

 

Рис.4.1

 

 

 

 

 

 

T0

T0 +

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

температури. Звідси виражаємо тиск

p1 :

p0V (T0 +

T )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p =

(2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T0 (V + SL)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Для лівої частини маємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p0V

=

 

p2 (V SL)

 

Звідси виражаємо тиск

p2 :

 

 

 

 

 

 

 

 

T0

T

 

 

 

 

 

 

T0

 

 

 

p0V (T0

T )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p2 =

(3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T0 (V SL)

 

Рівняння (2,3) підставляємо у рівняння (1):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p0V (T0 + T )

=

p0V (T0 T )

(4)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T (V + SL)

T (V SL)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

0

 

 

 

 

Після всіх можливих скорочень і перетворень, рівняння (4) можна привести до вигляду:

 

TV = ST L L =

TV = 7,3 102 м.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

ST0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[L]= K м3 = м

К м2

Відповідь: L = 7,3 10-2 м.

Приклад № 3

Балон ємністю 20 л з киснем при тиску 100 ат і температурі 7°С нагрівають до 27°С. Яку кількість теплоти при цьому поглинає газ?

V = 20 л =

 

 

Оскільки коефіцієнти теплового розширення для твердих тіл значно менші,

20 10-3 м3

 

 

аніж для газів, в умовах даної задачі можна знехтувати розширенням

Т1 = 280 К

 

 

балону і вважати процес нагрівання газу ізохорним.

 

Т2 = 300 К

 

 

Застосуємо перший закон термодинаміки і урахуємо той факт, що при

р1 = 100 ат =

 

 

ізохорному процесі газ не здійснює роботу:

 

 

 

 

9,8 106 Па

 

 

 

 

 

Q =

U + A Q =

U

 

 

 

(1)

і = 5

 

 

Для внутрішньої енергії маємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q – ?

 

 

 

 

 

U =

i m

RT =

 

 

i

pV

 

 

 

 

(2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 M

2

 

 

 

 

Звідки для зміни внутрішньої енергії маємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

p2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U =U 2 U1

= 2 (p2 p1 )V =

 

 

2 p1V

p

(3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

Використовуючи закон Шарля для ізохорного процесу

 

 

p2

 

=

T2

остаточно отримаємо

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

T2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q =

U =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(4)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 p1V

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[Q]=

Па м3 К

=

Н м3

= Н м = Дж

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

33

Відповідь: Q = 3,5 104 Дж

Приклад № 4

Повітряна куля містить гелій і утримується на нитці. Радіус кулі 15 см, маса оболонки 7,5 г, маса гелію 2,5 г, атмосферний тиск 105 Па, температура повітря 300 К. Знайти силу натягу нитки. Молярна маса повітря 29 г/моль.

Rk = 0,15 м

 

 

Запишемо другий закон Ньютона для даної задачі

 

Y

FA

 

 

 

 

 

-3

кг

 

 

 

 

r

 

r

+ FH

 

= 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

mоб = 7,5 10

 

FA + mоб g

+ mHe g

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

mHe = 2,5 10-3 кг

 

Спроектуємо це рівняння на вісь OY:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

р = 105 Па

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т = 300 К

 

 

 

 

FA mоб g mHe g FH

 

= 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

mоб gr mHe g

М = 0,029 кг/моль

 

Звідки для сили натягу нитки маємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

FH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

FH

= FA g(mоб + mHe ) (1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

FН – ?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для успішного застосування рівняння (1) необхідно

Рис.4.2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

додатково визначити силу Архімеда:

 

 

 

 

FA = ρgV

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2)

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де V =

 

πRk3

– об’єм повітряної кулі, ρ – густина оточуючого повітря.

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запишемо рівняння Менделєєва-Клапейрона для атмосферного повітря:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

pVa

 

=

m

 

 

RT

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(3)

тут Va

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

об’єм атмосфери,

m – маса атмосферного повітря. Розділивши обидві частини

рівняння (3) на Va

отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p =

 

ρRT

 

 

ρ =

pM

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(4)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

RT

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, рівняння (1) можна записати у наступному вигляді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= g(ρV m

 

 

 

 

 

 

 

 

)

 

 

 

 

 

 

pM 4

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F

 

m

 

 

 

= g

 

 

 

 

 

 

πR

 

m

 

m

 

 

 

 

 

(5)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

RT 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

 

 

 

 

об

 

 

 

 

He

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

об

 

He

 

 

 

 

 

[F ]=

 

м

 

Па кг/ моль

 

3

 

 

м

 

 

Н кг

моль К

м3

 

 

 

 

м кг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м

 

кг

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кг =

 

 

 

= Н

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

H

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с

 

 

м

Н

м моль К

 

 

 

 

с

 

 

 

 

 

 

 

Дж/(моль К)К

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: FH = 0,15 Н.

Приклад № 5

Вуглекислий газ (СО2), початкова температура якого 360 К, адіабатичне стискається до 1/20 свого початкового об’єму. Визначити зміну внутрішньої енергії та здійснену роботу, якщо маса газу 20 г.

Т1 = 360 К

Адіабатний процес відбувається без теплообміну, і зміна внутрішньої

V1 = 20V2

енергії відбувається за рахунок роботи зовнішніх сил. При цьому

 

m = 20 10-3 кг

Q = 0; U = −A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М = 44 10-3 кг/моль

Зміна внутрішньої енергії визначається таким чином

 

і = 6

U =

m

C

 

T =

m

C

(T T )

(1)

U – ?

 

 

 

 

M

 

 

M

V

 

V

2 1

 

A – ?

Оскільки молекули вуглекислого газу – трьохатомні, то молярна

теплоємність при сталому об’ємі дорівнює:

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C =

R = 3R

 

 

 

(2)

 

 

 

 

 

 

V

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З рівняння Пуасона (4.13) визначаємо температуру газу після стискання:

34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

γ 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T2 = T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де показник адіабати γ

=

i + 2

=

 

4

 

. Рівняння (3) перепишемо у вигляді

 

 

3

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(4)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= V

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З урахуванням (2,4) рівняння (1) набуває вигляду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

m

 

m

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

T2

 

 

 

 

 

 

V1

 

 

 

 

 

U =

M

 

 

M

3RT1

 

 

1

(5)

 

 

3RT1 T 1 =

 

V

2

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[ U ]= кг Дж К моль = Дж кг моль К

Відповідь: A = U = 7,05 Дж.

Задачі для самостійного розв’язання

1.У початковому стані газ має тиск 30 Па, температуру 300 К і займає об’єм 3 м3. Після того, як температуру збільшили на 50 К, тиск став 45 Па. Знайти новий об’єм газу.

2.У трубці з газом завдовжки 2 м, закритої з обох кінців, знаходиться стовпик ртуті довжиною 40 мм. Коли трубка розташована вертикально, ртуть поділяє трубку на дві однакові частини. Тиск газу над ртуттю 8000 Па. На скільки зсунеться стовпчик ртуті, якщо трубку розташувати горизонтально?

3.Колба об’ємом 0,5 л містить газ при нормальних умовах. Визначити кількість молекул газу, що знаходиться у колбі.

4.При ізохорному нагріванні кисню об’ємом 50 л тиск газу змінився на 0,5 МПа. Знайти кількість теплоти, яку передано газу.

5.Скільки атомів містять гази масою 1 г кожний: 1) гелій; 2) вуглець; 3) фтор; 4) полоній?

6.Водень займає об’єм 10 м3 при тиску 100 кПа. Газ нагріли при сталому об’ємі до тиску 300 кПа. Визначити зміну внутрішньої енергії газу, роботу, що здійснюється газом, кількість теплоти, що передано газу.

7.У балоні об’ємом 5 л міститься кисень масою 20 г. Визначити концентрацію молекул у балоні.

8.Азот масою 5 кг, нагрітий на 150 К, зберігає сталий об’єм. Знайти кількість теплоти, що передано газу, зміну внутрішньої енергії, роботу газу.

9.Одна третина молекул азоту масою 10 г розпалося на атоми. Визначити повну кількість частинок, що знаходяться у такому газі.

10.Балон об’ємом 20 л містить водень при температурі 300 К під тиском 0,4 МПа. Якими стануть температура і тиск газу, якщо йому передати кількість теплоти 6 кДж?

11.У балоні об’ємом 3 л знаходиться кисень масою 4 г. Визначити кількість речовини газу і концентрацію його молекул.

12.Кисень при сталому тиску 80 кПа нагрівають. Його об’єм збільшується від 1 м3 до 3 м3. Визначити зміну внутрішньої енергії, роботу газу при розширенні, кількість теплоти, що передана газу.

13.У посудині об’ємом 2,24 л при нормальних умовах знаходиться кисень. Визначити кількість речовини і масу кисню, а також концентрацію молекул.

14.Азот нагрівають при сталому тиску, причому йому було передано 21 кДЖ теплоти. Визначити роботу, яку здійснює при цьому газ та зміну його внутрішньої енергії.

15.Визначити концентрацію молекул ідеального газу при температурі 300 К і тиску 1 мПа.

35

16.Кисень масою 2 кг займає об’єм 1 м3 і знаходиться під тиском 0,2 МПа. Газ був нагрітий спочатку при сталому тиску до об’єму 3 м3, а потім при сталому об’ємі до тиску 0,5 МПа. Знайти зміну внутрішньої енергії газу, роботу газу, кількість теплоти, що передано газу.

17.Повітряна куля об’ємом 273 м3 і масою оболонки 150 кг при наповненні гарячим повітрям (М=29г/моль) при нормальному атмосферному тиску 100 кПа починає підніматися. Знайти температуру повітря у кулі, якщо атмосферні умови поза кулею є нормальними.

18.При зменшенні об’єму газу у двічі тиск збільшився на 120 кПа, а температура зросла на 10 %. Знайти початковий тиск у кПа.

19.Одноатомному зазу передано 10 кДж теплоти при ізобарному процесі. Знайти роботу газу і зміну його внутрішньої енергії.

20.Яку роботу (у МДж) необхідно здійснити для ізобарного нагрівання 800 моль ідеального одноатомного газу на 500 К?

21.Яку кількість теплоти необхідно передати для ізохорного нагрівання гелію масою 4 кг на

100 К?

22.Об’єм газу зменшили у двічі, а температуру збільшили у півтори рази. У скільки разів збільшився тиск газу?

23.Із балона об’ємом 10 л через малий отвір витікає водень. При температурі 7°С тиск був 5 МПа. Через деякий час температура зросла до 17°С, а тиск залишився сталим. Яка маса газу витікла?

24.Визначити підіймальну силу повітряної кулі радіусом 6 м, наповненої гелієм. Куля знизу з’єднується з навколишнім повітрям, температура якого 17°С і тиск 85 кПа. Молярні маси гелію 4 г/моль, повітря 29 г/моль.

25.Протягом 10 діб з посудини повністю випаровується 100 г води. Скільки молекул вилітало з поверхні води за 1 с?

26.При адіабатичному стисканні тиск повітря було збільшено від 50 кПа до 0,5 МПа. Потім при незмінному об’ємі температуру повітря було знижено до початкової. Визначити кінцевий тиск газу.

27.Об’єм водню при ізотермічному розширенні збільшився у тричі. Визначити роботу, яку здійснює газ і кількість теплоти, отриману при цьому. Маса водню 200 г.

28.Визначити густину водяної пари, яка знаходиться під тиском 2,5 кПа і при температурі

250 К.

29.У посудині об’ємом 40 л знаходиться кисень. Температура кисню 300 К. Коли частину кисню витратили, тиск у балоні знизився на 100 кПа. Визначити масу витраченого кисню, якщо температура у балоні залишилася незмінною.

30.Азот масою 0,1 кг було нагріто при сталому тиску від температури 200 К до температури 400 К. Визначити роботу, яку здійснює газ, отриману газом теплоту і зміну внутрішньої енергії газу.

36

Тема 5. Другий закон термодинаміки. Цикли

Другий закон термодинаміки дозволяє встановлювати можливий напрям довільних процесів. Історично відкриття другого закону термодинаміки було пов’язане з аналізом роботи теплових машин, передусім, теплових двигунів.

Тепловим двигуном називають пристрій для перетворення внутрішньої енергії палива у механічну роботу. У своєму складі містить гаряче тіло – нагрівник, холодне тіло – холодильник, і робоче тіло (газ), яке здійснює механічну роботу. Звичайно роль нагрівника грає паливо, що згоряє, роль холодильника – оточуюче середовище.

Коефіцієнтом корисної дії теплового двигуна називають відношення роботи, яку здійснює двигун, до кількості теплоти, яку отримано від нагрівника. Максимальний ККД має ідеальний тепловий двигун, який працює за циклом, що складається з двох ізотерм і двох адіабат.

Другий закон термодинаміки оперує поняттям ентропії: ентропія замкнутої системи не може зменшуватися; у будь-якому фізичному процесі ентропія або зростає, або залишається незмінною.

Ентропію можна розуміти як міру “невикористання” енергії – існування форми енергії, яку не можна перевести у корисну роботу; і ступінь (міру) невпорядкованості системи. При зростанні ентропії кількість енергії, яка може перетворитися у корисну роботу, і ступінь впорядкованості внутрішнього стану фізичної системи (тобто інформація) зменшуються.

Основні формули і методичні рекомендації

1. Коефіцієнт корисної дії теплового двигуна

η =

A

=

QH QX

=1

QX

(5.1)

 

QH

QH

 

QH

 

 

 

де A – робота, яку здійснює робоче тіло за один цикл роботи двигуна,

QH – кількість теплоти, яку отримано від нагрівника за один цикл роботи двигуна, QX – кількість теплоту, яку віддано холодильнику за один цикл роботи двигуна.

Якщо цикл, за яким працює тепловий двигун, зображено у координатах p V , то робота чисельно дорівнює площині фігури (циклу). У цьому випадку роботу можна визначити за графіком. Потім необхідно проаналізувати графік циклу і з’ясувати, що легше шукати: QH

або QX .

2. Коефіцієнт корисної дії ідеального теплового двигуна (ККД циклу Карно)

ηmax =

TH TX

=1

TX

(5.2)

TH

TH

 

 

 

 

де TH – температура нагрівника, TX – температура холодильника.

Цей ККД є максимально можливим для будь-якої реальної теплової машини, яка має такі самі температури нагрівника і холодильника.

3. Зміна ентропії

S = B

dQ

(5.3)

 

A T

 

де А, В – межі інтегрування, що відповідають початковому і кінцевому станам системи.

Одиниці вимірювання [ S]=

Дж

.

 

 

 

4. Формула Больцмана

К

 

 

S = k lnW

(5.4)

 

 

де S – ентропія системи, W – термодинамічна ймовірність її стану, k – стала Больцмана.

37

Приклади розв’язування задач

Приклад № 1

Один моль одноатомного газу здійснює цикл, що складається з двох ізохор та двох ізобар. При цьому максимальний тиск у двічі перевищує мінімальний, а максимальний об’єм – у тричі перевищує мінімальний. Визначити ККД циклу.

v = 1 моль

 

 

 

 

 

р2 = 2р1

За означенням, ККД циклу – це

 

V4 = 3V1

відношення роботи, яку здійснює газ до

 

i = 3

кількості теплоти, що отримує газ.

 

 

η – ?

η =

A

(1)

 

 

Q

 

Рис.5.1

Робота газу у координатах p V дорівнює площі фігури,

яку являє собою замкнений цикл. З рис.1 неважко отримати для роботи газу наступне співвідношення:

A = (p2 p1 )(V4 V1 )= (2 p p)(3V V )= 2 pV

(2)

Для знаходження кількості теплоти, яку отримує газ, необхідно розглянути кожну з чотирьох ділянок циклу і з’ясувати, де температура газу зростає. Якщо ця умова виконується, то газ на цій ділянці отримує теплоту і її необхідно знаходити, у протилежному випадку ділянку циклу можна детально не розглядати.

З’ясувати, як поводить себе температура на певній ділянці циклу можна за допомогою рівняння Клапейрона:

 

 

pV

= const

 

 

(3)

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12 – ізохорний процес V = const; A12

= 0; p T – газ отримує теплоту.

 

Запишемо перший закон термодинаміки для цього процесу:

 

Q

= U

12

=

3

vR(T T )

(4)

 

12

 

 

2

 

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо співвідношення між температурами Т1 і Т2, для цього скористаємось рівнянням Клапейрона

 

p1

=

p2

 

 

p2

 

=

T2

= 2 T

=

2T

(5)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

T2

 

 

 

p1

 

 

T1

 

 

2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставляємо (5) у (4) і з урахуванням того, що p1V1

= vRT1

отримаємо

 

 

 

Q =

 

3

vRT =

 

3

 

p V =

3

pV

 

(6)

 

 

2

2

 

2

 

 

 

12

 

 

 

1

 

1

1

 

 

 

 

23 – ізобарний процес p = const; V T – газ отримує теплоту. Запишемо перший закон термодинаміки для цього процесу:

Q23

= A23 +

 

U 23

(7)

A23 = p2 V = 2 p(3V V )= 4 pV

(8)

U

23

=

3

vR(T T )

(9)

 

 

2

 

3

2

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо співвідношення між температурами Т3 і Т2, для цього скористаємось рівнянням Клапейрона

 

V2

 

=

V3

 

 

V3

=

T3

= 3 T =

3T

(10)

 

 

 

 

 

 

 

 

T2

 

 

 

T3

 

 

V2

 

T2

 

 

3

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставляємо (10) у (9) і з урахуванням того, що p2V2 = vRT2

отримаємо

 

 

 

U

23

=

 

3

vR 2T

 

= 3 p V

2

= 6 pV

(11)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

38

З урахуванням (8,11) рівняння (7) остаточно набуває вигляду

 

Q23

= 4 pV + 6 pV =10 pV

(12)

34 – ізохорний процес V = const; A34 = 0; p T – газ віддає теплоту.

 

41 – ізобарний процес p = const; V T – газ віддає теплоту.

 

Отже, кількість теплоти, яку отримує газ за повний цикл, дорівнює

 

Q = Q12

+Q23 =11,5 pV

(13)

Підставляємо (2,13) у рівняння (1):

 

2 pV

 

 

 

η =

 

 

= 0,174 =17,4%

(14)

11,5 pV

 

 

 

Відповідь: η = 17,4%.

 

 

 

 

 

Приклад №2

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайти зміну ентропії при ізобарному розширення 8 г гелію від об’єму 10 л до об’єму 25 л.

 

m = 8 г

За означенням (5.3), для зміни ентропії маємо

 

M = 4 г/моль

 

 

 

B

 

V1 = 10 л

S = A

dQ

 

(1)

T

V2 = 25 л

де зміну кількості теплоти dQ знайдемо з першого закону термодинаміки,

p = const

який для ізобарного процесу запишемо у вигляді:

 

і = 3

 

 

dQ = dU + dA

(2)

S – ?

 

Для безкінечно малих змін внутрішньої енергії та роботи відповідно маємо:

 

 

dU =

i

 

m

RdT

(3)

 

 

 

 

 

2 M

 

 

dA = pdV

(4)

З урахуванням (2-4) інтеграл (1) можна переписати у вигляді

 

i m

T

dT

V

pdV

 

S =

R 2

+ 2

(5)

 

 

 

 

 

2 M

T

T

 

T

V

 

 

 

 

 

1

 

1

 

 

Перший інтеграл у сумі (5) береться елементарно, щоб взяти другий інтеграл, необхідно з’ясувати залежність дробу Tp від об’єму. Для цього скористаємось рівнянням Менделєєва-

Клапейрона:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

pV =

 

m

 

 

RT

 

p

=

m

 

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

(6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перепишемо рівняння (5) з урахуванням (6) і візьмемо інтеграли

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T2

 

 

 

 

 

 

 

 

V2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i m

R

dT m

 

R

dV m

 

 

i

T2

 

 

V2

 

 

 

 

 

 

S =

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

R

 

 

ln

 

 

+ ln

 

 

(7)

 

 

 

 

2

 

 

M

 

T

 

M

 

 

V

 

M

 

2

T

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

V1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

Оскільки

температури

 

за умовою

задачі

 

невідомі,

 

виразимо

дріб

 

T2

через об’єми,

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

використавши для цього закон Гей-Люсака

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V1

 

=

V2

 

T2

 

=

V2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(8)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

T

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

2

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, з урахуванням (8) остаточно рівняння (7) набуває форми:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

V

2

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S =

 

 

 

 

R ln

 

 

 

 

 

 

+1

 

 

 

 

 

 

 

 

(9)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[ S]=

 

кг

 

Дж

 

=

Дж

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кг

/ моль моль К

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

39

Оскільки у кінцеву формулу (9) входять відношення мас та об’ємів, то для числового підрахунку можна не переводити розмірності фізичних величин у СІ і залишити їх у тому вигляді, як їх подано за умовою задачі.

Відповідь: S = 38,07 Дж/К.

Приклад №3

Тепловий двигун потужністю 14,7 кВт споживає за одну годину роботи 8,1 вугілля з питомою теплотою згоряння 3,3 107 Дж/кг. Температура котла 200°С, холодильника 58°С. Знайти ККД цього двигуна і порівняти його з ККД ідеальної теплової машини.

N = 14,7 103 Вт

За означенням, ККД теплової машини – це відношення корисної

τ = 3600 с

роботи, яку здійснює машина до кількості теплоти, яку отримано від

m = 8,1 кг

нагрівника:

 

q = 3,3 107 Дж/кг

η =

A

(1)

ТН = 473 К

QH

ТХ = 331 К

Корисну роботу можна знайти через потужність, яку розвиває теплова

η – ?

машина

 

ηmax – ?

A = Nτ

(2)

Кількість теплоти, яку отримано від нагрівника – це теплота, яка виділяється при згорянні вугілля:

QH

= qm

(3)

Об’єднуючи рівняння (1-3), отримаємо

 

Nτ

 

 

 

η =

 

 

(4)

qm

 

 

 

Для максимально можливого ККД теплової машини маємо

 

ηmax

=1

TX

 

(5)

TH

 

 

 

 

Відповідь: η = 19%, ηmax = 30%.

Приклад №4

Знайти зміну ентропії при перетворенні 10 г льоду при температурі -20°С температурі 100°С.

m = 0,01 кг

За означенням (5.3), для зміни ентропії маємо

 

 

сл = 2100 Дж/(кг К)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

 

 

 

 

св = 4200 Дж/(кг К)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S =

dQ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

λ = 3,35 105 Дж/кг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A T

 

 

 

 

Розглянемо теплові процеси, які відбуваються.

 

 

r = 2,3 106 Дж/кг

 

 

1) Нагрівання льоду від t1 = -20°C до t2 = 0°C

 

 

t1 = -20°C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T2

dQ

 

T2

cлmdT

 

 

T2

 

t2 = 0°C

 

 

 

S1 =

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

T

 

 

t3 = 100°C

 

 

 

 

 

 

 

= cлm ln T

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

S – ?

де Т1 = 253 К, Т2 = 273 К.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2) Плавлення льоду

при t2 = 0°C

 

 

1

 

Q2

 

 

Q

 

λm

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S2 =

 

 

dQ =

 

2

=

T

 

 

 

 

 

T

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

2

0

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

3) Нагрівання води від t2 = 0°C до t3 = 100°C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T3

dQ

 

T3

cвmdT

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S3 =

 

 

 

 

 

 

 

T3

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

= cвm ln

 

 

 

 

 

T

 

 

 

T

 

 

T

 

 

 

T

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де Т3 = 373 К

у пару при

(1)

(2)

(3)

(4)

40