
- •Одержання оксидів
- •1. Взаємодія простих речовин із киснем:
- •2. Взаємодія складних речовин із киснем:
- •Хімічні властивості оксидів
- •Класифікація кислот
- •Одержання кислот
- •Хімічні властивості кислот
- •Класифікація основ
- •Одержання нерозчинних основ
- •Одержання розчинних основ
- •Хімічні властивості основ
- •Хімічні властивості амфотерних гідроксидів
- •Класифікація солей
- •Одержання середніх солей
- •Хімічні властивості середніх солей
- •Одержання кислих солей
- •Хімічні властивості кислих солей
- •Одержання основних солей
- •Хімічні властивості основних солей
- •Основні положення координаційної теорії Вернера (1893 р.)
- •Назви аніонів і лігандів
- •Молярні маси еквівалентів складних речовин
- •Основні принципи розподілу електронів в атомі
- •Розділ 1.4. Періодичний закон I періодична система елементів д. I. Менделєєва
- •Періодичність зміни хімічних та фізичних властивостей елементів
- •Розділ 1.5. Хімічний зв’язок і будова молекул
- •1.5.1. Ковалентний зв’язок
- •1.5.2. Здатність молекул до поляризації
- •1.5.3. Йонний зв’язок
- •1.5.4. Металічний зв’язок
- •1.5.5. Міжмолекулярна взаємодія
- •1.5.6. Водневий зв’язок
- •Розділ 1.6. Кристалічний стан речовин і типи кристалічних ґраток
- •Типи кристалічних ґраток
Основні принципи розподілу електронів в атомі
Електронна оболонка атома заповнюється електронами у відповідності наступним правилам.
1. Принцип найменшої енергії: електрон в атомі займає той вільний підрівень, на якому він має мінімальне значення енергії. Тобто, електрон залишається на тому підрівні, на якому забезпечується найбільш міцний зв’язок з ядром. Конкретна реалізація цього принципу відображується правилами Клечковського:
1) Заповнення електронних шарів відбувається в порядку збільшення сум головного й орбітального квантових чисел (n + l). Так, сума (n + l) для електронів 3d-орбіталі дорівнює 5 (n =3, l=2), для електронів 4s-орбіталі – 4 (n = 4, l = 0). Тому спочатку електронами заповнюється 4s-орбіталь, а потім 3d-орбіталь.
2) Якщо для двох орбіталей суми (n + l) мають однакові значення, то спочатку електронами заповнюється орбіталь з меншим значенням головного квантового числа. Наприклад, для електронів 3d- і 4p-орбіталей сума n + l = 5 (відповідно 3 + 2 і 4 + 1). Але тому, що для електронів 3d-орбіталі головне квантове число n = 3, а для електронів 4p-орбіталі n = 4, у першу чергу заповнюються 3d-орбіталі. Лише після того, як заповнені орбіталі менших енергій, починається заповнення орбіталей більших енергій. Для енергетичних підрівнів збільшення енергії відбувається приблизно таким чином:
1s<2s<2p<3s<3p<4s<3d<4p<5s<4d<5p<6s<4f≈5d <6p<7s<5f≈6d<7p.
Зазначимо, що дана послідовність не відображує окремих особливостей електронної будови атомів деяких елементів. Наприклад, в атомах Лантана (№ 57) починається заповнення 5d-підрівня, замість 4f:
57La 1s22s22p63s23p63d104s24p64d105s25p65d16s2.
А у наступних за Лантаном 14 елементів (Се–Lu) енергетично більш вигідний 4f-стан у порівнянні з 5d. Тому у цих елементів відбувається заповнення спочатку 4f-підрівнів:
58Се 1s22s22p63s23p63d104s24p64d104f25s25p66s2.
У сьомому періоді за двома s-елементами (Fr, Ra) слідує d-елемент Ас і чотирнадцять f-елементів (Th–Lr), далі – знову d-елементи. Порушення „нормального” порядку заповнення енергетичних рівнів в атомах Лантана й Церія й аналогічні особливості в електронній будові атомів елементів сьомого періоду пояснюється наступним чином. При збільшенні заряду ядра електростатичне притягнення до ядра електрона, який знаходиться на даному енергетичному підрівні, стає більш сильним, і енергія електрона зменшується. При цьому енергія електронів на різних підрівнях змінюється не однаково, оскільки по відношенню до цих електронів заряд ядра екранується по-різному.
2. Принцип Паулі: в атомі не може бути і двох електронів з однаковими значеннями чотирьох квантових чисел. На орбіталі може знаходитися два електрони з різними спінами (ms = +½ і ms = –½).
Максимальне число електронів на підрівні визначають за формулою: К = 2 (2l + 1). Таким чином, маємо: s2, p6, d10, f14.
3. Правило Гунда (Хунда): у межах підрівня електрони розподіляються так, щоб сумарне спінове квантове число мало максимальне значення (спочатку по одному електрону на орбіталь, а потім по другому електрону).
-
↑
↑
↑
Правильний розподіл р-електронів.
-
↑↓
↑
Неправильний розподіл р-електронів.
У залежності від того, який підрівень заповнюється останніми електронами, розрізняють s-, p-, d-, f-елементи: s – елементи, в атомах яких останні електрони займають s-підрівень зовнішнього квантового рівня (Na, Mg, K); р – елементи, в атомах яких останні електрони займають р-підрівень зовнішнього квантового рівня (C, О, Cl, S); d – елементи, в атомах яких останні електрони займають d-підрівень (Тi, Cr, Fe, Cu); f-елементи, в атомах яких останні електрони займають f-підрівень другого від позаквантового рівня (Pr, Er, Eu).
Взаємозв’язок між квантовими числами, розрахунки числа підрівнів на енергетичних рівнях, числа атомних орбіталей (АО) на підрівнях і рівнях наведено в додатку 2.