Обов’язкова самостійна робота

Тема 1 «Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві»

Поняття світогляду, його походження, структура, сутність та роль у житті людини. Філософія і світогляд. Специфіка філософського світогляду.

Історичні типи світогляду. Особливості та функції міфу. Суспільно-історична природа релігії, її соціальні та гносеологічні функції. Взаємозв’язок і розвиток міфології, релігії та філософії. Зародження філософської думки. Культурно-історичні передумови виникнення філософії.

Предмет філософії та особливості філософського мислення. Філософія як дослідження світоглядних проблем засобами раціонального мислення.

Основне коло філософських питань. Специфіка філософського усвідомлення світу. Форми вирішення основного питання філософії. Головні напрями у філософії. Історичні форми матеріалізму. Історичні форми ідеалізму. Поняття скептицизму і агностицизму.

Основні методи філософії, їх характеристика. Основні функції філософії. Співвідношення між філософією та конкретними науками. Місце і роль філософії у сучасному суспільному житті.

4

Тема 2 «Філософія античного світу»

Принципи періодизації історії філософії. Історичні типи філософії. Культурно-історичні передумови виникнення філософії у рабовласницькому суспільстві.

Своєрідність філософії Стародавньої Греції. Вчення про буття. Вчення про рух. Матеріалізм Геракліта. Людина як міра усіх речей. Самопізнання та належне існування. Людина як мікрокосм, атомістика Демокріта. Теорія „ідей” Платона. Платонізм та неоплатонізм.

Космоцентризм античної міфології та антропоцентризм грецької просвіти. Софісти. Становлення античної діалектики. Вчення Аристотеля про „форму” і „матерію”. Аристотель як систематизатор античної філософії.

4

Тема 3 «Філософія середньовічного суспільства»

Філософія Середньовіччя в Західній Європі. Загальна характеристика. Апологетика, патристика, схоластика. Суперечка про природу загальних понять, основні напрями середньовічної філософії: номіналізм та реалізм.

Особливості середньовічної схоластики. Релігійний характер філософської думки. Ідея Бога: людина і природа як творення Бога, душа і тіло, розум і воля, проблема самосвідомості, концепція священної історії.

Вчення Фоми Аквінського про єдність душі і тіла, двоїстість істини, співвідношення релігії, філософії і науки.

4

Тема 4 «Філософія Відродження та Реформації»

Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження. Гуманізм та антропоцентризм. Натурфілософія Відродження; пантеїзм; повернення до первісного розуміння діалектики. Геліоцентризм і вчення про нескінченність Всесвіту. Реформація, її ідеї.

4

Тема 5 «Філософія Нового часу та доби Просвітництва»

Основні риси філософії Нового часу. Наукова революція ХVІІ століття і проблема методу пізнання у філософії.

Емпіризм і гносеологія Ф. Бекона. Дуалізм і раціоналізм Р. Декарта. Створення механістично-матеріалістичної картини світу. Пантеїзм Б. Спінози. Монадологія Г Лейбніца. Суб’єктивний ідеалізм і агностицизм.

Французькі матеріалісти ХVІІІ століття.

4

Тема 6 «Німецька класична філософія та марксизм»

Історичні умови формування німецької класичної філософії, її основні риси. Філософські та соціально-етичні погляди І. Канта. Післякантівський суб’єктивний ідеалізм. Діалектика і натурфілософія Ф. Шеллінга. Об’єктивний ідеалізм і діалектика Г. Гегеля. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Німецька класична філософія і сучасне бачення світу.

Історичні передумови та теоретичні витоки виникнення марксистської філософії. Основні етапи розвитку філософських поглядів К. Маркса та Ф. Енгельса. Матеріалістична діалектика та матеріалістичне розуміння історії філософії марксизму. Концепція практики та проблема відчуження людини у філософії К. Маркса та Ф. Енгельса. Формування філософських поглядів В.І. Леніна. Вплив ідей В.І. Леніна на розвиток філософської думки після революції 1917 р.

4

Тема 7 «Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні»

Давньослов’янська міфологія – переддень філософської думки. Філософська думка Київської Русі. Філософські ідеї в духовній культурі України ХІІ – ХІІІ ст. Гуманізм епохи Відродження в Україні. Розвиток реформаційних і гуманістичних ідей в Острозькій академії та братських школах. Філософія в Києво-Могилянській академії. Філософія „серця” Г. Сковороди. Український романтизм. Українська академічна філософія. Філософські погляди П. Юркевича. Російськомовна школа „Київського кола” другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Філософія української революційної демократії. Філософська думка української діаспори.

4

Тема 8 «Сучасна світова філософія»

Характерні риси сучасної зарубіжної філософії. Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Марксистська філософія, її структура, проблеми й основні різновиди.

Позитивізм, його різновиди. Проблема знання і мови у філософії. Неопозитивізм, структуралізм, герменевтика. Постпозитивізм і його роль у сучасній науці та філософії.

Проблема людини у філософії XX ст. "Екзистенціальна філософія" та її різновиди: екзистенціалізм, персоналізм; філософська антропологія. Людина в умовах відчуження, соціальних криз і граничних ситуацій. Сутність та існування людини. Життя і смерть з точки зору «екзистенціальної філософії».

Фрейдизм та неофрейдизм.

Еволюція релігійної філософії в XX ст. Томізм та неотомізм. Сучасний стан неотомізму. Суперечності і критицизм сучасної релігійної філософії.

4

Тема 9 «Онтологія»

Філософський зміст проблеми буття. Основні форми буття, їх специфіка. Буття людини як фундаментальна проблема філософії.

Буття і субстанція. Проблема субстанції в філософії. Дуалізм, монізм, монізм і плюралізм. Уявлення про субстанцію та їхня залежність від розвитку природознавства. Пізнавальна роль та історична обмеженість таких уявлень.

Формування науково-філософського поняття матерії. Наївно-стихійне, механістичне розуміння матерії. Французький матеріалізм ХVІІІ ст. про матерію. Матерія як філософська категорія і об’єктивна реальність. Еволюція філософських і природничо-наукових поглядів на матерію. Філософсько-світоглядна і наукова картина світу.

Проблема єдності світу і спроби її вирішення в історії філософії.

Основні форми існування матерії. Рух як атрибут матерії. Рух і розвиток. Головні концепції розвитку.

Основні типи і форми руху матерії, їх співвідношення. Методологічне значення вчення про основні форми руху матерії.

Простір і час як основні форми існування матерії. Субстанційна та релятивістська концепції простору і часу, їхнє світоглядне й методологічне значення. Теорія відносності (А. Ейнштейн) та її значення для розвитку філософських уявлень про простір і час. Проблема співмірності простору і часу. Специфіка просторово-часових властивостей у неживій і живій природі та соціальних процесах.

Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософування. Основні історичні форми діалектики. Наївно-стихійна діалектика. Ідеалістична діалектика. Матеріалістична діалектика. Альтернативи діалектики.

Категорії діалектики. Одиничне і загальне, явище і сутність. Структурні зв’язки. Принцип цілісності. Форма і зміст. Зв’язки детермінації. Випадковість і необхідність. Можливість і дійсність. Елементи і структура. Поняття системи, принцип системності. Системний характер і механізм процесу розвитку. Необхідність і свобода.

Основні принципи діалектики. Принципи об’єктивності і суб’єктивності. Принцип загального зв’язку. Принцип розвитку і проблема створення цілісної концепції розвитку.

Закони діалектики. Закон єдності та боротьби протилежностей. Закон взаємного переходу кількісних та якісних змін. Закон заперечення заперечення.

Поняття негативної діалектики.

Проблема свідомості у філософії та науці. Основні напрями її аналізу в історії філософії. Багатоманітність феномена свідомості. Історико-генетичний погляд на походження свідомості.

Сучасна наука про передумови виникнення свідомості. Відображення як атрибутивна властивість матерії та його основні форми. Психіка як форма відображення. Свідомість – вища форма психічного відображення дійсності. Провідна роль соціальності у виникненні свідомості. Роль суспільно-трудової діяльності, спілкування, мови у виникненні та розвитку свідомості. Сутність та основні характеристики свідомості. Свідомість, чуття, знання, воля, мислення, пам'ять.

Структура свідомості. Три основні сфери свідомості: пізнавальна, емоційна, мотиваційно-вольова. Їхня роль у регуляції людської діяльності. Основні структурні рівні свідомості – несвідоме, підсвідоме, надсвідоме та їхні структурні елементи. Проблема несвідомого у філософії З. Фрейда та сучасному психоаналізі.

Ідеальність свідомості як головна її властивість, обумовлена соціальною природою людини. Поняття ідеального.

4

Тема 10 «Гносеологія»

Пізнання як специфічна форма відношення людини до світу. Відмінність наукового пізнання від донаукового. Матеріалізм та скептицизм у філософії Стародавнього світу. Матеріалізм та агностицизм ХVІІ – ХVІІІ століть.

Природа і призначення процесу пізнання. Поняття об’єкта і суб’єкта пізнання, їх зміст і співвідношення. Основні принципи теорії пізнання та багатоманітність його форм. Особливості пізнання природного, соціокультурного і духовного світу людини. Роль практики у пізнанні дійсності.

Пізнання як відображення. Чуттєве пізнання і його форми. Логічне (раціональне) пізнання і його форми. Особливості чуттєвого і теоретичного пізнання. Єдність чуттєвого і раціонального у пізнанні.

Поняття істини. Об’єктивність, абсолютність та відносність істини. Критерій істини. Конкретність істини. Класична концепція істини та її альтернативи в сучасній філософії і теорії пізнання. Конвенціоналізм. Прагматизм. Логічний позитивізм.

Поняття методу пізнання. Діалектичний метод та конкретні способи і прийоми наукового дослідження. Типи класифікації методів наукового пізнання. Методи емпіричного пізнання. Методи, що використовуються на емпіричному та теоретичному рівнях пізнання. Методи побудови наукової теорії.

Основні форми наукового пізнання. Основні процедури наукової діяльності.

4

Тема 11 «Антропологія»

Людина як предмет філософського аналізу. Антропосоціогенез. Єдність природного і суспільного в людині. Духовність і проблеми сенсу життя. Людина і суспільство.

Загальне поняття про людину. Людина, індивід, особистість, індивідуальність.

4

Тема 12 «Соціальна філософія»

Поняття суспільного виробництва. Технологічний, соціальний і особистісний виміри виробництва. Класифікація видів суспільного виробництва.

Матеріальне та духовне виробництво. "Виробництво" потреб і форм спілкування. Суспільне виробництво як виробництво людини. Матеріальне виробництво – основа існування та розвитку суспільства.

Діалектика виробництва, розподілу, обміну та споживання. Поняття способу виробництва матеріальних благ та його структури. Продуктивні сили та виробничі відносини, їхня структура та діалектика взаємозв'язку на різних історичних етапах.

Потреби, інтереси і цілі людей як мотивація матеріального і духовного виробництва.

7

РАЗОМ

51