Методичні рекомендації до вивчення дисципліни

МОДУЛЬ І

Тема 1.1: предмет, метод, функції та система трудового права. Методичні рекомендації до самостійної роботи.

Трудове право займає важливе місце серед інших галузей права, і важливість ця пояснюється значенням праці в суспільстві. Отже, глибоке засвоєння матеріалу цієї теми сприятиме кращому опануванню інших тем дисципліни “Трудове право”, що пропонуються до вивчення. Завдання-мінімум у процесі вивчення цієї теми – оволодіння змістом елементарних понять трудового права, а саме: що таке трудове право, трудові відносини та які ознаки їм характерні; яким чином слід розглядати відносини, що тісно пов’язані з трудовими відносинами; якими правовими способами здійснюється регулювання суспільних трудових відносин та якими ознаками характеризуються методи трудового права; за якими факторами здійснюється диференціація правового регулювання праці; які специфічні функції притаманні трудовому праву; системи трудового права як галузі права. Завдання-максимум полягає у виявленні теоретичних проблем у галузі трудового права і вміння розмежовувати трудове право від суміжних галузей права.

Критеріями, за допомогою яких здійснюється поділ усієї системи права на окремі самостійні галузі права, є: предмет правового регулювання, метод, принципи права, наявність системи законодавства, зацікавленість законодавця у виділенні окремої галузі тощо. Але основним все ж вважається предмет правового регулювання.

Предмет правового регулювання слід розглядати як складові якісно відособлені суспільні відносини, правове забезпечення яких досягається за допомогою норм певної галузі. В трудовому праві ними в першу чергу є трудові відносини. Необхідно також враховувати, що наряду з цим, суспільно-трудові відносини за своїм характером є досить різноманітними і залежно від підстав їх фактичного виникнення поділяються на кілька окремих видів. Кожен з таких видів трудових відносин потребує і специфічного правового регулювання, яке забезпечується різними галузями права.

Питання щодо предмета трудового права слід розглядати як суспільно-трудові відносини, які виникають в результаті укладення трудового договору між працівником і роботодавцем.

Трудові відносини, що виникають на підставі укладення трудового договору, становлять основу трудового права, однак лише ними предмет цієї галузі не вичерпується. Існує ще ціла низка суспільних відносин, які забезпечують функціонування трудових відносин, що теж регулюються нормами трудового права.

Необхідно в обов’язковому порядку засвоїти, що предметом трудового права є трудові відносини, що виникають на підставі укладення трудового договору, і відносини, що тісно пов’язані з трудовими: працевлаштування, навчання і підвищення кваліфікації та перекваліфікації працівників, щодо контролю дотримання законодавства про працю, вирішення трудових спорів, а також відносини соціального партнерства.

Для засвоєння питання про предмет, метод і функції трудового права доцільно скласти структурно-логічні схеми в яких детально визначити: аспекти трудового права; ознаки трудових відносин; відносини тісно пов’язані з трудовими відносинами; види відносин у процесі працевлаштування громадян; відносини у зв’язку з підготовкою кадрів і підвищення кваліфікації; особливості відносини у зв’язку з професійною підготовкою кадрів на виробництві; форми професійного добору кадрів; особливості процедурних відносин у трудовому праві; ознаки методу трудового права; підстави диференціації у правовому регулюванні праці; специфічні функції трудового права.

Завершуючи опрацювання вищезазначених питань, треба знати, що “Трудове право” – галузь права, що регулює трудові відносини працівників і роботодавця, а також інші тісно пов’язані з ними похідні від них відносини; воно визначає права та обов’язки у сфері праці суб’єктів трудового права та відповідальність за їх порушення.

Вивчення функцій трудового права повинно бути спрямовано на засвоєння того, що це основні напрями впливу його норм на поведінку (свідомість, волю) працівників у процесі праці для досягнення мети і завдань трудового законодавства.

Далі потрібно ознайомитися з поняттям системи трудового права як галузі права і засвоїти те, що це об’єднання трудових норм в єдине упорядковане ціле з їх одночасним розподілом на відносно самостійні й водночас взаємопов’язані частини, на інститути та підінститути.

Опанування змісту системи трудового права як галузі права полягає в засвоєнні того, що вона структурно складається з двох частин: Загальної та Особливої частини Кодексу Законів про працю України (КЗпП).

У Загальній частині КЗпП визначається одне з принципових питань – регулювання трудових відносин (сфера дії трудового законодавства) і визначаються питання організації й застосування праці працівників попри галузеву належність, а також предмет трудового права, суб’єктивний склад учасників трудових відносин. Основну увагу приділіть тому, що до неї входять норми, які поширюються на всі суспільні відносини трудового права, норми, що визначають основні принципи й завдання правового регулювання праці, основні трудові права працівників, недійсність умов договорів про працю, особливості регулювання праці деяких категорій працівників, співвідношення законодавства України та міжнародних договорів у сфері праці.

Розглядаючи норми Особливої частини трудового права, слід мати на увазі, що вони конкретизують положення Загальної частини та регламентують окремі види суспільних відносин та їх елементи, об’єднуючись в інститути та підінститути.

Варто враховувати, що в КЗпП є окремі глави зі спеціальними нормами щодо праці жінок (гл. ХІІ КЗпП), праці молоді (гл. ХІІІ КЗпП), щодо пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням (гл. ХІV КЗпП), які не є інститутами трудового права, конкретизують норми інституту. Необхідно знати, що для цих категорій працівників визначено особливості правового регулювання охорони їх праці, регулювання робочого часу і часу відпочинку тощо. Не є самостійним інститутом і правові норми, що регулюють нормування праці (гл. VІ КЗпП), вони є інститутом оплати праці.

Від системи трудового права як галузі права необхідно відрізняти систему трудового законодавства, систему навчальної дисципліни трудового права та систему науки трудового права.

Вивчення питання про розмежування трудового права від суміжних галузей права слід розпочати з відновлення у пам’яті знань набутих при вивченні основних положень галузей права, а саме цивільного і адміністративного законодавства та права соціального забезпечення тощо.