• компенсаційні;

• к

  Види цивільно-правових санкцій

  онфіскаційні;

• стимулюючі (штрафні);

• відмова в захисті права.

Детальніше розглянемо цивільно-правові санкції.

Компенсаційні санкції виконують роль відновлення майнового положення потерпілої особи, відшкодування їй шкоди, збитків.

Під шкодою – слід розуміти будь-яке позбавлення особистого або майнового блага суб’єкта. Під шкодою розуміють :

а) витрати, понесені потерпілим в результаті правопорушення ;

б) втрата або пошкодження майна ;

в) неотриманні доходи, які отримав би потерпілий при нормальних умовах (упущена вигода).

Поняття «збитки» охоплює реальну шкоду, за виключенням упущеної вигоди.

Конфіскаційні санкції – це безоплатне вилучення державою майна в якості санкції за правопорушення. Так ст.49 Цивільного Кодексу України передбачає стягнення в доход держави всього що виконано по угоді, здійсненою з метою за відомо противної інтересам держави та суспільства.

Стимулюючі (штрафні) санкції – стягуються на користь потерпілої сторони і можуть бути встановлені як законом, так і згодою сторін. Виступають у вигляді неустойки (штрафу, пені) і по суті виконують функції пробудження контрагента до сумлінного виконання обов’язків.

Відмова в захисті права – являє собою санкцію особливого роду, яка застосовується у випадках зловживання владою особи. Зловживання може бути визначено, як використання права для досягнення недозволеної законом мети, застосування недозволених засобів реалізації свого права або захисту.

Відповідальність, за загальним правилом, а також за цивільним правом, настає за правопорушення, тобто дію або бездіяльність, що порушує вимоги закону або договору.

Для того щоб кваліфікувати діяння як правопорушення, необхідно встановити сукупність загальних (типових) умов, які, як правило, присутні будь-якому правопорушенню, а також спеціальні умови, які притаманні окремим видам цивільних правопорушень.

Підставами для настання цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення, що існує за умов :

• протиправності діяння (дії або бездіяльності);

• майнової шкоди (моральні збитки);

• причинного зв’язку між протиправними діяннями та наслідками (майновою шкодою або моральними збитками);

• вини правопорушника.

Цивільне право виходить з принципу презумпції вини правопорушника. Це означає, що потерпілий не зобов’язаний доказувати вину правопорушника, оскільки й так вона припускається законом, напроти, сам правопорушник для того, щоб уникнути відповідальності повинен, довести відсутність своєї вини, а інакше неминуче настає відповідальність його перед потерпілим (кредитором).

Закон припускає випадки відповідальності і незалежно від вини правопорушника, коли шкода або збитки виникають в результаті випадкових обставин або під впливом неприборканої сили. Так незалежно від вини, за заподіяну шкоду несе відповідальність власник джерела підвищеної небезпеки, який усувається від відповідальності лише при наявності умислу потерпілого або неприборкної сили. Цивільне законодавство виходить з того, що особа, яка вчинила шкоду, повинна повернути її в повному обсязі, тобто виходить з принципу повноти цивільно-правової відповідальності. Однак, в ряді випадків законом або договором може бути передбачено підвищення або зменшення розміру відповідальності.

Межі розміру цивільно-правової відповідальності визначаються сумою спричинених збитків (шкоди). Виходячи з цього ст.204 Цивільного Кодексу України встановлює, що якщо за невиконання або неналежне виконання обов’язків встановлена неустойка (штраф, пеня), то збитки відшкодовуються в частині, що непокрита неустойкою. Частиною другою ст. 204 Цивільного Кодексу України встановлюється, що з цього загального правила можуть бути законом чи договором передбачені виключення:

• коли припускається стягнення тільки неустойки (штрафу, пені), але не збитків ;

• коли збитки можуть бути стягнені в повній сумі з верх неустойки (штрафна неустойка);

• коли за вибором кредитора можуть бути стягнені або неустойка, або збитки (альтернативна неустойка).

Ефективність цивільно-правової відповідальності залежить не тільки від виду і характеру санкцій, але й від механізму їх впливу на правопорушника.

В умовах ринкової економіки, на відміну від планової, здійснюється перехід до повної відповідальності суб’єктів господарювання за результати їх діяльності. Ось чому законодавством встановлено, що по зобов’язанням комерційної організації, стягнення може бути спрямовано на будь яке майно, в тому числі і на основні фонди - споруди, будівлі тощо. Більш того, закон встановлює випадки, коли при нестачі засобів для покриття боргу в самій організації, до цивільно-правової відповідальності залучаються її засновники.

Ці обставини побуджають до ощадливого, сумлінного підприємництва.

Громадяни (військовослужбовці) також відповідають по боргам своїм майном, за виключенням того переліку майна, на яке по закону не може бути спрямоване стягнення.

Підставами звільнення від цивільно-правової відповідальності є :

• непереборна сила;

• випадок (казус).

*Казус (випадок) - має місце там і тоді, коли психічний стан особи, що порушила зобов’язання, характеризується відсутністю вини. При відсутності вини немає і відповідальності, якщо законом, чи договором непередбачена відповідальність і без вини.

*Непереборна сила - це надзвичайна і невідворотна сила за даних умов події.

Між тим, в деяких випадках, що передбачені законодавством, і дія непереборної сили не звільняє від відповідальності.

Наприклад: авіатранспортне підприємство повинно відшкодовувати шкоду (збитки) спричинені життю та здоровю пасажира при польоті, посадці та висадці, і тоді коли це трапилось в наслідок несприятливих метеорологічних умов.

Висновки з лекції:

1. Дотримання командирами (начальниками), всіма військовослужбовцями діючого законодавства про матеріальну відповідальність служить інтересам збереження матеріальних та грошових засобів, попередженню можливих фактів необґрунтованого притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності, активно сприяє зміцненню військового правопорядку та законності, боєздатності та боєготовності Збройних Сил України.

2. Цивільно - правова відповідальність військовослужбовця - це встановлені законодавством юридичні наслідки за цивільне правопорушення, яке виявляється у позбавленні правопорушника певних суб’єктивних цивільних прав, або покладанні на нього обов’язків майнового характеру. До ці вільно-правової відповідальності військовослужбовці притягаються на загальних підставах.

Старший викладач кафедри

військової підготовки офіцерів запасу

пр. ЗСУ І.В. ВНУКОВ

Викладач кафедри

військової підготовки офіцерів запасу

пр. ЗСУ І.В. ПРИЛЕПСЬКИЙ