Oformlennya_tehnichnoyi_dokumentatsiyi
.pdf
Таблиця 4.3 – Літерні коди основних видів елементів
Перша |
Група видів |
Приклади видів елементів |
Двох- |
літера коду |
літер- |
||
(обов’язко- |
елементів |
|
ний |
ва) |
|
|
код |
АПристрій (загальне позначення)
В |
Перетворювачі неелек- |
Гучномовець |
ВА |
|
тричних величин в |
Магнітострикційний елемент |
ВВ |
|
електричні (окрім |
Детектор іонізуючого випромі- |
BD |
|
генераторів та джерел |
нювання |
|
|
живлення) абонавпаки |
Сельсин – приймач |
ВЕ |
|
аналогові, або багаторо- |
Телефон (капсуль) |
BF |
|
зрядні перетворювачі, |
Сельсин – датчик |
ВС |
|
або датчики для пока- |
Тепловий датчик |
ВК |
|
зання чи вимірювання |
Фотоелемент |
BL |
|
|
Мікрофон |
ВМ |
|
|
Датчик тиску |
ВР |
|
|
П’єзоелемент |
BQ |
|
|
Датчик частоти обертання |
BR |
|
|
(тахогенератор) |
BS |
|
|
Звукознімач |
|
|
|
Датчикшвидкості |
BV |
СКонденсатори
D |
Схеми інтегральні, |
Схема інтегральна аналогова |
DA |
|
мікрозбірки |
Схема інтегральна цифрова, |
DD |
|
|
логічний елемент |
|
|
|
Пристрої зберігання інформації |
DS |
E |
Елементи різні |
Пристрій затримки |
DT |
Нагрівальний елемент |
ЕК |
||
|
|
Лампа освітлювальна |
EL |
F |
Розрядники, запобіжни- |
Піропатрон |
ЕТ |
Дискретний елемент захисту по |
FA |
||
|
ки, пристрої захисні |
струму миттєвої дії |
|
|
|
Дискретний елемент захисту по |
FP |
|
|
струму інерційної дії |
|
|
|
Запобіжникплавкий |
FU |
|
|
Дискретний елемент захисту по |
FV |
G |
Генератори, джерела |
напрузі, розрядник |
|
Батарея |
GB |
||
H |
живлення |
Прилад звукової сигналізації |
HA |
Пристрої індикаційні та |
|||
|
сигнальні |
Індикатор символьний |
HG |
|
|
Прилад світлової сигналізації |
HL |
51
Продовження таблиці 4.3
Перша |
Група видів елементів |
Приклади видів елементів |
Двохлі- |
літера коду |
терний |
||
(обов’язко- |
|
|
код |
ва) |
|
|
|
К |
Реле, контактори, пускачі |
Реле струму |
КА |
|
|
Релепоказчикове |
КН |
|
|
Реле електротеплове |
КК |
|
|
Контактор, магнітний пус- |
КМ |
|
|
кач |
|
|
|
Реле часу |
КТ |
L |
Котушки індуктивності, |
Реле напруги |
KV |
Дросель люмінесцентного |
LL |
||
M |
дроселі |
освітлення |
|
Двигуни |
Амперметр |
РА |
|
Р |
Прилади, вимірювальне |
||
|
обладнання |
Лічильник імпульсів |
РС |
|
Примітка. Сполучення |
Частотомір |
PF |
|
Лічильник активної енергії |
PI |
|
|
РЕ застосовувати не |
Лічильник реактивної енер- |
PK |
|
допускається |
гії |
|
|
|
Омметр |
PR |
|
|
Реєстраційний прилад |
PS |
|
|
Годинники, вимірювач часу |
PT |
|
|
дії |
|
|
|
Вольтметр |
PV |
Q |
Вимикачі та роз’єднувачі |
Ваттметр |
PW |
Вимикач автоматичний |
QF |
||
|
в силових колах (енерго- |
Короткозамикач |
QK |
|
постачання, живлення |
Роз’єднувач |
QS |
R |
обладнання і таке інше) |
Терморезистор |
RK |
Резистори |
|||
|
|
Потенціометр |
RP |
|
|
Шунт вимірювальний |
RS |
S |
Пристрої комутаційні в |
Варистор |
RU |
Вимикач або перемикач |
SA |
||
|
колах керування, сигна- |
Вимикач кнопочний |
SB |
|
лізації та вимірювальних |
Вимикач автоматичний |
SF |
|
Примітка. Позначення |
Вимикачі, які спрацьовують |
|
|
від наступних дій: |
SL |
|
|
SF застосовують для |
від рівня |
|
|
апаратів, які не мають |
від тиску |
SP |
|
контактів силових кіл |
від положення (путєвий) |
SQ |
|
|
від частоти обертання |
SR |
|
|
від температури |
SK |
52
Продовження таблиці 4.3
Перша |
Група видів елементів |
Приклади видів елементів |
Двохлі- |
літера коду |
терний |
||
(обов’язко- |
|
|
код |
ва) |
|
|
|
Т |
Трансформатори, авто- |
Трансформатор струму |
ТА |
|
трансформатори |
Електромагнітний |
TS |
|
|
стабілізатор |
|
U |
Пристрої зв’язку, пере- |
Трансформатор напруги |
TV |
Модулятор |
UB |
||
|
творювачі електричних |
Демодулятор |
UR |
|
величин в електричні |
Дискримінатор |
UI |
|
|
Перетворювач частотний, |
|
|
|
інвертор, генератор часто- |
UZ |
V |
Прилади електровакуу- |
ти, випрямляч |
|
Діод, стабілітрон |
VD |
||
|
мні та напівпровіднико- |
Прилад електровакуумний |
VL |
|
ві |
Транзистор |
VT |
W |
Лінії та елементи НВЧ, |
Тиристор |
VS |
Відгалуджувач |
WE |
||
|
антени |
Короткозамикач |
WK |
|
|
Вентиль |
WS |
|
|
Трансформатор, фазообер- |
WT |
|
|
тач |
|
|
|
Атенюатор |
WU |
X |
З’єднання контактні |
Антена |
WA |
Струмознімач, контакт, що |
XA |
||
|
|
плине |
|
|
|
Штир |
XP |
|
|
Гніздо |
XS |
|
|
З’єднання розбірне |
XT |
Y |
Пристрої механічні з |
З’єднувач високочастотний |
XW |
Електромагніт |
YA |
||
|
електромагнітнимпри- |
Гальмо з електромагнітним |
YB |
|
водом |
приводом |
|
|
|
Муфта з електромагнітним |
YC |
|
|
приводом |
|
|
|
Електромагнітний патрон |
YH |
Z |
Пристрої кінцеві, фільт- |
або плита |
|
Обмежувач |
ZL |
||
|
ри, обмежувачі |
Фільтр кварцевий |
ZQ |
При рознесеному способі зображення позиційні позначення проставляють біля кожної складової частини (див. рис.4.10).
53
Якщо замість УГП вхідних та вихідних елементів виробу розміщені таблиці, то кожній таблиці присвоюють позиційні позначення заміненого елемента згідно з рисунком 4.15.
Х3
Контакт |
|
Коло |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
+27 |
В |
|
|
|
|
|
|
2, 4, 5 |
|
+12 В |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
6,3 |
В |
|
Рисунок 4.15 – Присвоєння таблиці позиційногопозначення заміненого елемента
Таблиці допускається виконувати рознесеним способом, при цьому головку таблиці не повторюють. За наявності на схемі декількох таблиць допускається головку таблиці приводити тільки в одній з них.
При зображенні на схемі елементів, параметри яких підбирають при регулюванні, біля їх позиційних позначень на схемі і в переліку елементів
проставляють зірочку, наприклад, R1*, а на полі схеми записують: "* Підбирають при регулюванні". В перелік елементів повинні бути записані елементи, параметри яких найбільш близькі до розрахункових. Граничні значення параметрів елементів, що допускаються при підборі, указують в переліку елементів в графі "Примітка".
Відповідно до ГОСТ 2.743 – 91 виводи живлення інтеграль-
них схем показують на принциповій схемі одним із способів згідно рисунка 4.16.
Номери виводів елементів проставляють над їх лінією виводів або у розриві лінії виводів біля контура УГП.
54
|
|
|
|
|
|
|
|
DD2.1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
DD3.1 |
|
|
|
DD3.3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
& |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
& |
|
|
|
|
|
|
|
|
+5 V |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
+5 V |
|
|
|
|
DD2.3 |
|
|
|
0 V |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
DD1 |
|
|
0 V |
|
|
|
& |
|
|
|
DD3.2 |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
DD3.4 |
||||||||
|
|
+5 V |
|
|
DD2.2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
& |
|
|
& |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
0 V |
|
|
& |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а |
б |
в |
Рисунок 4.16 – Розташування виводів живлення на УГП інтегральних схем: а – в загальному блоці керування схеми DD1; б – в одному із елементів схеми DD2; в – в окремому контурі схеми DD3
Відповідно до ГОСТ 2.702 – 75 дані про елементи та пристрої, зображені на електричній принциповій схемі виробу, запису-
ють в перелік елементів.
Згідно ГОСТ 2.701 – 2008 перелік розміщують на першому аркуші схеми над основним написом на відстані не менше 12 мм від нього. Продовження переліку розміщують зліва від основного напису, повторюючи головку таблиці.
Допускається перелік виконувати у вигляді самостійного документа на аркуші формату А4 з основним написом і додатковими графами до нього згідно ГОСТ 2.104 – 2006 (форми 2 і 2а), при цьому документ повинен мати найменування і позначення тієї схеми, до якої він відноситься і мати код ПЭ3.
Для електронних документів перелік елементів виконують тільки у вигляді самостійного документа. У випадку розробки електронної структури виробу згідно ГОСТ 2.053 – 2006 перелік елементів рекомендується отримувати із неї у вигляді звіту.
Перелік елементів оформляють у вигляді таблиці і заповнюють зверху вниз. Приклад оформлення переліку елементів наведений у додатку Д.
55
Порядок запису елементів в перелік наступний.
Елементи записують групами в алфавітному порядку літерних позиційних позначень, розташовуючи за збільшенням порядкових номерів в межах кожної групи. Для скорочення переліку допускається однотипні елементи з однаковими параметрами і послідовними порядковими номерами записувати в перелік одним рядком, указуючи тільки позиційні позначення з найменшим і найбільшим порядковими номерами, наприклад, C1, C2; R1…R12. В графі «Кіл.» указують загальну кількість таких елементів.
Якщо позиційні позначення присвоюються елементам в межах пристроїв або однакових функціональних груп, то елементи, що відносяться до пристроїв та функціональних груп, записують у перелік окремо. Найменування пристрою або функціональної групи підкреслюють і продовжують запис елементів, що входять в кожен пристрій або функціональну групу. Зверху і знизу найменування пристрою або функціональної групи повинен бути залишений один вільний рядок.
За наявності на схемі елементів, що не входять у пристрої (функціональні групи), заповнення переліку починають із запису цих елементів, потім записують пристрої та функціональні групи з елементами, які входять до них.
4.12 Схеми цифрової обчислювальної техніки
Схеми виробів цифрової обчислювальної техніки виконують відповідно до правил, встановлених ГОСТ 2. 708 – 81, з урахуванням вимог ГОСТ 2.701 – 2008, ГОСТ 2.702 – 75, ГОСТ 2. 721 – 74.
Умовніграфічніпозначеннявиконують згідно зГОСТ2.743-91. Двійчасті логічні елементи на принциповій схемі зображають у вигляді УГП. УГП елемента має форму прямокутника, до якого пі-
дводять лінії виводів. УГП елемента може містити три поля: основне і два додаткових. Додаткові поля розташовують ліворуч та праворуч від основного поля. Допускається додаткові поля поділяти на зони, які відокремлюють горизонтальною межею.
В першому рядку основного поля УГП розміщують позначення функції, яка виконується елементом. В наступних рядках основного поля розташовують інформацію по ГОСТ 2.708 – 81. В додаткових полях розміщують інформацію про функціональні призначення виводів (покажчики, мітки).
56
Виводи елементів поділяють на входи, виходи, двонаправлені виводи та виводи, які не несуть логічної інформації. Входи елемента зображають з лівого боку УГП, виходи – з правого боку. Двонаправлені виводи та виводи, які не несуть логічної інформації зображають з правого або з лівого боку прямокутника. Не допускається проводити лінію виводів на рівні сторін прямокутника. Допускається інша орієнтація УГП, за якої входи розташовують зверху, виходи – знизу, як показано на рисунку 4.17.
Вихід Вхід
XX XXX XZ
XX XY
XXX
Вхід
|
XZ |
|
XY |
|
Вихід |
|
|
|
|
|
|
|
|
Вхід |
|
|
|
|
|
XX |
XY |
||
XXX |
|
|
|
XZ |
|
|
|
|
|
|
|
Вихід
Рисунок 4.17 – Допустима орієнтація УГП двійчастих логічних елементів
Розміри УГП згідно з рисунком 4.18 визначаються: а) по висоті:
1)кількістю ліній виводів;
2)кількістю інтервалів;
3)кількістю рядків інформації в основному та додатко-
вихполях;
4)розміром шрифту;
б) по ширині:
1)наявністю додатковихполів;
2)кількістю знаків, що поміщаються в одному рядку усередині УГП;
3)розміром шрифту.
Відстань між лініями виводів повинна бути не менше та кратною величині С.
При розділенні груп ліній виводів інтервалом величина інтервалу повинна бути не менше 2С.
Величина С при ручному виконанні повинна бути не менше
5 мм.
57
Ширина додаткового поля – не менше 5 мм. Розмір покажчика повинен бути не більше 3 мм.
C/2
R C S
C/2
2C
5min
N·C/2 |
3 max |
Рисунок 4.18 – УГП логічного елемента
Розміри УГП по висоті повинні бути кратними С/2. Позначення функції або сукупності функцій, виконуваних
елементом, складаються з прописних літер латинського алфавіту, арабських цифр та спеціальних знаків, записаних без пропусків. Кількість знаків в позначенні функції не обмежена. Позначення основних функцій та їх похідних наведені в ГОСТ 2.743-91.
Виводи елементів підрозділяють на статичні та динамічні, ті, що несуть та не несуть логічну інформацію. Статичні та динамічні виводи підрозділяють на прямі та інверсні. Ці властивості виводів позначають покажчиками, які проставляють на лінії контуру УГП з боку лінії виводу.
Функціональні призначення виводів елемента позначають за допомогою міток, що проставляються в додаткових полях. Мітка
58
складається з прописних літер латинського алфавіту, арабських цифр та спеціальних знаків, які записані в один рядок без пропусків.
Позначення виводів пристроїв (номери контактів) указують над або в розриві відповідних ліній зв'язку поряд з УГП логічних елементів.
4.13Правила виконання електричних схем з'єднань (код Э4)
Згідно ГОСТ 2.702 – 75 схема з'єднань показує конструктивне виконання електричних з'єднань складових частин виробу з позначенням проводів, джгутів, кабелів та ін., якими здійснюються ці з'єднання, а також місця їх приєднання і введення.
Пристрої зображають у вигляді прямокутників або спрощених зовнішніх контурів, елементи – у вигляді УГП, встановлених у стандартах ЕСКД, прямокутників або спрощених зовнішніх контурів. Вхідні та вихідні елементи зображають УГП.
Розташування графічних позначень пристроїв та елементів на схемі, повинно приблизно відповідати їх дійсному розміщенню у виробі. Біля УГП пристроїв та елементів указують позиційні позначення, які були присвоєні на принциповій схемі.
Проводи, групи проводів, джгути і кабелі показують на схемі окремими лініями товщиною від 0,4 до 1,0 мм. Проводам, джгутам, кабелям на схемі присвоюють порядкові номери.
Номери проводів та жил кабелів проставляють біля обох кінців їх зображень відповідно до рисунка 4.19.
5 |
5 |
|
|
Рисунок 4.19 – Проставлення номерів проводів та жил кабелів
Номери кабелів проставляють в колах, розміщених в розривах зображень кабелів поблизу від місць розгалуження жил згідно з рисунком 4.20.
59
3
Рисунок 4.20 – Проставлення номерів кабелів
Номери джгутів проставляють на полицях ліній – виносок біля місць розгалуження проводів джгута відповідно до рисунка 4.21.
4
Рисунок 4.21 – Проставлення номерів джгутів
Номери груп проводів проставляють біля ліній – виносок відповідно до рисунка 4.22.
8
Рисунок 4.22 – Проставлення номерів груп проводів
Якщо на схемі не вказані місця приєднання проводів та жил кабелю, а також при великому числі з'єднань, складають таблицю з'єднань, в якій указують дані про проводи, джгути і кабелі та адреси їх приєднання. Таблицю з'єднань розміщують на першому аркуші схеми або у вигляді самостійного документа на аркуші формату А4 з основним написом і додатковими графами згідно ГОСТ 2.104 – 2006 за формою 2 і 2а, при цьому документ повинен мати найменування та позначення тієї схеми, до якої він відноситься і мати код ТЭ4.
60
