2. Аналіз обсягу виробництва продукції.

Обсяг виробництва і реалізації продукції є взаємозв'язаними показниками. Темпи їх зростання, підвищення якості продукції безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства.

Основними задачами економічного аналізу обсягу виробництва і реалізації продукції є:

• оцінка ступеня виконання плану і динаміки по основних показниках обсягу, структури й якості продукції;

• перевірка збалансованості та оптимальності планів;

• визначення впливу чинників на показники обсягу виробництва і реалізації продукції;

• виявлення внутрішньогосподарчих резервів збільшення випуску і реалізації продукції ;

• розробка заходів щодо використовування виявлених резервів.

Обсяг виробництва і реалізації може виражатися в різних вимірниках. Узагальнюючі показники одержують за допомогою вартісної оцінки. Обсяг виробництва в цінах підприємства включає готові вироби; напівфабрикати, призначені для реалізації; роботи і послуги промислового характеру на сторону та інші елементи продукції відповідно до діючої інструкції про складання звітів по виконанню планів продукції.

Обсяг виробництва оцінюється в планових, фактичних і зіставних (незмінних) цінах реалізації.

Обсяг виробництва в загальному вигляді визначається такою залежністю

де q - кількість готового продукту, напівфабрикатів, обсяг робіт і послуг кожного виду в натуральному виразі;

p - оптова ціна одиниці продукції (робіт, послуг) в натуральному виразі;

Орп - обсяг робіт і послуг промислового характеру у вартісному виразі;

Окр- обсяг капітального ремонту устаткування і інших складових елементів продукції у вартісному виразі.

Обсяг виробництва характеризується валовою і чистою продукцією, випуску - готовою і товарною продукцією, реалізації - відвантаженою і реалізованою товарною продукцією.

Обсяг виконаних на підприємстві робіт визначається їх трудомісткістю. Проте загальний обсяг виробництва у вартісному виразі характеризується валовою або товарною продукцією, які залежать не тільки від трудомісткості, але й від матеріаломісткості, умов кооперації, рентабельності, тобто відображають як знов створену вартість, так і вартість спожитих в процесі виробництва засобів і предметів праці. Тобто. дані показники не забезпечують об'єктивної оцінки внеску колективу в досягнуті результати.

Тому разом з показниками валової і товарної продукції в аналізі отримали розповсюдження показники чистої (умовно-чистої) і нормативно-чистої продукції.

Величина нормативу чистої продукції визначається шляхом виключення з оптової ціни підприємства матеріальних витрат (включаючи амортизаційні відрахування), врахованих в калькуляції, прийнятій при затвердженні цієї ціни.

Показник чистої продукції визначається виключенням з вартості товарної (валової) продукції величини матеріальних витрат, включаючи амортизацію.

Розбіжність показників виконання плану за обсягом чистої й товарної продукції обумовлена зміною матеріаломісткості фактично випущеної продукції.

Ці показники використовують для оцінки динаміки зростання фізичного обсягу виробництва, продуктивності праці, для планування фондуї зарплати і контролю за його використовуванням, для розрахунку фондовіддачі і інших показників.

Аналіз починається з оцінки виконання плану за обсягом виробництва, потім вивчається динаміка випуску і реалізації, розраховуються базисні і ланцюгові темпи зростання й приросту (див. табл. 6.1). Середньорічний темп зростання (приросту) випуску продукції можна розрахувати по середньо геометричній зваженій.

,

де Т₁ – темп зростання першого періоду по відношенню до базисного

Тn – темп зростання n-го періоду по відношенню до попереднього

Аналіз реалізації продукції тісно пов'язаний з аналізом виконання договірних зобов'язань по поставках продукції. Відсоток виконання договірних зобов'язань розраховується по формулі

,

де ОПпл, ОПн – відповідно плановий обсяг відвантаження і недовиконання плану відвантаження, грош. од.

Таблиця 6.1- Оцінка виконання плану

Рік	Нормативно-чиста продукція
	План, тис. грош. од.		Факт, тис. грош. од.		Виконання плану %		Темп зростання %
	з початку періоду	за рік	з початку періоду	за рік	з початку періоду	за рік	план	факт	відхи-лення
Базо-вий
1-й
2-й
.

Після оцінки виконання плану за обсягом виробництва переходять до аналізу виробництва продукції по номенклатурі й структурі.

Для оцінки виконання державного замовлення і договорів по номенклатурі розраховують коефіцієнт асортиментності. Для цього фактичний випуск продукції по кожній позиції в натуральному і вартісному виразі порівнюється з договором за місяць, наростаючим підсумком з початку року або за рік. В облік виконання плану приймається фактичний випуск в межах плану. Зараховані обсяги по номенклатурних позиціях підсумовуються по підприємству в цілому і за допомогою відношення отриманого результату до планового обсягу обчислюється відсоток виконання плану по номенклатурі (коефіцієнт асортиментності):

де q₀,q₂ - кількість продукції в натуральному виразі по кожній номенклатурній позиції відповідно договору (плану) і фактично в межах плану

р₀, НЧП - відповідно зіставна оптова ціна і норматив чистої продукції одиниці номенклатурної позиції

n - кількість номенклатурних позицій.

де [(q₀-q₁)/q₀] - відсоток невиконання плану по кожній номенклатурній позиції;

q₁ - фактична кількість продукції по кожній номенклатурній позиції.

Для оцінки виконання плану по структурі найпоширенішим є спосіб, при якому фактичний обсяг продукції по кожній номенклатурній позиції у вартісному виразі зіставляється з фактичним обсягом при плановій структурі й в облік виконання плану приймається менша з цих величин. Фактичний обсяг продукції при плановій структурі визначається множенням фактичного загального обсягу продукції на планову питому вагу кожної номенклатурної позиції. Враховані обсяги підсумовуються по всіх номенклатурних позиціях і відношенням отриманого результату до фактичного загального обсягу продукції визначається відсоток виконання плану по структурі.

Для оцінки результатів виробничої діяльності часто застосовують показники трудомісткості продукції, що дозволяє уточнити ці результати і виявити вплив побічних чинників. Використовування таких одиниць має допоміжне значення разом з основною грошовою оцінкою.