- •1.1 Стислі теоретичні відомості
- •1.2 Плоскопаралельні кінцеві міри довжини
- •Залишок 36,62
- •Залишок 34,5
- •1.3 Мікрометр
- •1.5 Послідовність виконання роботи
- •1.6 Питання для самоперевірки
- •1.7 Зразок протоколу вимірів
- •2 Лабораторна робота 2 Вимірювання деталей методом безпосередньої оцінки
- •2.1 Стислі теоретичні відомості
- •2.2 Штангенциркуль
- •2.4 Послідовність виконання роботи
- •2.5 Питання для самоперевірки
- •2.6 Зразок протоколу вимірів
- •3.1 Стислі теоретичні відомості
- •3.2 Мікрокатор
- •3.5 Послідовність виконання роботи
- •3.6 Питання для самоперевірки
- •3.7 Зразок протоколу вимірів
- •4.1 Стислі теоретичні відомості
- •4.2 Індикатор годинникового типу
- •4.3 Скоба індикаторна
- •4.4 Вимірювання
- •4.6 Послідовність виконання роботи
- •4.7 Питання для самоконтролю
- •2 Вимірювана деталь
- •3 Метрологічні характеристики зв
- •5 Результати вимірювання
- •6 Висновок про придатність
- •5.1 Стислі теоретичні відомості
- •5.2 Малий інструментальний мікроскоп
- •5.3 Послідовність підготовки до лабораторної роботи
- •5.4 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •5.5 Питання для самоперевірки
- •5.6 Зразок протоколу вимірів
- •2 Метрологічна характеристика приладу
- •3 Елементи профілю різі по гост 9150-93 [4]
- •4 Результати вимірів
- •5 Висновок про придатність
- •6.1 Стислі теоретичні відомості
- •6.3 Тангенціальний зубомір
- •6.5 Послідовність виконання роботи
- •6.6 Питання для самоперевірки
- •1 Завдання
- •2 Результати вимірів
- •4 Висновок про придатність
- •7.1 Стислі теоретичні відомості
- •7.2 Штангензубомір
- •7.4 Послідовність виконання роботи
- •7.5 Питання для самоконтролю
- •7.6 Зразок протоколу вимірів
- •1 Завдання
- •3 Результати вимірювань
- •4 Висновок про придатність
- •8.1 Стислі теоретичні відомості
- •8.2 Крокомір бв-5070
- •8.3 Послідовність самостійної підготовки до роботи
- •8.4 Послідовність виконання роботи
- •8.5 Питання для самоперевірки
- •8.6 Зразок протоколу вимірів
- •2. Результати вимірювання
- •9 Лабораторна робота 9 Вимірювання довжини спільної нормалі циліндричного зубчастого колеса
- •9.1 Стислі теоретичні відомості
- •9.2 Контроль точності зубчастих коліс
- •9.3 Нормалемір індикаторний
- •9.4 Порядок самостійної підготовки до роботи
- •9.5 Послідовність виконання роботи
- •9.6 Питання для самоперевірки
- •9.7 Зразок протоколу вимірів
- •2 Результати вимірювань та розрахунків
- •10.1 Стислі теоретичні відомості
- •10.2 Контроль шорсткості поверхні
- •10.4 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •10.5 Питання для самоконтролю
- •10.6 Зразок протоколу вимірів
- •1. Завдання
- •2 Результати вимірювань та розрахунків
10.2 Контроль шорсткості поверхні
Контроль здійснюється якісними та кількісними методами.
Якісний контроль шорсткості поверхні здійснюється шляхом порівняння зі зразками шорсткості (ГОСТ 9378-75) візуально або на дотик.
Кількісна оцінка здійснюється безконтактним методом за допомогою оптичних приладів (мікроскопів, мікроінтерферометрів) та контактними методом за допомогою щупових приладів (профілометрів та профілографів).
Найбільш універсальними приладами, що дозволяють оцінювати всі параметри шорсткості Rz, Ra, Rmax, S, Sm, tв широкому діапазоні є профілометри-профілографи.
Профілометр-профілограф дозволяє отримати профілограму, тобто графічне зображення профілю досліджуваної поверхні, виконане в заданому масштабі. В даній лабораторній роботі здійснюється визначення параметрів шорсткості поверхні по завданій профілограмі.
10. 3 Послідовність самостійної підготовки до лабораторної роботи
1. Ознайомитись з системою нормування шорсткості поверхні.
2. Засвоїти сутність основних термінів та визначень.
3. Підготувати бланк протоколу вимірів.
10.4 Послідовність виконання лабораторної роботи
1. Отримати у керівника занять профілограму досліджуваної поверхні.
2. Зафіксувати в протоколі вимірювань завданий масштаб профілограми по горизонталі та вертикалі.
3. Обрати зі стандартного ряду 0,01; 0,03; 0,08; 0,25; 0,8; 2,5; 8; 25мм базову довжинуl(з урахуванням масштабу профілограми по горизонталі). Обрана базова довжина має включати не менш п’яти виступів та п’яти западин профілю.
4. Нанести на профілограму ординати уіліній профілю відносно середньої лініїm. Відстань між сусідніми ординатами 2,5...3 мм.
5. Підрахувати числові значення параметру Ra, мкм.
6. Нанести на профілограму та виміряти ординати виступів профілю hmax iтаhmin i .
7. Підрахувати числові значення висоти мікронерівностей Rz, мкм.
8. Провести на профілограмі лінії виступів та западин профілю та визначити Rmax, мкм.
9. Нанести на профілограму та виміряти величину кроків нерівностей профілю по середній лінії m. Підрахувати числові значення середнього кроку нерівностейSm, мм.
10. Виміряти на профілограмі крок місцевих виступів профілю Si та підрахувати середній крок місцевих виступів профілюS, мм.
11. Виміряти на профілограмі відстань від лінії виступів профілю до завданого рівня перетину профілю та виразити цю величину в відсотках від Rmax. Прийняти найближче стандартне значення рівня перетинуз ряду 5; 10; 15; 20; 25; 30; 40; 50; 60; 70; 80; 90% відRmax.
12. На завданому рівні виміряти відрізки, які відтинає лінія профілю, підрахувати опорну довжину профілю.
13. Визначити відносну опорну довжину профілю t, %.
14. Порівняти числові значення параметрів шорсткості з нормованими значеннями по кресленню; зробити висновок про придатність деталі по якості поверхні.
10.5 Питання для самоконтролю
1. Що розуміють під шорсткістю поверхні?
2. Що розуміють під середньою лінією профілю mта базовою довжиноюl?
3. Які критерії оцінки шорсткості поверхні встановлює ГОСТ 2789-73.
4. Запишіть формулу для визначення Ra.
5. Запишіть формулу для визначення Rz.
6. В яких одиницях вимірюють висотні параметри шорсткості (Ra, Rz, Rmax)?
7. Що являє собою проілограма профілю поверхні? Для чого її використовують?