2. Методи обчислення резерву сумнівних боргів

Методика створення РСБ має бути визначена обліковою політикою підприємства.

У п. 8 П(С)БО 10 встановлено, що величина РСБ визначається за одним із методів:

1) застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

2) застосування коефіцієнта сумнівності.

За першим методом величина РСБ визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів

(приклад 4 у додатку до П(С)БО № 10), де розглядається створення РСБ на основі платоспроможності окремих дебіторів.

Висновок, його варто застосовувати тим підприємствам, де кількість дебіторів є незначною, або щодо заборгованості іншої, ніж заборгованість за товари, роботи, послуги, тобто іншими «нестандартними» заборгованостями підприємства або за кожним окремим дебітором.

За другим методом — величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.

Причому за різними видами заборгованості РСБ можна визначати різними методами.

Зверніть увагу!,

1. що визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок РСБ на ту саму дату;

2. І залишок РСБ на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

Коефіцієнт сумнівності розраховується такими способами:

1) визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;

2) класифікація дебіторської заборгованості за строками непогашення;

3) визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 — 5 років.

Розрахунок РСБ виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході (приклад З П(С)БО 10)

• Застосування цього методу в першу чергу передбачає обрання розрахункового періоду(підприємство самостійно обирає розрахункові періоди та їх кількість для визначення коефіцієнта сумнівності). Далі розраховують коефіцієнт сумнівності за формулою

Кс = ДЗб / ЧД

Розрахунок РСБ виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході (приклад З П(С)БО 10)

де Д3б - сума безнадійної дебіторської заборгованості за розрахунковий період (за даними позабалансового рахунку за Дт 071 або за оборотами дт 944 - Кт 38 та Дт 944 - Кт 34,36,37,682) ;

ЧД - сума чистого доходу від реалізації на умовах наступної оплати за розрахунковий період (аналітичні дані рах. 36,37 у кореспонденції з рах. класу 7, без ПДВ).

На завершальному етапі розрахунку визначають суму відрахувань на створення РСБ шляхом множення коефіцієнта сумнівності на величину чистого доходу за звітний період.

Приклад: Сальдо на кінець 2008 р. за рахунком 38 становить 500 грн. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на умовах наступної оплати за 2008 р. cтановить 550000 грн.

Період (рік)	Чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати	Сума дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги, що визнана безнадійною
2004	1250000
2005	2000000	5500
2006	350000	9000
Разом	3600000	14500

Коефіцієнт сумнівності дебіторської заборгованості становить 0,004 (14500 : 3600000).

Відрахування на створення резерву сумнівних боргів за 2008 р. становить 2200 (550000 х 0,004).

Розрахунок РСБ на основі класифікації дебіторської заборгованості (приклади 1 та 2 П(С)БО 10)

1. Необхідно розподілити наявну дебіторську заборгованість за групами, при цьому базою розподілу повинен бути строк непогашення поточної дебіторської заборгованості.

2. Далі необхідно обчислити коефіцієнт сумнівності для кожної з груп.

Для його розрахунку використовується:

• фактично списана у поточному році безнадійна дебіторська заборгованість по кожній групі дебіторської заборгованості (приклад 1 П(С)БО 10);

• заборгованість, що визнана безнадійною в наступному році, яка враховувалась у складі сальдо дебіторської заборгованості відповідної групи на кінець попереднього року (приклад 2 П(С)БО 10).

3. Наведемо формулу розрахунку коефіцієнта сумнівності, беручи за основу приклад 2 П(С)БО 10:

Кс = S БзН / S ДзН

де Кс - коефіцієнт сумнівності;

Бзн - безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи у складі дебіторської заборго­ваності цієї групи на дату балансу в обраному для спостереження періоді;

Дзн - дебіторська заборгованість відповідної групи на дату балансу в обраному для спостереження періоді.

4. Після цього обчислюється сума добутків знайдених коефіцієнтів сумнівності та грошової величини дебіторської заборгованості сформованих відповідних груп.

5. Таким чином, знайдена величина повинна складати залишок РСБ на кінець звітного періоду.

Коефіцієнт сумнівності (Кс) відповідної групи дебіторської заборгованості може визначатися за такою формулою:

Кс = (S Бзн : Дзн) : i, де

S - це сума.

Бзн - фактично списана безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи за н-ний місяць обраного для спостереження періоду;

Дзн - дебіторська заборгованість відповідної групи на кінець н-ного місяця обраного для спостереження періоду;

i - кількість місяців в обраному для спостереження періоді.

Коефіцієнт сумнівності відповідної групи дебіторської заборгованості становить:

першої - (600 : 20000 + 750 : 15000 + 300 : 16000 + 550 : 17000) : 6 = 0,022 (2,2%);

другої - (800 : 18000 + 400 : 12000 + 500 : 13000 + 650 : 11500 + 850 : 14000) : 6 = 0,039 (3,9%);

третьої - (950 : 17000 + 700 : 14000 + 770 : 11000 + 1400 :16000) : 6 = 0,044 ( 4,4%)

Величина резерву сумнівних боргів на кінець звітного періоду поточного року має становити:

17000 х 0,022 + 14000 х 0,039 + 16000 х 0,044 = 1624.

Приклад 2

Підприємство визначає величину сумнівних боргів на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість на 31 грудня 2006 року становить 966000 грн., з наступним розподілом за строками її непогашення:

1-ша група - 700000;

2-га група - 240000;

3-тя група - 26000.

Залишок резерву сумнівних боргів до складання балансу на 31 грудня 2006 року становить 3020 грн.

Для визначення коефіцієнта сумнівності на основі класифікації дебіторської заборгованості на 31 грудня 2006 року підприємство для спостереження обрало період за попередні три роки.

Коефіцієнт сумнівності (Кс) відповідної групи дебіторської заборгованості визначається за такою формулою:

Кс = (S Бзн : S Дзн), де

S - знак суми,

Бзн - безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи в складі дебіторської заборгованості цієї групи на дату балансу в обраному для спостереження періоді;

Дзн - дебіторська заборгованість відповідної групи на дату балансу в обраному для спостереження періоді.

Коефіцієнт сумнівності відповідної групи дебіторської заборгованості становить:

групи 1 - 6000 : 1200000 = 0,005;

групи 2 - 2000 : 220000 = 0,009;

групи 3 - 3000 : 15000 = 0,2.

Величина резерву сумнівних боргів на 31 грудня 2003 року має становити:

700000 х 0,005 + 240000 х 0,009 + 26000 х 0,2 = 10860.

З урахуванням залишку резерву сумнівних боргів слід донарахувати ще 7840 грн. (10860 - 3020) з включенням до витрат грудня 2003 року.

3. Облік резерву сумнівних боргів

Для обліку резерву сумнівних богів призначений рахунок № 38 “Резерв сумнівних боргів”

Пасивний

За кредитом – операції по створенню резерву сумнівних боргів;

За дебетом – списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів.

Синтетичний і аналітичний облік ведеться в журналі – ордері № 8 та в Головній книзі.

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
	Д-т	К-т
Формування резерву сумнівних боргів	944	38
Списання за рахунок РСБ безнадійних боргів	38	34, 36, 37, 682
Списання суми безнадійних боргів, що перевищує РСБ	944	34, 36, 37, 682
Відображення суми списаних безнадійних боргів на забалансовому субрахунку	071
Відновлення раніше списаної за рахунок РСБ суми безнадійних боргів	311	716
Списання суми безнадійних боргів із забалансового субрахунку		071

Сума списаної дебіторської заборгованості обліковується на субрахунку 071 протягом не менше 3 років з дати списання з балансу.

Якщо до кінця року, що настає за роком створення РСБ, його не буде списано, то це означатиме, що дебітори підприємства спромоглися погасити свої заборгованості за звітний період.

У цьому випадку підприємство повинне:

• або врахувати не списану суму РСБ при формуванні РСБ на наступний рік,

• або відсторнувати невикористаний залишок РСБ та нарахувати нову суму РСБ на наступний рік.

4. Облік витрат майбутніх періодів

До витрат майбутніх періодів належать:

витрати на зведення некапітальних споруд і тимчасових пристосувань для потреб виробництва (літні табори і загони для тварин, траншеї, споруди для силосування

витрати некапітального характеру на заходи щодо поліпшення земель (гіпсування, вапнування ґрунтів тощо).

витрати, пов’язані з освоєнням нових виробництв, цехів та агрегатів (пускові витрати),

сплачена страховка;

сплачена вартість рекламних послуг;

сплачена передплата на газети, журнали, періодичні видання тощо.

Для узагальнення інформації про здійснені витрати у звітному періоді, що підлягають віднесенню на витрати в майбутніх періодах, призначений рахунок 39 “Витрати майбутніх періодів”.

По дебету рахунка 39 відображається накопичення витрат майбутніх періодів,

по кредиту – їх списання (розподіл) і включення до складу звітного періоду.

Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться за їх видами.

Приклад. Підприємство орендує приміщення для утримання корів дійного стада, що належить іншій юридичній особі – платникові ПДВ. 1 березня орендодавцеві перерахована орендна плата за 6 місяців з розрахунку 300 грн. (з урахуванням ПДВ) на місяць.

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
	Д-т	К-т
Сплачені 1 березня грошові кошти за оренду приміщення (300х6)	377	311	1800
Відображена сума податкового кредиту з ПДВ	641	377	300
Відображені витрати на оренду за березень	23	377	250
Визнані витратами майбутніх періодів сплачені авансом орендні платежі	39	377	1250
Відображені витрати на оренду за квітень	23	39	250

Приклад: Підприємство у квітні поточного року споруджує тимчасовий літній табір великої рогатої худоби. Витрати на будівництво табору склали:

вартість будівельних матеріалів – 12000 грн.;

вартість послуг власного автотранспорту – 900 грн.;

нарахована заробітна плата працівникам 21400 грн.;

вартість спеціальних інструментів – 150 грн.;

вартість інших матеріалів – 50 грн.;

вартість послуг залученого автокрана з урахуванням ПДВ – 600 грн.

Термін експлуатації літнього табору підприємством установлений у 4 роки. Протягом цього періоду витрати відносяться на собівартість продукції вирощування молодняку великої рогатої худоби рівномірно.

Зазначені операції в бухгалтерському обліку відображаються такими записами.

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
	Д-т	К-т
Списані будівельні матеріали	39	205	12000
Вказані послуги власного автотранспорту	39	234	900
Нарахована оплата праці	39	661	21400
Списана вартість спеціальних інструментів	39	22	150
Списана вартість інших матеріалів	39	20	50
Відображені послуги залученого автокрана ПДВ	39 641	631 631	500 100
Віднесені витрати на продукцію вирощування молодняку великої рогатої худоби в перший рік експлуатації літнього табору (35000/4=8750)	23	39	8750