- •Міністерство освіти та науки України
- •Розділ 3
- •Запам’ятайте паралельні форми закінчень деяких слів (-а/-у):
- •Орудний відмінок однини
- •Кличний відмінок однини
- •Форми невідмінюваних іменників
- •Творення ступенів порівняння
- •Без порівняння велика міра якості передається:
- •Зміни суфіксів при утворенні прикметників
- •Творення і вживання присвійних прикметників
- •Правопис складних слів
- •Через дефіс пишуться:
- •Особливості використання іменників у професійному мовленні
- •Особливості використання прикметників у професійному мовленні
- •Проблема родових іменників та займенників
- •Особливості використання займенників у професійному мовленні
- •Особливості використання граматичних форм
- •Активні дієприкметники
- •Способи дієслова
- •Особливості використання дієслів та дієслівних форм у професійному мовленні
- •Найуживаніші дієприкметники та дієприслівники у діловому мовленні
- •Особливості використання граматичних форм числівників у професійному мовленні
- •Відмінювання числівників
- •Написання числівників і відчислівникових слів
- •Сполучення числівників з іменниками в називному відмінку
- •Особливості використання службових частин мови у професійному мовленні
- •Розділ 4 Синтаксичні особливості професійних текстів
- •Складні випадки узгодження у професійному спілкуванні
- •Складні випадки керування у професійному спілкуванні
- •Запам’ятайте!
- •Зведена таблиця розділових знаків
- •Рекомендована література
Без порівняння велика міра якості передається:
а) префіксами пре-, над-, все-, за-, ультра-, архі-:
предобрий, надчутливий, всеосяжний, завеликий (надто великий), ультрамодний, архіважливий;
б) частками (словотворчими) чи, що, як: чималенький, щонайкращий, якнайдовший;
в) суфіксами -ущ- (-ющ-), -анн- (-янн-), -енн-, -езн-: значущий, кричущий, нездоланний, незрівнянний;
г) за допомогою прислівників дуже, украй, особливо, надзвичайно, занадто, більш, найбільш, менш, найменш: дуже вигідний, украй необхідний, особливо корисний, надзвичайно популярний, більш вдалий.
Зменшена міра якості передається:
а) суфіксами -уват- (-юват-), -ав- (-яв-): білуватий, синюватий, золотавий, чорнявий;
б) прислівниками трохи, ледь, не дуже, не зовсім: трохи низький, ледь теплий, не дуже свіжий, не зовсім смачний.
Примітка. Прислівникам, які утворюються від якісних прикметників вищого та найвищого ступенів, притаманні спільні звукові зміни:
який? як?
високий — вищий вище
низький — нижчий нижче
важкий — важчий важче
дорогий — дорожчий дорожче
Прислівники вищого й найвищого ступенів збігаються питанням із прикметниками відповідних форм у середньому роді: активніше - яке? активніше - як? найбагатше - яке? найбагатше - як? Смисл їх з'ясовується контекстом за допомогою питань.
Зміни суфіксів при утворенні прикметників
Якщо корінь слова закінчується на приголосний
г - ж – з , то використовуємо суфікс –зьк- (Рига – ризький)
К – ч – ц → -цьк- (козак – козацький)
Х – ш - с → -ськ- (товариш – товариський).
Винятки: казахський, цюріхський, тюркський, баскський.
Зверніть увагу на те, що прикметники, утворені від власних назв пишуться з маленької літери.
Творення і вживання присвійних прикметників
Присвійні прикметники утворюються переважно від назв осіб. Уживання суфіксів тут зумовлюється відміною іменника від якого твориться прикметник.
Від іменників II відміни на означення осіб прикметника утворюються за допомогою суфікса -ів-, -ев- від іменників м'якої та мішаної груп: Гоголь — Гоголеве, Дем'ян — Дем'янів.
Присвійні прикметники обмежено вживаються в діловій мов на позначення належності предмета людині: Шевченків Кобзар, Франкові сонети (але: шевченківські традиції, сковородівські читання, лев-толстовський стиль). Частина присвійних прикметників уживається:
а) як географічні назви: Київ (місто Кия), Львів (місто Лева) Васильків (від Василь), Харків (від Харко), Сватові Мар'їне, Мартин;
б) як прізвища: Пономарів, Дукин (від Дука), Іванишин (від Іваниха), Литвин (від Литва).
Правопис складних слів
|
Перша частина |
|
|
|
Прикметник |
ь (о) |
верхньоволзький, давньоукраїнський, середньовіччя, синьоокий, білокрівці, важкоатлет, західносибірська, південноукраїнський, північнокримський, |
|
о |
західноказахстанський, легкокрилий, сліпоглухонімий, Східнокитайським, південноафриканський (але Південно-Африканська Республіка), чорнозем | |
|
іменник (після твердого приголосного та шиплячого)
(після м’якого приголосного, неподовженого) (після й або м’якого подовженого |
роликопідшипник, звіробій, пароплав, атомохід, грушоподібний, вужоподібний, мечоносець (але: кожум'яка, очевидний, овочесховищ) | |
|
е |
бурелом, волелюбний, землетрус, працездатний, працелюб (але: конов'язь, коногон, костоправ, свиноматка, свинопас) | |
|
є |
боєздатний, краєвид, життєздатний, насіннєсховище, сміттєзбірник | |
|
займенник |
о |
самовчитель, самопал, саморобний |
|
слова з першою числівниковою основою одно-, дво-, три-, чотири- |
одноразовий, двозначний, двоярусний, триповерховий, чотирикімнатний | |
|
перша частина – прислівник вищого ступеня порівняння на -е |
вищезазначений, нижчезгаданий (але трохи вище зазначений — без залежного слова) | |
|
слова з першою числівниковою основою двох-, трьох-, чотирьох-, якщо друга частина починається з голосного |
двохактна, трьохелементна, чотирьохосьовий (але трьохлінійка) | |
|
Складноскорочені слова з першими частинами: авіа- , авто-, агро-, анти-, біо-, вело-, водо, газо-, геліо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, контр-, космо-, лже-, макро-, мета-, метео-, мікро-, мілі , моно-, мото-, над-, нео-, палео-, псевдо-, рентгено-, соціо- , стерео-, теле-, термо-, турбо-, фоно-, фото-, цито- та под. |
авіаносець, автодром, агропромисловість, біоенергія, велотрек, водолікування, газорозвідка, геліоцентрична, геологія, гідростанція, екзосфера, екстраординарний, електроприлад, ізографія, квазіоптика, кінопрокат, космополіт, контрнаступ (але контр-адмірал), макроекономіка, метабіоз, метеорологія, мікропроцесор (але мікро-ЕОМ), міліграм, монокристал, мотоперегони, надзвуковий, неоліт, палеологія, псевдоідея (але псевдо-Фауст), рентгеноскопія, соціоструктура, стереозвук, телеглядач, термометр, турбогвинтовий, фонокардіографія, фотолабораторія, цитологія | |
|
числівники з першою основою на сто-, дев'яносто- - у формі Н. відмінка; кількісний числівник у формі Р. відмінка, якщо друга частина починається з приголосного |
стовідсотковий, сторіччя, дев'яностолітній; сорокавідерний, сорокаградусний, десятитонка, шестиденка, восьмилітній, п'ятиповерховий, семибальний, десятивідсотковий | |
|
складні іменники, утворені з трьох і більше основ |
радіотелемайстер, світлозвукопанорама | |
|
у загальних назвах із першою основою пів-, напів-, полу- |
півдюжини, півмісяць, півозера (але пів на восьму), напівфабрикат, напівсон, напівавтомат, напіврідкий, полукіпок, полумисок, полудень
| |
|
поєднання дієслова наказового способу з іменником
|
шибайголова, зірвиголова, перекотиполе, пройдисвіт, горицвіт; прізвища: Перебийніс, Убийвовк, Непийпиво, Тягнирядно, Вернигора, Ломикамінь, Крутивус
| |