
- •Міністерство освіти та науки України
- •Розділ 3
- •Запам’ятайте паралельні форми закінчень деяких слів (-а/-у):
- •Орудний відмінок однини
- •Кличний відмінок однини
- •Форми невідмінюваних іменників
- •Творення ступенів порівняння
- •Без порівняння велика міра якості передається:
- •Зміни суфіксів при утворенні прикметників
- •Творення і вживання присвійних прикметників
- •Правопис складних слів
- •Через дефіс пишуться:
- •Особливості використання іменників у професійному мовленні
- •Особливості використання прикметників у професійному мовленні
- •Проблема родових іменників та займенників
- •Особливості використання займенників у професійному мовленні
- •Особливості використання граматичних форм
- •Активні дієприкметники
- •Способи дієслова
- •Особливості використання дієслів та дієслівних форм у професійному мовленні
- •Найуживаніші дієприкметники та дієприслівники у діловому мовленні
- •Особливості використання граматичних форм числівників у професійному мовленні
- •Відмінювання числівників
- •Написання числівників і відчислівникових слів
- •Сполучення числівників з іменниками в називному відмінку
- •Особливості використання службових частин мови у професійному мовленні
- •Розділ 4 Синтаксичні особливості професійних текстів
- •Складні випадки узгодження у професійному спілкуванні
- •Складні випадки керування у професійному спілкуванні
- •Запам’ятайте!
- •Зведена таблиця розділових знаків
- •Рекомендована література
Запам’ятайте паралельні форми закінчень деяких слів (-а/-у):
Агата (окремий кристал) |
Агату (речовина) |
Акта (документ) |
Акту (дія) |
Блока (механізм) |
Блоку (об’єднання) |
Вала (деталь машини) |
Валу (насип, нитки) |
Верха (дах, димар, у шапці) |
Верху (верхня частина чогось) |
Знака (мітка, позначка, марка, літера, значок, сигнал). |
Знаку (слід, відбиток, прикмета) |
Каменя (окремий уламок) |
Каменю (маса, матеріал) |
Корпуса (тулуб) |
Корпусу (споруда, військове з’єднання, шрифт) |
Листопада (місяця) |
Листопаду (опадання листя) |
Папера (документ) |
Паперу (матеріал) |
Піщаника (тварина) |
Піщанику (порода) |
Пояса (пасок, талія) |
Поясу (смуга, зона) |
Рахунка (документа) |
Рахунку (дія, результат) |
Регістра (пристрій) |
Регістру (список, перелік) |
Рога (предмет) |
Рогу (матеріал, зовнішній кут) |
Стана (у техніці) |
Стану (в інших значеннях) |
Центра (у математиці) |
Центру (в інших значеннях) |
Цоколя (в електролампі) |
Цоколю (у будинку) |
Орудний відмінок однини
1. Закінчення -ом мають:
а) неслов'янські прізвища, що закінчуються на -ов, -ині -ін: Бюловом, Мартином, Дарвіном, Чапліном;
б) географічні назви із суфіксами -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин, -ін (-їн), що не відмінюються як прикметники: Азовом, Голосієвом, Києвом, Харковом, Святбшином, Люботинбм, Яготином, Хотином, Батурином, Берліном.
2. Закінчення -им мають прізвища твердої групи на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин, -ін (-їн): Виноградовим, Глібовим, Звегін-цевим, Ковалевим (від Ковалів), Лестим, Бабкіним, Пушкіним, Щєпкіним, Ільїним.
Примітки: 1. Із прийменником по в місцевому відмінку існують паралельні закінчення: по Дніпру — по Дніпрі, але для позначення часу (у значенні після) тільки -і: по обіді, по закінченні.
2. У місцевому відмінку можливі варіанти закінчень -у та -і: для географічних назв з основою на г, ґ, к, х: у Владивостоку (-ці), на Единбургу (рзі), у Карабаху (-сі), але тільки у Петербургзі, на Люксембургу, у Цюриху.
Кличний відмінок однини
1. Закінчення -у мають:
а) іменники твердої групи із суфіксами -ик, -ок, -к (о): ударнику, синку, батьку, робітнику (робітниче), Шевченку;
б) іншомовні імена з основою на ґ, к, х: Людвігу, Джеку, Жаку, Фрідріху;
в) іменники мішаної групи з основою на шиплячий (крім ж): слухачу, товаришу;
г) також іменники: діду, сину, тату.
Закінчення -ю мають іменники м'якої групи: Віталію, учителю, Григорію, краю, лікарю, місяцю, розмаю (але Господи).
Закінчення -е мають:
а) безсуфіксні іменники твердої групи: друже, дяче, мосте, орле, голубе, Петре, Степане, козаче, чумаче, соколе;
б) іменники м'якої групи із суфіксом -ець: женче (від жнець), кравче, молодче, хлопче, шевче, старче —стара людина Сале: бійцю, знавцю, старцю —жебрак);
в) іменники мішаної групи - власні назви з основою на шиплячий і загальні назви з основою на р, ж: Довбуше, маляре, стороже, тесляре, школяре, Черемошу;
г) географічні назви із суфіксами вів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн): Харкове, Львове, Києве, Тамбове, Алоєве, Лебедине, Люблене.
Примітки: 1. Обидва слова набувають форми Кл. відмінка:
а) у звертаннях, що складаються із загальної назви та імені: брате Петре, друже Миколо, колего Грицю, товаришу Віталію;
б) у звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища: друже Карпенку, колего Петрове, добродію Комарю, товаришу Гармашу;
в) у звертаннях, що складаються з імені та по батькові: Володимире Хомичу, Петре Михайловичу.
2. У звертаннях, що складаються із двох загальних назв, переважають форми: добродію бригадире, пане лейтенанте. Форми типу пане капітан іноді вживаються для підкреслення офіційності звертання.