Написання числівників і відчислівникових слів

1. У складних числівниках у кінці першої частини м'який знай не пишеться і вона не змінюється (на позначення сотень – змінюється): п'ятнадцять - п'ятнадцятьом, шістдесят - шістдесяти, але; двісті - двохсот, шістсот - шестисот, дев'ятсот - дев'ятисот.

2. Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, - мільйонний - мільярдний пишуться одним словом, і перша частина стоїть у Р. відмінку (крім сто і дев'яносто): трьохсотий, двохтисячний, п'ятдесятитисячний, п'ятнадцятимільйонний, трьохсот п’ятий, десятимільярдний (але стотисячний, дев'яностомільйонний).

3. Порядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною, із чвертю й под., пишуться окремо: п'яти з половиною тисячний загін.

4. На початку складних слів (прикметників, іменників). Числівники одно-, дво-, три-, чотири- закінчуються на голосний, якщо друга частина починається на приголосний: одноповерховий, двоскладовий, триярусний, чотирикутник. Форми двох-, трьох-, чотирьох- уживаються лише перед частинами, що починаються з голосного: двохелементний, трьохактний (хоча трьохлінійка), чотирьохосьовий (але чотиривісний) та із числівниками сто, тисяча, мільйон і под. (трьохтисячний і тритисячний, чотирьохмільйонний і чотиримільйонний).

5. Числівники п'ять і т. д. (крім сто та дев'яносто) на початку складних слів мають форму родового відмінка: п'ятиденний, п’ятдесятирічний, семисоткілограмовий (але: стодоларовий, дев'яностовідсотковий — у формі Н. відмінка,).

Це стосується й числівників два, три, чотири, якщо вони є частиною складного числівника: двадцятидвохрічний, тридцятитрьохденний.

6. Якщо числівники п'ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот стоять після числівника, що позначає тисячі, при творенні складних слів, їхні основи виступають у формі Н. відмінка: шестисотріччя, але тисячошестисотріччя.

7. Якщо перша частина відчислівникового слова записується цифрами, то кінцева частина приєднується через дефіс: 53-тонний, 125-річчя, 12-поверхова, 250-квартирний.

8. Літери дописуються до цифр тільки на позначення порядкових числівників. Нарощення повинно складатися з однієї літери (коли закінчення має два голосних, приголосний чи -й, або двох літер (коли закінчення має приголосний і голосний): 6-й поверх, з 9-ї ранку, на початку 80-х років, 2-га редакція.

До римських цифр літери не дописуються: І квартал, на ІІІ етапі, з XVI ст. (сторіччя).

Сполучення числівників з іменниками в називному відмінку

Числівник один узгоджується з іменником у роді й відмінку. У формі множини він уживається тільки з іменниками, що не мають форм однини (одні двері).

З числівникам два, три, чотири іменники вживаються у формі називного відмінка множини з наголосом родового відмінка однини (два батьки, два дуби).

Іменники з суфіксом –ин, який зникає у формах множини, та іменник чоловік (тільки у значенні лічильного слова) з числівниками два, три, чотири вживаються у формах родового відмінка однини (три чоловіка, два громадянина, два вірменина).

У складних числівників керування іменником переважно здійснює останнє слово. Тому, коли складений кількісний числівник закінчується словом один, він вимагає від залежного іменника форми називного однини коли до складених числівників входить числівники два, три, чотири, вони вимагають від залежного іменника форми називного відмінка множини з наголосом родового однини.

З усіма іншими кількісними числівниками, якщо останнім їхнім компонентом не є числівник один, два, три, чотири, іменники вживаються у формі родового відмінка множини.

Збірні числівники, за винятком числівника обидва, обидві, вимагають від іменників родового відмінка множини. З числівником обидва , обидві іменники вживаються в тій самій формі, що і з числівником два.

З неозначено-кількісними числівниками кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, стонадцять іменники вживаються у формі родового відмінка множини. Числівники мало, чимало, багато, небагато можуть сполучатися з іменниками в родовому однини, коли ці іменники називають об’єкти, що не піддаються лічбі.

Дробові числівники вимагають від іменника родового відмінка однини. У мішаному дробу іменником керує дробова частина, коли вона приєднується сполучником і. Коли дробову частину приєднує прийменник з, керований іменником залежить від числівника, що виражає цілу частину змішаного дробу: чотири з половиною місяці, чотири і одна друга місяці.