Порядок нарахування податку

Згідно з Податковим кодексом України суми податку, що підлягають сплаті у бюджет або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли в зв'язку продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою податкового кредиту звітного періоду.

Податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно із Податковим кодексом України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, що приходиться на податковий період, протягом якого відбувається кожна з подій, що відбулася раніше:

■ або дата зарахування засобів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у випадку продажу товарів (робіт, послуг) за наявні грошові кошти - дата їх оприбуткування у касі платника податку, за відсутності такої - дата інкасації наявних коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

■ або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

■ або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

■ або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від термінів введення в експлуатацію основних фондів.

Не дозволяється включення у податковий кредит будь-яких витрат зі сплати податку, що їх не підтверджено податковими накладними або митними деклараціями, а за імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) або банківським документом, що засвідчує перерахування засобів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Акцизи

Одним з видів непрямих податків є акцизи. У сучасних податкових законодавствах вони звичайно займають місце після податку на додану вартість і за значенням, і за обсягами надходження до бюджету, однак у теорії податкового права слово «акциз» є синонімом непрямих податків.

Акцизи - непрямі податки на визначені товари, що включаються у ціну товару і сплачуються покупцем. Як правило, вони встановлюються на дефіцитну і високорентабельну продукцію, призначену для населення, і виробництво якої, як правило, є монополією держави.

Акцизний збір втілює у собі як фіскальну функцію податків, поповнюючи бюджет, так і регулюючу, що коректує попит та пропозицію на підакцизні товари за рахунок збільшення ціни товару на суму акцизу або зменшення її шляхом виключення товарів з переліку оподатковуваних товарів.

Механізм акцизного збору закріплено Податковим кодексом України Відповідно до діючого законодавства платники акцизного збору поділяються на дві категорії.