Сем №1

Ще більш гострою є мовна проблема. З усіх українських періодичних видань лише 20% зареєстровані як україномовні; 65% з них фактично виходять російською мовою. На 90% російськомовним є ефір недержавних радіостанцій та український простір Інтернету. Такий стан речей порушує мовні права громадян, заважає розвитку української мови, не сприяє підвищенню міжнародного іміджу держави.

Вирішення окреслених проблем є справою далеко не одного року. Для цього потрібно також впроваджувати належну послідовну державну політику і залучати значні кошти, зрештою, мають бути певні зміни в суспільній свідомості.

Нині держава вже зробила певні кроки в напрямі гарантування інформаційної безпеки України:

o законодавчо закріплено норму стосовно обов'язкового не менш ніж 50% наповнення теле- й радіоефіру за рахунок програм вітчизняного виробництва;

o врегульовано порядок використання мов в Україні.

Тому основний напрям вирішення перелічених проблем - виконання чинного законодавства та посилення контролю за цим.

Прикметно, що більшість політичних партій України, незалежно від політичного спрямування, визнають проблеми забезпечення свободи слова, інформаційної безпеки, по-різному оцінюючи такий стан, як задовільний, середній або незадовільний.

Практично не існує розбіжностей у визначенні напрямів вирішення цих проблем. Інша справа, що виникнення їх різні політичні сили пояснюють різними причинами: одні бачать їх у тиску з боку влади, інші - в матеріальній залежності від окремих осіб та груп осіб.