Інженерна Геологія. Заочники

Таблиця 3

Зведений перелік ґрунтів по свердловинах (бурові колонки)

10

Загальні правила побудови геологічного розрізу

Під час побудови геологічного розрізу слід користуватися такими правилами:

∙підошва шару – нижня межа його розповсюдження; покрівля шару – верхня межа його розповсюдження. Для першого від поверхні шару ґрунту верхня межа його розповсюдження називається поверхнею;

∙свердловина влаштовується з поверхні. Верхня частина свердловини біля поверхні називається устя, а кінець свердловини по глибині (нижня її частина) – забій;

∙розріз будують зверху вниз, розглядаючи послідовно дві суміжні (сусідні) свердловини;

∙профіль, що відображає рельєф між заданими свердловинами, проводиться прямими лініями;

∙якщо в двох суміжних свердловинах присутній один і той же ґрунт, то його підошва і покрівля з’єднуються прямими лініями (див. рис.1);

∙останні (нижні) шари ґрунтів не обмежуються знизу лініями;

Рис. 1. Приклад складання схеми геологічного розрізу між двома суміжними свердловинами Сврд.25 та Сврд.42:

Бурова колонка свердловини № 25 (потужність шарів): шар № 1 – 2.8 м; шар № 2 – 1.1 м; шар № 5 – 0.9 м; шар № 6 – 1.2 м.

Бурова колонка свердловини № 42 (потужність шарів): шар № 1 – 3.9 м;

шар № 2 – 0.8 м; шар № 5 – 2.4 м; шар № 6 – 0.4 м. L1-2 – відстань між центрами свердловин № 25 та № 42.

12

∙підошва шару ґрунту, що виклинюється між сусідніми свердловинами, проводиться кривою лінією і доводиться до середини відстані між свердловинами (див. рис. 2). У випадку, якщо виклинюється насипний шар ґрунту, що залягає з поверхні, а нижче в обох свердловинах залягає рослинний, то поверхня показується, таким чином, як це приведено на рис. 2;

Рис. 2. Приклад складання схеми геологічного розрізу між двома суміжними свердловинами Сврд.42 та Сврд. 36.

∙у випадку, коли два шари виклинюються назустріч один одному, кажуть що вони перешаровуються. Перешарування показується роздільною криволінійною лінією, що розпочинається на 1/3 L, а закінчується на 2/3 L відстані між свердловинами (між спільними підошвою і покрівлею). Спільна підошва та покрівля показуються прямими лініями (див. рис. 3);

∙кожен шар ґрунту штрихується у відповідності до умовних позначень,

наведених в додатку. Штрихування виступає за межі крайніх свердловин на 10 мм та обмежується на рівні забоїв свердловин;

∙підошва і покрівля кожного шару ґрунту, рівень підземних вод і забої

13

свердловин повинні бути гіпсометрично прив’язані відносною позначкою (глибиною від поверхні, тобто устя свердловини), яка ставиться ліворуч, і абсолютною позначкою (ставиться праворуч від лінії свердловини), яка підраховується так: “абсолютна позначка устя” мінус “глибина шару”;

∙довжина свердловин та глибини закладання ґрунтів підраховуються по

заданим в табл. 3 потужностям шарів ґрунтів;

∙масштабна нівелірна лінійка має стандартну висоту чарунки – 10 мм. Ця лінійка може бути одинарною з товщиною 1.5...2.0 мм, або подвійною товщиною 3...4 мм;

∙для визначення найбільшого (верхнього) значення масштабної нівелірної лінійки необхідно спочатку вибрати максимальне значення абсолютної позначки з тих свердловин, що розглядаються. Вибране число необхідно

округлити в більшу сторону до найближчого парного числа;

∙для визначення мінімального (нижнього) значення масштабної нівелірної лінійки необхідно знайти найменшу (найглибшу) абсолютну позначку забою з

14

тих свердловин, що розглядаються. Вибране число необхідно спочатку округлити в меншу сторону до найближчого парного числа, а потім від нього відняти 4 м. Розглянемо це на прикладі:

∙масштабна нівелірна рейка підписується зліва, навпроти кожної горизонтальної поділки. Останнє число масштабної нівелірної лінійки (наприклад, 58) не підписується. Сама лінійка „спирається” на три строчки бази;

∙всі строчки бази повинні мати однакову висоту – 8, 9 або 10 мм. Верхня строчка бази називається „номер виробки” або „номер свердловини”; друга строчка бази – „абсолютна позначка устя, м”; третя (нижня) строчка – „відстань між виробками” або „відстань між свердловинами”. Ширина поля для записів 40...45 мм.

Приклад побудови геологічного розрізу можна подивитися в підручнику [5; с.248, рис.150], або в додатку.

15

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПОБУДОВИ КАРТИ ГІДРОІЗОГІПС

Гідроізогіпсами називаються плавні криві лінії, що з’єднують точки з однаковими абсолютними позначками рівня підземних вод. Карта гідроізогіпс характеризує рельєф поверхні ненапірних підземних вод і напрямок їх руху. Гідроізогіпси будуються аналогічно горизонталям рельєфу, тобто з інтерполяцією і рівномірним їх розподілом поміж свердловинами, абсолютні позначки устя яких відомі. Для побудови карти гідроізогіпс в табл. 4 і 5 наведені

необхідні дані.

В табл. 4 наведені такі дані: відповідно до варіанта перелік із 9-ти свердловин, відстань між свердловинами, масштаб побудови; заданий переріз по горизонталях і гідроізогіпсах (коли задано переріз ізоліній 2 м, то слід креслити тільки парні).

Таблиця 4

Варіанти і дані до них для побудови карти гідроізогіпс

В табл. 5 потрібно відповідно до відомих вже з табл. 4 номерів

свердловин вибрати необхідні для розрахунків і побудови абсолютні позначки устя свердловин і глибину залягання ґрунтової води.

Далі на папері формату А2 або А1 потрібно нанести сітку із 9-ти

свердловин по квадратній схемі, зробити необхідні розрахунки абсолютних позначок рівня ґрунтових вод і приступити до побудови карти гідроізогіпс.

Схема розташування свердловин і значення окремих даних біля свердловин приведені на рис. 4.

16

Таблиця 5

Вихідні дані для побудови карти гідроізогіпс по свердловинах

17

Рис. 4. Схеми:

а - порядок розташування 9-ти свердловин А-В-С...І; б – порядок заповнення позначок та глибин по свердловині; в – нумерація горизонталей рельєфу з бергштрихами;

г – нумерація гідроізогіпс з напрямком потоку ґрунтових вод

Кожна свердловина забезпечується чотирма цифрами: праворуч зверху – номер свердловини; ліворуч зверху – абсолютна позначка устя свердловини; ліворуч знизу – глибина залягання ґрунтових вод. Потрібно підрахувати абсолютну позначку рівня ґрунтових вод і записати її внизу праворуч від свердловини.

Взяти за основу підраховані абсолютні позначки рівня ґрунтових вод і побудувати гідроізогіпси (горизонталі для поверхні ґрунтових вод),, користуючись відомими правилами: інтерполяцію необхідно проводити по

18

сторонах квадратів і одній із діагоналей в кожному квадраті сітки свердловин. Діагональ для інтерполяції слід вибирати в тому напрямку, де буде більша різниця по абсолютних позначках устя свердловин.

Після побудови гідроізогіпс, побудувати таким же способом горизонталі рельєфу ділянки, користуючись абсолютними позначками устя свердловин.

Гідроізогіпси креслять синім кольором, а горизонталі рельєфу – коричневим.

Нумерація горизонталей рельєфу (так само як і гідроізогіпс) показується в розриві горизонталі (гідроізогіпси) тим же кольором. Номер слід ставити вниз цифрою, в напрямку зниження поверхні (див. рис. 4).

До горизонталей рельєфу будуються в бік зниження бергштрихи довжиною 2...3 мм, а до гідроізогіпс – стрілки напрямку потоку довжиною не більше 2-3 см і перпендикулярно до дотичних прямих.

Побудувавши карту гідроізогіпс в повному обсязі, перевірте, користуючись нею, чи вмієте Ви підраховувати гідравлічний нахил і глибину залягання ґрунтових вод в будь-якому місці означеної ділянки.

Приклад побудови карти гідроізогіпс можна знайти в підручнику [5; на с.78, рис.44].

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ І ЗДАЧІ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Для всіх завдань номер варіанта співпадає з останньою цифрою в номері залікової книжки студента. Якщо номер залікової книжки закінчується на “0”, то необхідно прийняти варіант № 10.

Письмові відповіді з теоретичної частини контрольної роботи оформляються на листах формату А 4 (об’ємом 10...12 сторінок). Геологічний розріз і карту гідроізогіпс скласти до формату А 4 і прикласти до роботи з письмовими відповідями. Готову домашню роботу слід здати особисто викладачеві. В разі необхідності додаткових консультацій на протязі семестру можна звертатися безпосередньо на кафедру основ і фундаментів (кімнати 113, 115), або ж за тел. 044-241-55-13, 044-241-55-25.

Титульний лист роботи оформляється так: “Домашня контрольна робота з інженерної геології студента ІІ (або ІІІ) курсу спеціальності …, заочної форми

навчання, шифр №…”.

Креслення повинні мати штамп в правому нижньому кутку, за зразком, що наведений в додатку.

19