Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

сопр метода

.pdf
Скачиваний:
28
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
2.72 Mб
Скачать

 

N

 

M y

 

M

z

 

 

F

 

 

y

F

 

 

z

F

s =

 

+

 

× zi +

 

× yi

=

 

1

+

 

× yi

+

 

 

 

 

 

 

2

 

2

 

A

 

I y

 

I z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

iz

 

iy

Положення нейтральної лінії визначається з умови:

 

F

 

 

yF

 

zF

 

 

 

 

 

 

 

 

s =

 

1

+

 

× yi +

 

× zi

= 0 .

 

2

2

 

A

 

iz

 

iy

 

 

Це можливо, якщо:

1 +

yF

× y +

zF

× z = 0,

 

 

 

iz2

i

iy2

i

 

 

 

× zi .

тоді, приймаючи одну змінну координату рівною нулю, отримаємо довжину відрізка, який нейтральна вісь відсікає від іншої координатної осі (рис. 2.6):

у0 = 0, z0 = - iy2 ; zF

z0 = 0 , y0 = - iz2 . yF

Ядро перерізу – геометричне місце точок навколо центру ваги перерізу, яке має таку властивість: сила прикладена в межах ядра перерізу викликає напруження одного знаку в усіх точках перерізу.

Виходячи з властивості ядра перерізу, зауважимо, що напруження одного знаку виникає вперше, коли нейтральна вісь стає дотичною до контуру перерізу. Отже, можна знайти координати точки прикладення сили, що викликає такий стан (рис. 2.7).

Вважаємо, що сила прикладена на осі z , відповідно yF = 0 :

 

1 +

zF

× z = 0

zF

× z = -1,

 

 

 

 

 

 

 

iy2

i

 

iy2

i

 

 

 

 

 

 

 

тут

zi – координати

нульової лінії,

а

zF

координата точки прикладення

Рис. 2.7

 

 

 

 

 

 

 

31

сили, отже, zi = zн.л., а zF = zя – координати точок ядра перерізу:

 

 

= −

i2

 

= −

iy2

 

y

я

z

, z

я

 

,

 

 

 

 

ay

 

az

 

 

 

 

 

 

 

де y я, z я – координати

граничних

 

точок

ядра перерізу; ay , az

відрізки, що відсікає дотична на головних осях перерізу.

Отже, для побудови ядра перерізу потрібно провести усі можливі дотичні до контуру перерізу, кожного разу обчислюючи координати точок ядра перерізу.

Постановка задачі

Для позацентрово стиснутої короткої кам’яної колони заданого поперечного перерізу визначити допустиму величину сили, побудувати епюри напружень для верхнього та нижнього перерізів колони.

Вихідні дані

За особистим шифром із дод. 3 вибрати схему та лінійні розміри перерізу колони, точку прикладення сили, висоту та об’ємну вагу матеріалу колони, величини допустимих напружень на стиск і на розтяг.

План розв’язання задачі:

1)визначити положення центру ваги перерізу колони, головні моменти інерції та квадрати радіусів інерції;

2)побудувати ядро перерізу і визначити положення нейтральної лінії для верхнього перерізу колони;

3)визначити допустиму величину сили з умови міцності матеріалу в розтягнутій зоні верхнього перерізу та у стиснутій зоні нижнього перерізу колони;

4)визначити максимальні напруження у верхньому та нижньому перерізах колони і побудувати епюри напружень.

32

Приклад 2.2. Коротка кам’яна колона, поперечний переріз якої показано на рис. 2.8, стискається власною вагою та силою F,

прикладеною в точці С. Висота колони H = 4,5 м, об’ємна вага

матеріалу g = 20 кНм3 . Визначити величину допустимої стискуючої сили за умови, що допустимі напруження на розтяг σ adm,t = 200 кПа,

на стискання – σadm,с = 1800 кПа .

1. Визначаємо положення центру ваги перерізу та його геометричні характеристики відносно головних центральних осей.

Поперечний переріз (рис. 2.8.) розбиваємо на дві прості фігури (квадрат і вирізаний трикутник) і визначаємо геометричні характеристики цих фігур відносно власних центральних осей:

а) квадрат зі стороною a =

62 + 62 = 8,485 дм:

 

 

 

 

8,4

площа

 

поперечного

перерізу

 

 

2

 

 

2

 

 

2

 

 

8

A1 = a

= 8,485

= 72 дм

;

 

5

6 дм

дм

 

 

 

 

осьові моменти інерції

y1

 

6дм

 

I y1 = I z1 = a4

= 8,4854

= 432 дм4 ;

 

 

 

 

12

 

 

12

 

 

 

6 дм

6 дм

відцентровий момент інерції

 

z1

I y1z1 = 0 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) вирізаний трикутник:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b=9 дм

 

площа

поперечного

перерізу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y2

 

 

 

 

 

 

A

 

= 1 b × h = 1 9 × 4,5 = 20,25 дм2 ;

 

 

 

 

 

 

дм

 

2

2

2

 

 

 

h/3=1,5 дм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h=4,5

осьові моменти інерції

 

 

 

 

 

z2

I y2

= b × h3

= 9 × 4,53

= 22,78 дм4 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

36

36

 

 

I z 2

=

b3

× h

=

93 × 4,5

= 68,34

дм

4

;

 

 

 

 

48

48

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

відцентровий момент інерції I y1z1 = 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

33

 

 

 

Виконуємо у масштабі креслення перерізу і показуємо центральні осі елементів перерізу (рис. 2.8).

Центр ваги перерізу знаходиться на осі zC , яка є віссю симетрії перерізу (рис. 2.8).

Рис. 2.8

Визначаємо координати центру ваги перерізу в початкових осях (центральних осях квадрата):

уc = 0 ;

zc =

Ai × zi =

A1 × z1 + A2 × z2

=

72 × 0

- 20,25 ×3

= -1,174 дм.

A1 + A2

 

- 20,25

 

Ai

72

 

Показуємо на кресленні центр ваги і проводимо центральні осі

(рис. 2.8).

Визначаємо головні центральні моменти інерції перерізу:

I yc = (I yi + Ai × zci2 ) = 432 + 72 ×1,1742 + (-22, 78) +

34

+(-20, 25) × (3 - (-1,174))2 = 155, 65 дм4 ;

I

zc

=

(I

zi

+ A × y2 )= 432 + (-68,34) = 363,66 дм4 .

 

 

 

 

 

i

ci

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Квадрати радіусів інерції:

 

 

 

 

 

 

iy2 =

I yc

=

155,65

= 3,008 дм2 , iz2 =

I

zc

=

363,66

= 7,027

дм2 .

A

 

 

51,75

 

 

 

51,75

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

2. Будуємо ядро перерізу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для побудови ядра перерізу через його крайні точки проводимо

дотичні, що не перетинають переріз, і визначаємо відрізки, які дотичні відсікають на центральних осях (рис. 2.8).

 

Дотична І-І: ayI = -4,826 дм , azІ = -4,826 дм

yяІ = -

7,027

 

 

 

= 1,46 дм, zяІ = -

3,008

 

 

 

= 0,62 дм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- 4,826

 

 

- 4,826

 

 

 

 

Дотична ІІ-ІІ: a yII

= -7,174 дм, az

= 7,174 дм

yя

= -

 

7,027

 

= 0,98 дм, zя= -

3,008

= -0,42 дм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- 7,174

 

7,174

 

 

 

 

 

Дотична ІІІ-ІІІ: ayIII = ¥ , azIIІ = 2,674 дм

y яIIІ

= -

 

7,027

= 0, zяІ

= -

3,008

= -1,12 дм.

 

 

 

 

 

¥

 

 

 

 

 

2,674

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дотична ІV-ІV: ayIV = 7,174 дм, azІV = 7,174 дм

yяIV

= -

7,027

= -0,98 дм, zяIV = -

3,008

= -0,42 дм.

 

 

 

 

7,174

 

 

 

 

7,174

 

 

 

Дотична V-V: aVy

= 4,826 дм, aVz = -4,826 дм

yVя

= -

7,027

= -1,46 дм, zVя = -

3,008

= 0,62 дм.

 

 

 

4,826

 

 

 

 

 

- 4,826

 

За знайденими координатами граничних точок будуємо ядро перерізу (рис. 2.8).

3. Визначаємо положення нейтральної лінії для верхнього перерізу колони. Сила прикладена в точці С(4,5; 2,674):

35

a0y

= -

7,027

= -1,562 дм , az0 = -

3,008

= -1,125 дм .

 

 

 

4,5

 

2,674

 

На

центральних

осях відкладаємо

відповідні відрізки і

проводимо нульову лінію (рис. 2.8).

4. Обчислюємо величину допустимої сили F, прикладеної в

точці С(4,5; 2,674).

Умови міцності записуються для двох точок, найбільш віддалених від нейтральної осі в зоні стиску і зоні розтягу. Область перерізу по один бік від нейтральної осі є зоною стиску, по інший

бік – зона розтягу.

Та область,

в якій прикладена стискаюча сила, є

зоною стику, інша –

зона розтягу.

 

 

 

 

Умова міцності на розтяг у точці R(0; –4,826)

верхнього перерізу

(точка найбільш віддалена від нейтральної осі в розтягнутій зоні):

σ R =

 

- F

 

 

4,5

 

 

2,674

 

= σ adm,t = 200 .

 

 

× 1 +

 

× 0

+

 

× (-4,826)

 

51,75 ×10−2

7,027

3,008

 

 

 

 

 

 

 

 

З цієї рівності визначаємо допустиму силу F=31,46 кН.

Умова міцності на стиск у точці S(4,5; 2,674) нижнього перерізу колони (точка найбільш віддалена від нейтральної осі в стиснутій зоні).

Окрім напружень, викликаних силою, в нижньому перерізі колони додатково виникають стискаючі напруження від власної ваги:

s = -g × Н = -20 × 4, 5

кН

 

= -90 кПа;

 

 

Чм

 

 

м3

 

 

 

 

-F

 

 

 

4,5

 

2, 674

 

 

 

 

sS

=

 

 

 

× 1

+

 

× 4,5 +

 

× 2, 674

 

- 90

=

51, 75

×10

−2

7, 027

3, 008

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= σadm,с = −1800.

Зцієї рівності визначаємо допустиму силу F=141,39 кН.

Зумови міцності на розтяг отримали значення допустимої сили F=31,46 кН, а з умови міцності на стиск F=141,39 кН. Обираємо меншу за абсолютним значенням величину сили F=31,46 кН.

36

5. Визначаємо напруження в точках R(0; – 4 ,826) та S(4,5; 2,674) від визначеної сили.

У верхньому перерізі:

 

 

 

 

 

 

σ R =

- 31,46

 

 

4,5

 

2,674

 

 

 

× 1

+

 

× 0 +

 

 

× (-4,826)

= 200 кПа;

51,75 ×10− 2

7,027

3,008

 

 

 

 

 

 

 

 

σ S =

- 31,46

 

 

4,5

 

2,674

 

 

 

 

× 1

+

 

× 4,5 +

 

× 2,674

= -380 кПа.

51,75

×10−2

7,027

3,008

 

 

 

 

 

 

У нижньому перерізі до напружень від сили додаються напруження від власної ваги:

σR = 200 − 90 = 110 кПа;

σS = −380 − 90 = −470 кПа.

Будуємо епюри напружень (рис. 2.8).

Задача 3. Розрахунок стержнів на згин із крученням

Загальні зауваження

Якщо зовнішні сили, що діють на стержень, спричиняють у ньому внутрішні силові фактори: Мк = Мх , М у , Qz , у довільному

поперечному перерізі стержня одночасно виникають нормальні напруження від згину та дотичні напруження від кручення та згину.

Стержні круглого поперечного перерізу. У стержні круглого

поперечного перерізу нормальні напруження та дотичні напруження від кручення пропорційні відстані від точки до центру ваги перерізу (рис. 2.9). Таким чином, найбільш напруженими будуть точки на поверхні стержня. Оскільки дотичні напруження від згину в цих точках дорівнюють нулю, умова міцності записується таким чином:

Рис. 2.9

37

sэквІІІ = s2 + 4t2 = Мзг

2

W

де W =

d

3

p × d

3

32

, Wp =

16

.

 

 

 

 

Мк

 

2

+ 4

 

£ [s],

 

 

 

 

 

Wр

 

Стержні прямокутного поперечного перерізу. Як видно з

епюр напружень (рис. 2.10) у

 

стержні

прямокутного

 

перерізу

найбільші

 

нормальні

та найбільші

 

дотичні

напруження

 

виникають не в одній і тій

 

же

точці.

Відповідно,

 

необхідно записувати умови

 

міцності в двох точках:

Рис. 2.10

посередині короткої сторони:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мзг

 

2

 

Мк

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sэквІІІ =

s2 + 4t2 =

 

+ 4 g

£ [s],

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

W

 

 

Wр

 

 

де W =

b × h2

 

, Wp = ahb2 , коефіцієнти α, γ визначаються залежно від

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

співвідношення сторін прямокутника (табл. 1);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h

 

1,0

 

1,2

 

 

1,4

 

 

1,6

 

 

1,8

 

2,0

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α

 

0,208

 

0,219

 

 

0,228

 

 

0,234

 

 

0,240

 

0,246

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

β

 

0,140

 

0,166

 

 

0,187

 

 

0,204

 

 

0,217

 

0,229

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

γ

 

1,00

 

 

0,865

 

 

0,845

 

 

 

0,796

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

посередині довгої сторони:

τ= τ(Qz ) + τ(M к ) [τ],

38

де t(Qz ) =

Qz × S y

, S y = b ×

h

×

h

=

bh2

, I y =

bh3

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I yb

2 4 8

12

 

t(M к ) =

Мк

=

Мк

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ahb2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Wр

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Постановка задачі

Для заданої розрахункової схеми ламаного горизонтального стержня, завантаженого вертикальним навантаженням, визначити розміри круглого та прямокутного поперечного перерізу та вертикального прогину перерізу "К".

Вихідні дані

За особистим шифром із дод. 4 вибрати лінійні розміри стержня та величини навантажень, співвідношення довжин сторін для прямокутного перерізу та величину допустимих напружень [s],

[t] = 0,6[s].

План розв’язання задачі:

1)побудувати епюри поперечних сил, згинальних моментів та моментів кручення;

2)з умови міцності визначити розміри круглого та прямокутного поперечного перерізу стержня, обрати переріз меншої площі;

3)визначити вертикальне переміщення заданої точки "К" з врахуванням жорсткості обраного перерізу.

Приклад 2.3. Для горизонтального ламаного стержня, розрахункова схема якого показана на рис. 2.11, визначити розміри круглого поперечного перерізу та прямокутного із співвідношенням

сторін h = 1,4 , обрати переріз меншої площі. Визначити прогин b

точки "К" з врахуванням жорсткості обраного перерізу. Допустимі напруження [s] = 80 МПа , [t] = 0,6 ×80 = 48 МПа, модуль пружності

матеріалу Е = 100 ГПа , модуль зсуву G = 0,4Е = 40 ГПа.

39

1. Креслимо в масштабі розрахункову схему стержня та будуємо епюри внутрішніх зусиль (рис. 2.11).

Рис. 2.11

40