
- •Заняття № 3 самостійне вивчення №1
- •Питання для самоперевірки:
- •Література:
- •Заняття № 5 самостійне вивчення №2
- •Структура оферти
- •Питання для самоперевірки:
- •Література:
- •Заняття № 6 самостійне вивчення №3
- •Питання для самоперевірки:
- •Література:
- •Заняття № 8 самостійне вивчення №4
- •Питання для самоперевірки:
- •Заняття № 9 самостійне вивчення №5
- •Питання для самоперевірки:
- •Література:
- •Заняття № 12 самостійне вивчення №6
- •Питання для самоперевірки:
- •Література:
- •Заняття № 13 самостійне вивчення №7
- •Питання для самоперевірки:
- •Література:
- •Заняття № 14 самостійне вивчення №8
- •Питання для самоперевірки:
- •Питання до самоперевірки:
- •Питання до самоперевірки:
- •Питання до самоперевірки:
- •Питання до самоперевірки:
- •Питання до самоперевірки:
- •Перелік використаної літератури:
- •Заняття № 24
- •Питання для самоперевірки:
- •Використана література:
- •Заняття № 26
- •Питання для самоперевірки:
- •Використана література:
- •Заняття № 27
- •Питання для самоперевірки:
- •Використана література:
- •Заняття № 30
- •Питання для самоперевірки:
- •Література:
- •Заняття № 31 самостійне вивчення №18
- •Питання для самоперевірки:
- •Література:
- •Заняття № 33 самостійне вивчення №19
- •Питання для самоперевірки:
- •Література:
- •Заняття № 34 самостійне вивчення №20
- •Питання для самоперевірки:
- •Література:
- •Заняття № 38 самостійне вивчення №21
- •Питання для самоконтролю.
- •Література:
- •Заняття № 39 самостійне вивчення №22
- •Література:
- •Заняття № 40 самостійне вивчення №23
- •Питання для самоперевірки:
- •Література:
- •Заняття № 44 самостійне вивчення №24
- •Питання для самоперевірки:
- •Література:
- •Заняття № 48 самостійне вивчення №25
- •2. Нові комплексні конструкції
- •3. Механізми для виготовлення і спорудження комплексних конструкцій
- •Питання для самоперевірки:
- •Література:
- •Заняття № 50
- •Питання для самоперевірки:
- •1. Загальні положення
- •2. Кількість і якість комплектуючих матеріалів
- •3. Якість взуттєвих заготовок
- •4. Порядок відвантаження
- •5. Строки і дата поставки
- •6. Ціни
- •7. Платежі
- •8. Приймання комплектуючих матеріалів і взуттєвих заготовок
- •9. Упакування комплектуючих матеріалів і взуттєвих заготовок
- •10. Маркування
- •11. Претензії
- •12. Відповідальність сторін за порушення договору
- •13. Форс-мажорні обставини
- •14. Вирішення спорів
- •15. Дія договору
- •16. Прикінцеві положення
- •Місцезнаходження і реквізити сторін
- •Питання до самоперевірки:
- •Питання до самоперевірки:
- •Питання до самоперевірки:
- •Питання до самоперевірки:
- •5. Шляхи удосконалення вітчизняних систем
- •Питання до самоперевірки:
- •Перелік використаної літератури:
Питання до самоперевірки:
1.На які складові поділяється тарифна система.
2.Що ви розумієте під терміном «Тарифна сітка», « Тарифні ставки»
3 Найбільш ефективніша форма оплати праці?
Перелік використаної літератури:
1. «Ціноутворення в будівництві» Конспект-лекцій НМЦ.
2.«Нормування праці та кошториси в будівництві» В.В.Бєловол 2000р
Заняття № 18
Самостійне вивчення №11
Тема програми: «Основи нормування та оплати праці в будівництві»
Тема заняття: «Співвідношення між темпами росту продуктивності праці та заробітною платою.»
План
1.Аналіз співвідношення продуктивності праці та заробітної плати в україні
2.Система економічних показників ,що характеризують співвідношення продуктивності праці та заробітної плаьти.
3.Рекомендації щодо оптимізації співвідношення продуктивності праці та заробітної плати.
Аналіз співвідношення продуктивності праці та заробітної плати в Україні
З метою дослідження взаємозв’язку між продуктивністю праці та її оплатою та вивчення галузевих і регіональних особливостей цього співвідношення у роботі розглянуто статистичні показники продуктивності праці та заробітної плати в Україні за 2001-2007рр. Встановимо взаємозв’язок між продуктивністю праці та заробітною платою у промисловості та за регіонами. Для цього розрахуємо коефіцієнт відмінностей (КВ) за наступною формулою:
(2.1)
де Пi/Пм - співвідношення між продуктивністю праці у «і» галузі / регіоні та її національним рівнем;
Зі/Зм- співвідношення між заробітною платою у «і» галузі / регіоні та її національним рівнем;
n – кількість галузей / регіонів.
Коефіцієнт відмінностей показує розбіжності між галузевими (регіональними) співвідношеннями продуктивності праці та заробітної плати у порівнянні з національним рівнем [8]. У роботі приведений розрахунок коефіцієнтів відмінностей на базі даних Державного комітету статистики України і Статистичного щорічника України. На основі розрахунків було виявлено, що у промисловості ріст продуктивності праці відстає від росту заробітної плати. У 2001р. продуктивність праці зросла на 18,6%, а заробітна плата на 34,4% порівняно з попереднім роком. У 2007р. продуктивність праці у промисловості зросла на 14,3% проти росту заробітної плати на 28,2%. Коефіцієнт відмінностей у промисловості за видами економічної діяльності у 2001р. складав 0,0952 або 9,52%, а у 2007р. - 0,0895 або 8,95%. Тобто відмінності між ростом продуктивності праці та зарплати за видами економічної діяльності в Україні незначні та коливаються у межах 9%. У 2007р. порівняно з 2001р. коефіцієнт відмінностей скоротився на 0,57%.
Як і за видами економічної діяльності, ріст продуктивності праці за регіонами України відстає від росту заробітної плати. У 2001р. продуктивність праці зросла на 18,6%, а заробітна плата на 35,2% порівняно з попереднім роком. У 2007р. продуктивність праці за регіонами зросла на 14,3% проти росту заробітної плати на 29,7%. Коефіцієнт відмінностей за регіонами у 2001р. склав 0,0981 або 9,81%, а у 2007р. - 0,0801 або 8,01%. Тобто відмінності між ростом продуктивності праці та заробітної плати за регіонами України незначні та мають схожі значення з коефіцієнтом відмінностей за видами економічної діяльності. У 2007р. порівняно з 2001р. коефіцієнт відмінностей за регіонами скоротився на 1,8%.
Системи економічних показників ,що характеризують співвідношення продуктивності праці та заробітної плати
У економічних розрахунках продуктивність праці виражається у вартісних вимірниках продукції, що випускається одним працівником. При цьому рівень продуктивності праці визначається по співвідношенню фактичних і розрахункових показників. У ряді випадків для оцінки продуктивності праці і її взаємозв’язку із заробітною платою застосовуються окремі економічні показники, такі як питома рентабельність реалізованої продукції, собівартість продукції та інші. Застарілі методичні прийоми не дозволяють дати достатньо об'єктивну оцінку оптимального співвідношення продуктивності праці та заробітної плати. Разом з тим комплексна і об'єктивна оцінка рівня продуктивності праці та заробітної плати є важливим завданням при аналізі і виявленні можливих резервів росту продуктивності праці з найменшими витратами.
Показники оцінки рівня продуктивності праці та рівня заробітної плати на рівні підприємства до теперішнього часу як правило застосовуються розрізнено і безсистемно. Разом з тим ці показники є певною взаємозв'язаною системою, оскільки вони розраховуються щодо однієї початкової бази і можуть зробити істотний вплив на загальну оцінку ефективності виробництва і діяльності підприємства. Самі показники і їх окремі групи характеризують лише деякі сторони оцінки взаємозв’язку продуктивності праці та її оплати. Крім того, деякі показники з цієї системи ще не застосовуються в економічному аналізі, хоча вони можуть зробити істотний вплив на загальну оцінку співвідношення продуктивності праці та заробітної плати.
У реальних виробничих умовах економічну оцінку співвідношення продуктивності праці та заробітної плати окремих ділянок і підприємств з достатньою повнотою можна здійснювати із застосуванням сукупності показників, що утворюють систему вартісних і натуральних економічних показників: чисельність працівників, обсяг товарної продукції, фонд оплати праці штатних працівників, валовий прибуток, чистий прибуток, чиста виручка від реалізації продукції, собівартість продукції.
Приведена система об'ємних економічних показників утворює підсистеми вторинних прямих і зворотних питомих економічних показників, куди входить продуктивність праці та заробітна плата, які дозволяють провести остаточну оцінку ефективності діяльності підприємства. Загальна система об'ємних і питомих економічних показників представлена у загальному вигляді у табл.3.1. Дана таблиця включає як об'ємні показники у відповідних одиницях вимірювання, так і похідні - вторинні економічні показники. Вторинні показники є питомими, оскільки вони показують питому величину одного об'ємного показника, віднесену до одиниці іншого об'ємного показника. Дана таблиця є діагональною, тобто містить прямі показники над діагоналлю і зворотні їм показники під діагоналлю.
Таблиця 3.1 - Система економічних показників оцінки діяльності підприємства
Всього таблиця утворює з дев'яти початкових об'ємних показників 36 прямих і 36 зворотних похідних показників. Показники продуктивність праці (ТП/Ч), заробітна плата (ФОП/Ч), рентабельність реалізованої продукції (ВП/С або ЧП/С) та інші широко відомі в економічному аналізі. Ряд показників застосовується в спеціальних методиках аналізу. Це трудомісткість (Ч/ТП). Решта показників ще не знайшли застосування у вітчизняному економічному аналізі, хоча їх значення цілком об'єктивно, особливо на завершуючих стадіях аналізу. Для додаткової оцінки можуть бути привернуті інші об'ємні показники. Остаточна оцінка ефективності діяльності підприємства буде здійснена на основі питомих показників продуктивності праці та заробітної плати. Методику побудови і призначення системи спеціальних показників, що характеризують вплив рівня співвідношення продуктивності праці та заробітної плати на ефективність діяльності підприємства, проілюстровано у кваліфікаційній роботі магістра на прикладі металургійних підприємств Донецької області.
Рекомендації щодо оптимізації співвідношення продуктивності праці та заробітної плати.
Перевищення темпів росту заробітної плати над темпами росту продуктивності праці приводить до негативних наслідків в економіці. Задля ефективного функціонування економіки країни продуктивність праці повинна хоча б перевищувати ріст заробітної плати на 10% .
Можливі дві ситуації, при котрих ріст продуктивності праці буде випереджувати ріст її оплати:
1. Заробітна плата залишається незмінною, а продуктивність праці підвищується на 10%.
2. Продуктивність праці залишається на тому ж рівні, а заробітна плата зменшується в 1,1 раз.
Другий варіант є недопустимим в силу неможливості пониження рівня заробітної плати. Зменшення рівня оплати праці призводить до зниження купівельної спроможності населення, погіршення рівня його життя і погіршення якості самої робочої сили, а головне – до втрати мотивації до праці у робітників. Втрата стимулів до праці приведе до зниження виробітку працівників, погіршення якості виробленої продукції, а також до зниження обсягів виробництва, що в свою чергу приведе до зниження прибутків підприємств. Тобто зменшення заробітної плати негативно вплине на економіку країни в цілому. Тому зупинимось на першому варіанті, коли рівень оплати праці залишається незмінним, а рівень продуктивності праці зростає. У кваліфікаційній роботі магістра наведені розрахунки прогнозних рівнів продуктивності праці та заробітної плати для України та металургійних підприємств Донецької області.
ВИСНОВКИ
Таким чином, через розпад СРСР, перехід України від планової економіки до ринкових відносин, інфляцію, спад виробництва намітилися негативні тенденції у розмірах ВВП і продуктивності праці, порушення взаємозв’язку між продуктивністю праці й зарплатою. Тому необхідно приділити значну увагу розгляду продуктивності праці, а зокрема її співвідношенню з заробітною платою.
Перевищення темпів росту заробітної плати над темпами росту продуктивності праці в Україні має наступні негативні наслідки: ріст витрат на виплату зарплати приводить до скорочення прибутку або росту збитків підприємств; збільшується питома вага збиткових підприємств; скорочуються інвестиції до основного капіталу та загалом інвестиційна активність підприємств; відсутність зв’язку між ростом зарплати та продуктивністю праці підриває стимули робітників до праці.
Для виходу з цієї ситуації на підприємствах необхідно відновити розрахунок продуктивності праці, встановити чітку прив’язку росту заробітної плати з показниками росту продуктивності праці. У незалежній Україні росла здебільшого номінальна зарплата. Для того, щоб зростала реальна заробітна плата треба прийняти міри по скороченню інфляції, стримувати ріст цін на продовольчі товари.