5.1.2 Розрахунок складу заповнювачів

Естакадно-штабельні (напівбункерні) склади (рис. 5.1; рис. 5.2) мають стаціонарний вантажоприймальний пристрій для гравітаційного розвантажування й обладнані машиною для заштовхування матеріалу. Заповнювач із вантажоприймального бункеру похилим стрічковим конвеєром подається на естакаду з горизонтальним конвеєром із скидним візком. Цим кон­веєром заповнювач доставляється в будь-який відсік (півбункер) складу. Під усіма відсіками проходить підштабельна гале­рея зі стрічковим конвеєром. Кожний відсік має одну або кілька протічок з віброживильником, що керується дистанційно. З підштабельної галереї заповнювач стрічковим конвеєром подаєть­ся на конвеєр похилої естакади, а потім у роздавальні бункери змішувального відділення.

1. Визначення по фракційних витрат крупного заповнювача, використовуючи оптимальне співвідношення фракцій розраховуємо по фракційні витрати заповнювача на 1м³ бетону.

Гранітний щебінь:

В^гр._5-10 = В0,35=737,080,35=258 кг;

В ^гр._10-20 = В0,65=737,080,65=479,1 кг

2. Перераховуємо витрати заповнювача з кг на м³:

Гранітний щебінь:

Кварцевий пісок:

3. Розраховуємо місткість складу заповнювачів

Гранітний щебінь:

Кварцевий пісок:

Q_р-річна продуктивність (на завод);

К₁-коефіцієнт втрат в процесі вантажно-розвантажувальних операцій (1,02);

n- запас заповнювачів на складі (7…10діб);

R_фр- коефіцієнт збільшення об’єму складу за рахунок роздільного зберігання заповнювачів (для двох фракцій R_фр=1,05).

4. Розрахунок естакадно-штабельного складу:

Для розрахунку приймаємо наступні розміри відсіків:

• довжина (L) – 3,7 м;

• ширина (b) – 7,8 м;

• висота (h) – 7м.

Визначаємо кількість відсіків для зберігання заповнювачів (приймаємо об’єм одного відсіку 120м³):

Гранітний щебінь:

Кварцевий пісок:

Загальна корисна площа складу:

Загальна площа складу:

,

де, - коефіцієнт, що враховує місця для проходів.

Таблиця 5.2.

Розрахунок запасів заповнювача

№ п\п	Назва матеріалу	Фракція, мм	Добова потреба, т	Термін зберіган-ня, доба	Місткість складу, м3	Місткість одного відсіку, м3	Число відсіків, шт
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Щебінь	5...10	64,233	10	480	120	4
		10...20	119,291		1400	120	8
2	Пісок	Мкр=2,5	90,0514	10	600	120	5

5.1.3 Розрахунки розвантажувальних дільниць і транспортних галерей подавання сировинних матеріалів

1. Схема розміщення транспортних галерей переміщення заповнювачів від приймального бункера до бетонозмішувального цеху прийнята за завданням курсового проекту (І варіант).

Рис. 5.3 Схема подавання заповнювачів

Подавання заповнювачів від складу до БЗЦ здійснюється з перевантажувального вузла, який розміщено на відмітці ±0.000; а рівень транспортера - на відмітці + 0,800 м рис 5.3

Для виконання подальших розрахунків на схемі позначають цифрами галереї і буквами перевантажувальні вузли і відповідні висотні відмітки, так як це зазначено на рис. 5.3.

Для розрахунків довжини горизонтальних проекцій галерей розглядають прямокутний трикутник, з нахилом гіпотенузи під кутом 18° - що відповідає максимальному нахилу транспортера подавання заповнювачів (рис. 5.4).

Рис. 5.4. Принципова схема розрахунку: АС - горизонтальна проекція довжини галереї, ВС - висота на яку подають заповнювачі відповідною галереєю

2. Розрахунок довжини горизонтальних проекцій транспортних галерей починаємо з галереї, яка транспортує заповнювачі від складу до бетонозмішувального цеху. її горизонтальна проекція визначає відстань від осі складу заповнювачів до вузла завантаження витратних бункерів БЗЦ.

Рис. 5.5 Схема для розрахунку відстані від перевантажувального вузла до бетонозмішувального цеху (ділянка 4)

Відстань від поздовжньої осі складу заповнювачів до осі БЗЦ підраховують за формулою:

= м

3. Мінімальна відстань залізничної колії від конструкцій складу заповнювачів визначається виходячи із мінімально допустимої відстані локомотиву до верхнього габариту наближення до будівлі галереї, під якою проходитимуть локомотив і вагони із вантажем (дод. 4).

Розрахунок мінімальної відстані від осі перевантажувального вузла Е до осі залізничної колії за схемою рис 5.6 здійснюється за формулою

=

з урахуванням початкової висоти розміщення транспортера 0,8 м і габаритів будівлі галереї.

Рис. 5.6 Схема для визначення відстані залізничної колії від конструкції складу

4. Визначення довжини горизонтальної проекції галереї 1 подавання заповнювачів від бункера розвантаження А до вузла перевантаження В і його висоти.

Розрахункова схема зображена на рис. 5.7.

Рис. 5.7 Схема для визначення висоти перевантажувального вузла

З трикутника АА₁О, за формулою, визначається відстань (АО) від бункера розвантаження А до виходу галереї з-під землі:

= 2,8/tg18⁰ = 9 м

Відстань від виходу галереї з-під землі до осі перевантажувального вузла (ОВ₁) підраховується за формулою:

= 83,1-9 =74 м

Висота, на яку подають заповнювачі в перевантажувальному вузлі В (Н_в), визначається з трикутника ОВ1В за формулою

74·tg18⁰ = 24м

Конструктивно приймаємо HB=2,4м

5. Розрахунок відстані від перевантажувального вузла В до складу заповнювачів виконується за розрахунковою схемою, наведеною на рис. 5.8

Рис. 5.8 Схема для визначення відстані від перевантажувального вузла до складу заповнювачів

З трикутника В₂С₁С визначаємо висоту піднімання заповнювачів галереєю 2 – Н_С1:

= 7- 1,6 = 5,4м

де В₁В₂ визначають за формулою:

= 2,4 - 0,8 = 1,6 м

Відстань L₂ підраховується за формулою:

= м

6. Розрахунок довжини горизонтальної проекції галереї 3 від підземної галереї складу D до перевантажувального вузла Е.

Розрахункова схема подавання заповнювачів до БЗУ наведена на рис. 5.9

Рис.5.9 Схема для визначення відстані від підземної галереї складу D до перевантажувального вузла Е.

З трикутника ЕЕ₁D визначається довжина горизонтальної проекції галереї 3 – L3:

= м

7. Довжину фронту розвантаження при надходженні заповнювачів у дункарах розраховують за формулою

= 3·14,62+1,5·(3-1) = 46,86м

виходячи із числа вагонів , які падають під розвантаження (n), їхньої довжини (L), відстані між вагонами (L₁) та довжини локомотиву (L_ЛОК):

Довжина залізничної колії під розвантаження визначають за формулою:

= 46,86+25 = 71,86 м