12.Особливості формування укр нації:

На формування української нації справив вплив ряд чинників. Однобічне профілювання економіки України і перетворення її на сировинний придаток Росії, поява значної маси незайнятих селян активізували міграційні процеси, перемішування населення. Негативним чинником, що уповільнював процеси становлення української нації, була відсутність власної держави, національної еліти, Україна була поділена між Російською і Австро-Угорською імперіями. Суттєво гальмувала розвиток українців політика етноциду. У 1863 р. було заборонено друкувати українською мовою (Валуєвський циркуляр), а в 1876 р. — ввозити в імперію видані за кордоном книжки і брошури українською мовою, а (Емський указ). Крім того, русифікація і полонізація міст заважали розвитку української традиційної селянської культури, міської української культури і масовому поширенню її серед українства. Процес консолідації української нації значно прискорився після ліквідації феодально-кріпосницьких відносин у середині XIX ст. Визначальну роль у цьому процесі відігравала Наддніпрянщина. Українське населення Східної Галичини, Північної Буковини й Закарпаття вбачало в Наддніпрянській Україні свій природний центр, а відтак — прагнуло до возз'єднання з ним, щоб створити єдину соборну незалежну національну державу. Українська нація формувалася переважно як селянська. Щоправда, протягом другої половини XIX ст. через індустріалізацію все більшої ваги набуває робітництво З розвитком капіталізму дедалі більшого значення набирала українська інтелігенція, яка стала рушійником консолідації української нації. Консолідації української нації сприяв і загальний інтерес народу до свого історичного минулого. Позитивно впливала на культурно-національне життя українська журналістика другої половини XIX ст. У Східній Україні виходили часописи "Основа", "Киевская старина", а в Західній Україні — "Молот", "Друг". Популяризували усну народну творчість. Виходили у світ збірники и пісень, дум, казок, переказів тощо. Консолідуючим чинником становлення української нації виступала рідна мова. У цей період українська мова сформувалася як літературна, що мало ще тісніше згуртувати українців

13.Роль і значення української діаспори в сучасному укр ентогенезі:

три хвилі переселенського руху: Перша – економічна – з початку 70-х років ХІХ ст. до початку Першої Світової війни. Друга – економічно-політична – період між двома світовими війнами (1917-1939 рр.). Третя – політична – роки Другої Світової війни та повоєнний період. У середині 90-х років ХХ століття виникла четверта – новітня хвиля української: виїзд на роботу за кордон спеціалістів та нелегальна еміграція. Сьогодні Україна – лідер на Європейському континенті щодо кількості нелегальних емігрантів. Це – мільйони людей, їх кількість збільшується з кожним роком. Ці потоки українців можна назвати четвертою хвилею еміграції. Гостро постала проблема захисту наших громадян з боку Міністерства іноземних справ України, а також збільшення робочих місць в Україні з метою повернення співвітчизників. Окремою проблемою є торгівля “живим товаром”. Позитивні аспекти новітньої хвилі діаспори

Розвиток українських діаспорних мереж сприяє посиленню впливу діаспори на прийняття політичних рішень в країнах проживання. Прикладом активної політичної діяльності, потенціал української діаспори проявився під час т.з. помаранчевої революції, визнання рядом країн Голодомору в Україні в 1932-1933 рр.

Також важливим чинником розвитку України з країнами ЄС є потенційні економічні можливості української діаспорної мережі

Підприємці з числа української діаспори своєю економічною діяльністю сприяють інтеграції історичної Батьківщини в сферу міжнародної торгівлі