
- •2. Методи, принципи та джерела вивчення історії України:
- •3. Сутність понять «етнос», «народність», «народ», «нація». Основні концепції формування українського народу.:
- •4. Основні етапи етно – та націогенезу українців.:
- •5. Стародавні етнічні процеси на території України та їх роль в етногенезі українців:
- •7.Особливості етнічного розвитку в князівський період:
- •8.Проблема формування трьох східнослов'янських етносів, теорія „давньоруської народності”: міф, чи реальність.:
- •10. Походження назв „Україна", „Малоросія", „Великоросія", „Росія".:
- •11.Становище українського етносу в 19-20 ст. :
- •12.Особливості формування укр нації:
- •13.Роль і значення української діаспори в сучасному укр ентогенезі:
- •14.Сучасний стан української нації та етносу:
- •15. Зародження українського визвольного руху 14-поч 17:
- •16. Створення та діяльність братств у XVI - початку XVII ст.:
- •17. Козацтво та його роль в історії українського народу:
- •18. Козацько-селянські повстання в кінці XVI - початку XVII ст:
- •19. Українська національно-визвольна революція середини XVII ст.:
- •20. Визвольна війна під проводом б.Хмельницького:
- •21. Національно-визвольна і антифеодальна боротьба на Правобережній та Західній України наприкінці 17-18ст.:
- •22.Українське національне відродженя 19ст. Його сутність та зміст:
- •22. Українське національне відродження у хіх ст., його сутність та зміст:
- •25.Роль Кирило-Мефодіївське братство в українському національному відроженні в 19ст.:
- •26.Вплив ідей т.Шевченко,м.Драгоманова, м.Міхновського на розвиток українського національного руху:
- •27. Українська національно-демократична революція 1917-1921рр.
- •28. Причини поразки та уроки української революції 1917-1921рр.:
- •29.Політика «укранізації» в Україні у 20-х рр. 20 ст.:
- •31.Українське питання в міждержавній політиці напередодні Другої світової війни:
- •32. Рух опору в Україні у роки Великої вітизняної війни:
- •33.Діяльність оун і упа у другій половині 40-х –першій половині 50-х рр. 20 ст.
- •34.Дисидентський рух в Україні
- •35.Українські визвольні та суспільні рухи наприкинці 80-х – на початку 90-х рр. 20 ст.:
- •36. «Помаранчева революція»:
- •37. Стародавні державотворчі процеси на території України:
- •38. Перші слов’янські держави, утворені на території України:
- •39. Основні етапи формування Київської Русі:
- •40. Історична періодизація розвитку Київської Русі:
- •41. Політичний, економічний, соціальний та територіальний устрій Київської Русі.:
- •42. Причини занепаду та припинення існування Київської Русі, її історичне значення:
- •43. Галицько-Волинська держава: утворення, внутрішня та зовнішня політика, історичне значення:
- •44.Стан української державності в литовсько-польський період української історії:
- •45. Запорозька Січ-козацька республіка:
- •46. Українська козацька держава. Військо запорозьке.:
- •48. Гетьманщина в історії українського державотворення.:
- •50. Утворення та діяльність Центральної Ради :
- •52.Українська Народна Республки під час правління Директорії:
- •55.Карпатська Україна (1938-1939рр.):
- •56.Внесок України в перемогу на фашизмом:
- •57.Німецько-фашитський окупаційний режим в Україні,його сутність та наслідки :
- •58.Відновлення незалежної України в 1991р. Декларація про державний сцверенітет України:
- •59.Становлення багатопартійної системи в Україні; позитиви і негативи ,реорганізації системи влади та управління:
- •60.Прийняття Конституції України. Сутність конституціної реформи 2004р. Та зміни до Конституції в 2010 р.:
58.Відновлення незалежної України в 1991р. Декларація про державний сцверенітет України:
16 липня 1990 року Верховною Радою Української PCP була прийнята Деклара́ція про́ держа́вний сувереніте́т Украї́ни. Це була не перша декларація такого типу у СРСР.
Це фактично була програма побудови незалежної держави.
Практично всі положення Декларації суперечили чинній на той час Конституції УРСР.
24 серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Історичний документ виняткового значення для долі українського народу — Акт проголошення незалежності України. За Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава — Україна.
59.Становлення багатопартійної системи в Україні; позитиви і негативи ,реорганізації системи влади та управління:
Новітня історія багатопартійності в Україні вже пройшла у своєму розвиткові кілька етапів,
I етап — «зародження багатопартійності» (середина 1988 — березень 1990 p.):
— виникнення неформальних організацій, утворення легальної організованої опозиції;
— активізація діяльності Української Гельсінської спілки, вихід на політичну арену Народного руху України;
— розмежування та диференціація всередині правлячої Комуністичної партії, організаційна консолідація прихильників Демократичної платформи;
— виникнення першої формально задекларованої партії — Української національної партії.
II етап — «вихід багатопартійності на державний рівень» (травень 1990 — серпень 1991 p.):
— поява парламентської опозиції;
— ініціювання представниками демократичного блоку важливих державних рішень, серед яких найголовніше — Декларація про державний суверенітет України;
— збільшення кількості політичних партій (від 1989 р. до серпня 1991 р. утворилося понад 20 політичних партій та об'єднань).
III етап — «становлення багатопартійності» (з серпня 1991 p.):
— розширення спектра багатопартійності (нині нараховується понад 100 політичних партій);
— посилення розколів та дроблення політичних сил;
— активізація процесу створення місцевих партійних відділень та осередків;
— підведення під функціонування багатопартійності юридичної бази;
— зміцнення зв'язків партій з впливовими бізнесовими та юридичними колами;
— періодичне перегрупування сил, створення політичних блоків для боротьби за владу (ця тенденція особливо була помітною в період виборчих кампаній 1994, 1999 pp.).
60.Прийняття Конституції України. Сутність конституціної реформи 2004р. Та зміни до Конституції в 2010 р.:
Конститу́ція Украї́ни — Основний Закон держави України. Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття.
Починаючи з 2003 року політичні сили Віктора Януковича та Леоніда Кучми ініціювали так звану «Конституційну реформу», суть якої полягала в ослабленні влади президента й передачі Верховній Раді права на формування уряду України.
— 8 грудня 2004 про зміни до Конституції (про політичну реформу) передбачав перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління, формування уряду коаліцією депутатських фракцій, подовження терміну повноважень Верховної Ради до 5 років.
Після приходу до влади Віктора Януковича і Партії Регіонів 1 жовтня 2010 року Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України, Закон «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV у зв'язку з порушенням процедури його розгляду та прийняття. Згідно з рішенням КС, відповідний закон № 2222 втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього рішення. Конституційний Суд України поновив чинність Конституції 1996 року та звернувся до органів державної влади з вимогою невідкладно привести українське законодавство у відповідність до Основного Закону в редакції від 28 червня 1996 року.