31. Зсувонебезпечні території, типи зсувів

Зсувонебезпечні ділянки території - ділянки території, на яких можуть виникнути зсувні деформації в період будівництва і експлуатації об'єкта.

Вивчаючи причини порушення стійкості схилів, Н.Н.Родіонов поклав їх в основу

складеної їм генетичної класифікації зсувних явищ. Він виділив три основних типи зсувів

(консистентні, суфозійні, структурні) і чотири проміжних типи ( суффозійно-консистентні,

консистентно-структурні, суффозійно-структурні і консистентно-суффозійно-структурні).

І.В. Попов ілюструє цю класифікацію графічною схемою (рис. 3), що пояснює взаємні

зв'язки між основними і проміжними типами зсувів. Приводимі нижче стислі характеристики

консистентних, суфозійних і структурних зсувів добре визначають їхній генезис і

властивості.

Консистентні зсуви виникають унаслідок зміни консистенції порід, що складають

схил, наприклад, при переході глин і суглинків у пластичний стан при насиченні їх водою.

Зміна консистенції відповідно змінює розміри сил зчеплення і зменшує (або збільшує) кут

зсуву.

Причиною суффозійних зсувів є суффозійний винос підземними водами часток порід

припідошовного прошарку. У результаті порода стає більш пухкою і не витримує тиску

прошарків, що лежать вище .

Структурні зсуви характеризуються зсувом частини схилу по поверхнях

нашарування, або по системі тріщин і тектонічних порушень, спрямованих до схилу. Як вже

вказувалося, структурні зсуви легко переходять в обвали.

31. Зсувонебезпечні території - території, на яких можуть виникнути зсувні деформації в період будівництва і експлуатації об'єкта.  Зсуви-гравітаційне переміщення грунтів по схилу під дією масових сит. Бувать:поверхневі-до 5м Глибинні, ступінчасті, контактові. Причиною утворення зсувів є порушення рівноваги між силою тяжіння і утримуючими силами, найпоширенішими причинами якого у свою чергу є: 1. збільшення крутизни схилу в результаті підмиву водою;2. ослаблення міцності порід при вивітрюванні або перезволоженні опадами і підземними водами;3. дія сейсмічних поштовхів;4. будівельна і господарська діяльність.

32. 32.Фактори , що впливають на стійкість схилу  Стійкість ґрунтів характеризує їх властивість зберігати нормальне функціонування і структуру незалежно від різноманітних фізичних, хімічних і біологічних впливів. Стійкість це також здатність ґрунтів до саморегуляції, яка залежить від багатьох чинників, найважливішими серед них є крутизна схилів, питомий опір, структурність, механічний склад, тип водного режиму, вміст гумусу, кислотність ґрунтів, залісненість території, ємність поглинання, інтенсивність біогенного кругообігу, господарська освоєність земель тощо.

33. Інженерні заходи для захисту зсувонебезпечних територій

У проекті інженерного захисту об'єктів, окрім загальних вимог до складу проекту згідно зі СНІП 1.02.01-85, слід передбачати:

- тривалість, послідовність та терміни виконання кожного елемента комплексу;

- нагляд за станом будинків, споруд і схилів;

- випробування, за необхідності, будинків та споруд та (або) їх елементів і фрагментів;

- випробовування окремих опор глибокого закладання згідно з ГОСТ 5686-94 при шарнірному з'єднанні опор з вищерозташованими конструкціями;

- випробовування групи опор глибокого закладання разом з фрагментами конструкцій, що їх об'єднують, при жорсткому з'єднанні опор з вищерозташованими конструкціями;

- спеціальний режим експлуатації територій, будинків та споруд.

4.2Інженерний захист об'єктів не повинен значно погіршувати існуючі умови, що склались під впливом природних і техногенних факторів на територіях, які захищаються, та прилеглих.

У разі необхідності проект повинен передбачати заходи, що запобігають або знижують до допустимого рівня негативний вплив іженерного захисту згідно з ДБН А.2_2_1_95.