1.3.Функції та завдання дисципліни
Вивчення дисципліни “Інфраструктура товарного ринку”, як складової частини економічної теорії передбачає реалізацію різних функцій і, перш за все, пізнавальної. Сутність її полягає в тому, щоб розкрити механізм дії економічних законів у сфері товарного обігу, форми та особливості їх прояву в функціонуванні суб`єктів ринкової інфраструктури.
В умовах перехідної економіки діяльність інфраструктурного комплексу не досліджувалася, стан його розвитку не оцінювався. Все це і досі негативно впливає на економіку України. Тому, вивчаючи ці процеси, отримуємо можливість визначити шляхи поліпшення взаємодії суб`єктів інфраструктури з господарюючими суб`єктами суспільного виробництва.
Важливою є методологічна функція дисципліни. Використовуючи методологію та інструментарій економічної теорії, розробляються власні методи та засоби дослідження економічних процесів, які відбуваються в сфері товарного обігу та діяльності суб`єктів інфраструктурного комплексу. Достовірність та об`єктівність аналізу економічних процесів досягається за рахунок використання економіко-математичних методів аналізу системи економічних показників.
Пізнавальна та методологічна функції направлені на реалізацію практичної функції дисципліни. Всебічний та глибокий аналіз економічних показників інфраструктури з використанням сучасного інструментарію, дозволяє вести ефективний пошук та обґрунтувати шляхи оптимізації діяльності суб`єктів інфраструктури.
В умовах товарного виробництва вирішення питання про структуру та обсяги виробництва економічних благ здійснюється, як правило, суб`єктами інфраструктури. Тому важливою функцією дисципліни є прогностична. Використовуючи напрацювання попередніх функцій, можна формувати прогноз розвитку товарного ринку та його суб`єктів на більш-менш тривалий проміжок часу.
Виконання вказаних функцій дозволяє реалізувати головну мету дисципліни: вивчити теорію розвитку ринкової інфраструктури, зокрема інфраструктури товарного ринку, засвоїти практичні вміння та навички управління її діяльністю по розподілу, просуванню, зберіганню та продажу товарів та послуг, забезпеченню як суспільних, так і особистих потреб споживачів. Оволодіти здатністю знаходити та реалізовувати рішення по інтенсифікації товарного обігу, підвищенню ефективності діяльності інфраструктури комплексу.
1.4. Генезис дисципліни, логіко-структурна схема її побудови
В умовах переходу економіки України до ринкових відносин, подолання недоліків адміністративно-командної економічної системи формуються нові напрями науки та навчальні дисципліни. Закономірності наукового пізнання обумовлюють необхідність відмовлятися від застарілих знань, що не відповідають запитам практики, розробляти нові варіанти моделей розвитку, які б забезпечували ефективне розв`язання соціально-економічних завдань, що постають перед суспільним виробництвом.
Для адміністративно-командної системи всі ресурси суспільного виробництва були власністю держави, яка й здійснювала централізоване управління на всіх його рівнях. Однією з найважливіших організаційно-господарських функцій держави був централізований розподіл економічних ресурсів та централізоване ціноутворення. В централізованому порядку визначалися потреби і відповідні обсяги виробництва. Держава вирішувала, що, як і для кого виробляти. Органи державного управління здійснювали прикріплення споживачів до виробників, регулювали черговість та строки виконання замовлень.
В прикладних економічних науках, до яких належала “Організація та планування матеріально-технічного постачання” досліджувалась система товарного обігу в цих умовах, вивчалися методи визначення потреби споживачів, оптимізації розподілу матеріальних ресурсів, раціонального прикріплення споживачів до виробників. Критеріями оптимальності вирішення цих завдань виступали народногосподарські витрати, сукупні матеріальні запаси, витрати на транспортування та зберігання товарів в процесі обігу тощо.
Суттєвим недоліком цієї системи була відсутність дієвих економічних стимулів розвитку на рівні підприємств. Запити та інтереси конкретного споживача губилися та й не могли достатньо враховуватись на галузевому та загальнодержавному рівнях. Це призводило до незбалансованості виробництва та споживання, неефективного використання матеріальних ресурсів, різкого зростання матеріальних запасів у сфері виробництва.
Виникла необхідність в докорінній перебудові економіки, де матеріально-технічне постачання, як форма централізованого розподілу та доведення матеріальних ресурсів до споживачів замінювалась би матеріально-технічним забезпеченням на основі оптової торгівлі товарами виробничо-технічного призначення. Була здійснена спроба розширити самостійність господарюючих суб`єктів у формуванні обсягів виробництва та реалізації готової продукції при збереженні загальнодержавного централізованого планування.
Ці процеси обумовили необхідність внесення змін в сукупність прикладних економічних дисциплін. Важливе місце серед них зайняла наука про управління матеріальними ресурсами. В ній вивчались особливості дії економічних законів в сфері товарного обігу за наявності централізованого управління матеріально-технічним забезпеченням на макрорівні та обмеженої господарської самостійності на мікрорівні. Головним завданням дисципліни було вивчення сутності товарного обігу, розробка методів управління матеріально-технічним забезпеченням на основі товарно-грошових відносин за допомогою оптової торгівлі. Разом з тим, недоліки існуючої соціально-економічної системи стояли на заваді вирішенню цих завдань.
Формування соціально-орієнтованої ринкової економіки вимагає здійснення заходів по роздержавленню та демонополізації сфери обігу, зняття з держави більшості функцій господарського управління, надання всім формам підприємств, рівних прав на свободу господарської діяльності в рамках закону.
Аналіз економічної ситуації в країні показує, що деякі механізми ринкових відносин вже створено, але повноцінного цивілізованого ринку ще немає. Причиною цього є глибока економічна криза, яка охоплює всі ланки та механізми суспільного виробництва, характеризується значними структурними диспропорціями та розбалансованістю економіки, спадом виробництва майже в усіх галузях господарства, розвалом системи матеріально-технічного забезпечення. Тому, розв`язуючи проблеми стабілізації економіки, без якої неможливий прогрес у створенні ринкового господарства, доцільно вивчати та розробляти шляхи формування сучасної ринкової інфраструктури, як найважливішої умови функціонування механізму ринкових відносин.
На розв`язання цих завдань і спрямована навчальна дисципліна “Інфраструктура товарного ринку”. Вона ввібрала все краще з попередніх дисциплін, узагальнює накопичений досвід реформування сфери товарного обігу, вивчає та розробляє методи підвищення ефективності діяльності суб`єктів ринкової інфраструктури на товарному ринку.
Структура дисципліни включає три блоки тем: теоретичний, функціональний та економіко-організаційний. В них розкривається сутність інфраструктури ринкової економіки, особливості інфраструктури товарного ринку, функціональне призначення її складових частин та зміст виконуваних функцій, організація та економічні основи діяльності господарюючих суб`єктів інфраструктурного комплексу.