Питання 1. Різновиди і особливості первинних трудових колективів.

У сучасних умовах істотно зростає роль трудового колективу - однієї з найбільш важливих форм суспільства. Трудовий колектив являє собою такий осередок суспільства, в якому відбувається процес зближення різних соціальних груп, формування нової людини як головної продуктивної сили. Від результатів роботи кожного трудового колективу залежить добробут народу, соціально-економічний прогрес країни.

Трудові колективи характеризуються різноманітністю і мають визначену структуру. Працівники підприємств і організацій являють собою загальний колектив, працівники підрозділів (цех, відділ) - середню ланку, а бригада, чи сектор, група - первинний колектив.

Оскільки первинний колектив є основним осередком суспільства, особлива увага приділяється саме йому.

Найважливіша особливість первинного колективу - дія в ньому соціально-психологічного механізму, що функціонує в трьох формах:

• генеративній, коли трудовий осередок затверджує в колективі принципи, згідно з якими кожен працівник здатний виявити свої кращі особисті і ділові якості;

• деградивній, коли в колективі складається нездоровий морально-психологічний клімат, що влаштовує ледарів, бракоробів, порушників трудової дисципліни;

• пристосовницькій, коли між працівниками існують лише технологічні й економічні зв'язки, відсутня морально-психологічна тяга до спілкування.

На сьогодні вже є рекомендації з формування первинних колективів. Насамперед, це стосується їх кількісної характеристики, оскільки вона впливає на морально-психологічний настрій визначеного колективу. У літературі переважає думка, що первинний колектив робітників не повинен перевищувати 20- 25 осіб, а службовців - не більш 10 - 12. У великих колективах (60-70 чол.) складно домогтися їх зімкнення, а в малих (5-7 чол.) значення колективізму падає.

Істотний момент: при формуванні і функціонуванні колективу необхідно враховувати раціональне сполучення працівників за віком.

Звичайно виділяють молодь, середнє і старше покоління. У колективі повинні бути представники всіх поколінь. Це пов'язано з тим, що кожен вік має свої переваги і недоліки. Основна перевага працівників старшого покоління – досвід, вони швидко приймають практично безпомилкові рішення, у них більше розвинене почуття відповідальності за виконання того чи іншого виду робіт, їх якість.

Однак представникам старшого покоління притаманні консерватизм, неприйняття різного роду нововведень, оскільки це неминуче пов'язано з перебудовою методів роботи, освоєнням нової техніки, наприклад, комп'ютера, додатковими витратами праці. Рідко, але зустрічаються люди старшого віку, які не поступаються молодим. До них потрібно відноситися дбайливо, оскільки їх досвід необхідний молодим працівникам.

Молодь не боїться нового, прагне до нового. Якщо робота носить монотонний характер, молодь виявляє інертність. Однак здатність до нововведень у молодих працівників часом граничить з нерозсудливістю, і відсутність досвіду може звести нанівець їх основну перевагу. Тому молодь необхідно систематично направляти, а іноді й обмежувати. Деякі працівники встигають і в молодому віці придбати значний досвід.

Завдання керівника полягає в тім, щоб готувати з них висококваліфікованих фахівців, сміліше висувати на керівні посади.

У працівників середнього віку здатність до нововведень виражена не так яскраво, як у молоді, але їх не потрібно постійно контролювати і стримувати. Вони вже придбали достатній досвід, і якщо в їхній роботі і виявляється консерватизм, то не такою мірою, як у працівників старшого покоління. Це найбільш спокійне урівноважене покоління людей, на плечі яких лягає основний тягар у роботі.

У трудовому колективі повинні сполучатися досвід старшого покоління, спокій і врівноваженість середнього, завзяття молоді.

Під час формування колективу бажано враховувати доцільний розподіл працівників за статтю та професійними можливостями.

Як правило, чоловіки більш рішучі і сміліше беруть на себе відповідальність при вирішенні питань. На продуктивності їхньої праці меншою мірою позначається зміна ритму роботи, а також перепади настрою. Однак чоловіки гірше ніж жінки виконують роботу, що вимагає уваги й акуратності.

Присутність навіть однієї жінки в колективі значно підвищує культуру мови чоловіків, а культура мови - це якість.

Інакше кажучи, раціональне сполучення в колективі чоловіків і жінок створює передумови для збагачення його емоційно-чуттєвого стану. Для такого колективу характерні різноманітні захоплення й інтереси, більш висока дієвість суспільної думки, здатність вирішувати складні питання.

Якісному складу первинного колективу теж необхідно приділяти велику увагу. У колективі повинні бути люди з різними характерами і темпераментами. Якщо ж у колективі усі флегматики, то вирішувати швидко питання стає важко, а іноді і проблематично. Присутність у колективі представників різних темпераментів дозволяє краще організувати працю.

Таким чином, найбільш продуктивним буде такий колектив, що сформований за кількісними та якісними ознаками з урахуванням віку і статі працівників.