
- •Тема 1. Формування і розвиток первіснообщинного ладу на території україни. Етнічний розвиток слов’янських племен
- •Ключові поняття і терміни:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Завдання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •Зм 2. Україна в епоху феодалізму (IX – XVIII ст.)
- •Тема 2. Княжа доба української історії у світових вимірах План лекції:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Ключові поняття і терміни:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації::
- •Завдання для індивідуальної роботи:
- •Література:
Ключові поняття і терміни:
Феодал, бояри, дуумвірат, сюзеренітет, монголи, Золота орда, Батий, олігархічна форма правління, Данило Галицький, християнство, фрески, мозаїка, Києво-Печерська лавра, літопис.
Питання для самостійної роботи:
Чи були економічні чинники серед причин феодальної роздробленості? Аргументуйте відповідь.
Чи означає феодальної роздробленість розпад держави?
Чи вплинула феодальна роздробленість на розвиток культури? Якщо так – то яким чином? Аргументуйте відповідь.
У чому, на Ваш погляд, причина перемог монголо-татарського війська в Русі?
У чому причина могутності галицького боярства?
Чому, на Ваш погляд, князівська влада переймалася шкільництвом?
Аналізуючи поступ і вплив православ’я визначте яким воно було – руським чи візантійським (грецьким)? Аргументуйте відповідь.
Методичні вказівки і рекомендації::
Перше питання. Зверніть увагу, що перші ознаки політичної роздрібненості з‘явилися по смерті Ярослава Мудрого. Наприкінці ХІ ст. стало відчутним прагнення князів та бояр до сепаратизму, зумовлене подальшим розвитком феодальних відносин. Охарактеризуйте історичне значення з‘їзду князів у Любечі 1097 р. Визначте і проаналізуйте причини феодальної роздробленості в Давньоруській державі.
Друге питання. Верховенство серед удільних князів усе ж було за великим київським князем, влада якого базувалася на військовому, політичному та економічному верховенстві Києва. Удільні ж князі правили в інших містах і землях, спираючись на підтримку бояр. Такі відносини в київській Русі між великим київським князем, удільними князями і боярами, історики називаютьфеодальною драбиною.
Роздробленість, що охопила Русь, отримала назву феодальної, оскільки вона була закономірним наслідком еволюції феодальних відносин (розвиток феодального землеволодіння — вотчин, посилення влади удільних князів і бояр).
Роздробленість кваліфікують також як політичну, бо вона призвела до змін в державному устрої Русі, а саме — до децентралізації системи управління. Київський князь втратив контроль над удільними князівствами, влада в яких зосередилася в руках місцевих князів. Централізована форма державної влади змінилася на поліцентричну.
Доведіть, що роздробленість, спричинивши політичне ослаблення Київської Русі, не призвела до занепаду економічного і культурного життя князівств і земель, а зміна державного устрою не означала, що Київська Русь припинила своє існування.
Завдання для індивідуальної роботи:
Походження назв “Русь”, “Україна”.
Історичні постаті давньоруської історії (на вибір).
Утвердження християнства в Київській Русі і його роль в етнополітичній та етнокультурній консолідації суспільства.
Розвиток торгівельно-ремісничих центрів у Галицько-Волинській державі.
Література:
Баран В.Д. Давні слов’яни // Україна крізь віки. – Т. 3. – К., 1998.
Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1988.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1991.
Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996.
Головко О.Б. Князь Роман Мстиславович та його доба. – К., 2001.
Горський А.А. Ще раз про роль норманів у формуванні Київської Русі // Укр. іст. журн. – 1994. - № 1.
Грушевський М.С. Звичайна схема “русскої” історії і справа раціонального укладу східнього слов’янства // Пам’ятки України. – 1991. - № 3.
Грушевський М.С. Історія України – Руси: У 11 т., 12 кн. – К., 1991-1997.
Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів, 1996.
Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь // Україна крізь віки. – Т. 5. – К., 1998.
Котляр М. Галицько-волинський літопис. Найдавніша повість про Данила Галицького // Київська старовина. – 1992. – № 1.
Котляр М. В. Запровадження Християнства у Давньоруській державі // УЇЖ. – 1988. –№6.
Котляр М.Ф. Історія давньоруської державності. – К., 2002.
Котляр М.Ф. Історія України в особах. Давньоруська держава. – К., 1996.
Моця О.П. Населення південноруських земель ІХ – ХІІІ ст. – К., 1993.
Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.
Толочко О.П., Толочко П.П. Київська Русь // Україна крізь віки. – Т. 4. – К., 1998.
Толочко П. Київська Русь. – К., 1996.
Толочко П.П. Літописи Київської Русі. – К., 1994.