Охорона
Охорона в батальйоні (роті) організується і здійснюється з метою не допустити проникнення розвідки противника в район дій (розташування) своїх підрозділів, виключити раптовий напад на них наземного противника, його повітряних (аеромобільних) десантів, диверсійно-розвідувальних груп і забезпечити підрозділам, що охороняються, час і вигідні умови для розгортання (приведення в бойову готовність) і вступу в бій.
Батальйон (рота) охороняється: в бою – бойовою, на марші – похідною, при розташуванні на місці – сторожовою та у всіх випадках, крім того, безпосередньою охороною.
Бойова охорона висилається за вказівкою старшого командира, або за рішенням командира батальйону (роти); похідна і сторожова охорона організуються, як правило, за вказівкою старшого командира, а під час дій у відрив від головних сил – самостійно.
Безпосередня охорона організується командирами підрозділів залежно від завдання, яке вирішується, умов обстановки і вказівок старшого командира. Вона здійснюється вартовими, патрулями і секретами з урахуванням організації чергування вогневих засобів, спостереження і комендантської служби.
Для досягнення цілей охорони сили і засоби, виділені для її здійснення, вирішують наступні завдання: організацію і здійснення бойового чергування, попередження підрозділів, які охороняються, про безпосередню загрозу і небезпеку нападу наземного противника, виявлення сил і засобів розвідки противника, можливість їх ураження і знищення; виявлення і знищення диверсійно-розвідувальних груп противника, ведення бойових дій до вступу в бій підрозділів, що охороняються; забезпечення безпеки руху транспорту; забезпечення пропускного режиму; пошук і знищення розвідувально-сигналізаційних приладів противника.
Під час організації охорони командир, як правило, вказує: напрямки, на яких зосередити особливу увагу; де і яку мати охорону і її склад; час висилки (виставляння) охорони і її завдання; пропуск і відзив. При необхідності він також визначає склад і завдання безпосередньої охорони.
В обороні, за відсутності передової позиції, організується бойова охорона. У разі створення передової позиції вона, поряд з покладеними на неї завданнями, виконує завдання бойової охорони. До складу бойової охорони, як правило, призначається посилений механізований (танковий) взвод від батальйону першого ешелону на віддалення до 2 км.
Бойова охорона призначена для запобігання раптового нападу наземного противника на підрозділи, які охороняються, ведення розвідки, недопущення заборони проникнення до підрозділів, які охороняються, диверсійно-розвідувальних груп противника та введення противника в оману щодо реальних границь переднього краю й опорних пунктів своїх підрозділів.
Основним способом дій бойової охорони є бій. Відхід бойової охорони з займаних позицій здійснюється з дозволу командира, який її вислав.
Управління боєм бойової охорони здійснює командир батальйону.
У наступі, у передбаченні зустрічного бою і на марші організується похідна охорона. Похідна охорона організується з фронту, тилу і флангів.
Від батальйону можуть виділятися: головна похідна застава в складі взводу або роти, бічні і тильна похідні застави силою до взводу, головний (тильний) дозор, дозорні відділення (танки).
Від роти може виділятися головний дозор силою до механізованого (танкового) взводу.
Крім того, механізований (танковий) батальйон може діяти в авангарді бригади, а механізована (танкова) рота – у головній, бічній і тильній похідних заставах.
Під час зустрічі з противником похідна охорона знищує його охорону і розвідку, стрімко виходить до основної частини його сил і засобів, сковує їх, забезпечує вигідні умови і час, необхідний для підходу, розгортання й організованого вступу в бій головних сил батальйону (роти).
З зав’язкою бою похідною охороною командир батальйону (роти) висувається до неї, уточнює завдання і керує боєм. Одночасно уточнює завдання головним силам для здійснення маневру у фланг і тил противнику.
Управління боєм похідної охорони командир батальйону (роти) здійснює з місця, з якого проглядаються підрозділи похідної охорони і головні сили.
Під час розташування батальйону (роти) на місці в будь-яких випадках організується сторожова охорона. Завданнями сторожової охорони є: недопущення раптового нападу противника на підрозділи, які охороняються; ведення наземної розвідки дії диверсійно-розвідувальних груп противника; пошук і знищення розвідувально-сигналізаційних приладів противника.
У механізованому (танковому) батальйоні сторожова охорона здійснюється сторожовими постами і секретами, у роті – сторожовими постами на віддаленні до 1500 м. На кожну добу для упізнання своїх військовослужбовців установлюються пропуск і відзив. Пропуском служить найменування озброєння або техніки, наприклад “Кулемет”, а відзивом - назва населеного пункту, що починається з тієї ж букви, що і пропуск, наприклад “Київ”.
Пропуск повідомляється усно всьому складу охорони, розвідувальних органів і особам, які посилаються за межі підрозділу, а вночі й у межах розташування свого підрозділу. Відзив повідомляється командирам цих підрозділів, а також особам, які посилаються для передачі усних наказів. Пропуск запитується у всіх осіб, які проходять через рубіж охорони і пересуваються у розташуванні підрозділу вночі, відзив – в осіб, які передають наказ командира, та у командирів підрозділів, які ведуть розвідку.
Пропуск і відзив вимовляються тихо. Усі, хто не знає пропуску, а ті хто прибув з наказом – відзиву, затримуються. Затримані допитуються, і залежно від обставин їм дозволяється йти далі, або вони прямують під охороною до командира, який вислав охорону.