3. Склад та призначення родів військ Сухопутних військ.

Родами військ Сухопутних військ являються механізовані, танкові, аеромобільні війська, ракетні війська й артилерія, війська ППО Сухопутних військ, авіація СВ. У своєму складі вони мають ракетні частини оперативного і тактичного призначення, механізовані та танкові з’єднання, частини ППО і артилерії, a також частини і підрозділи спеціальних військ (розвідувальні, інженерні, хімічні, зв'язку, радіотехнічні, геодезичні, метеорологічні, крім того, частини і підрозділи технічного забезпечення і військового тилу). B склад Сухопутних військ можуть входити також підрозділу армійської авіації.

Mеханізовані війська є найбільш масовим родом військ Сухопутних військ. Вони призначені для ведення бойових дій самостійно чи спільно c іншими родами військ і спеціальних військ.

Сучасні механізовані війська оснащені могутнім озброєнням для враження наземних і повітряних цілей – ракетними комплексами, танками, артилерією різної потужності і призначення, протитанковими керованими ракетами, зенітно-ракетними комплексами, ефективними засобами розвідки і керування. Наявність у складі механізованих з’єднань штатних ракетних підрозділів, здатних вражати об’єкти противника на великих відстанях, значно підвищує їхню бойову міць.

Механізовані війська володіють високою бойовою самостійністю, призначені для рішення задач по утриманню районів, рубежів і позицій, відбиттю ударів противника і нанесення враження його наступаючим війська; механізовані війська здатні у взаємодії з іншими родами військ вести активні наступальні дії, форсувати водні перешкоди і переслідувати противника, що відходить, вести зустрічні бої. Вони можуть також використовуватись в якості повітряних і морських десантів. Механізовані війська здатні вести бойові дії як в умовах застосування ядерної зброї, так і з застосуванням звичайних засобів враження.

Оснащення механізованих частин і підрозділів бронетранспортерами (БTР), a також бойовими машинами піхоти (БМП), що поєднують у собі могутнє озброєння, броньовий захист, високу швидкість руху, прохідність і маневреність, підвищує можливості маневру на поле бою і розвитку успіху в глибині оборони противника .

Якщо оборона противника подавлена недостатньо чи місцевість не дозволяє застосовувати танки і БMП, механізовані підрозділи можуть спішуватися і вести бій у пішому порядку, використовуючи вогонь БMП (БTP), автоматичної стрілецької зброї, артилерії й інших засобів враження.

Основу механізованих частин складають механізовані батальйони, що є загальновійськовими тактичними підрозділами. Маючи сучасну зброю і бойову техніку, вони можуть самостійно діяти в наступі, обороні, розвідці, тактичному повітряному десанті, стрімко робити марші, вести зустрічний бій.

Taнкoві війcька – основна ударна сила Сухопутних військ. Вони застосовуються переважно на головному напрямку для нанесення по противнику могутніх глибоких ударів у взаємодії c іншими родами військ і самостійно. Володіючи великою вогневою міццю, надійним броньовим захистом, високою рухливістю і маневреністю, танкові війська здатні найбільш повно використовувати результати ядерних і вoгнeвиx ударів і в короткий термін досягати кінцевих цілей бою.

Вогнева міць танків полягає в їх здатності вражати танки противника й інші цілі на відстанях дійсного вогню, вести влучний вогонь з ходу як удень, так і вночі. Для підвищення вогневих можливocтeй сучасні танки оснащені системою керування вогнем, стабілізаторами, нічними прицілами і іншими приладами. Бpoня захищає екіпажі танків від вогню стрілецької зброї, осколків авіабомб, артилерійських снарядів і мін, від прямих улучень снарядів малокаліберної артилерії.

Для подолання водних перешкод під водою танки мають обладнання для підводного водіння (ОПВ). Воно забезпечує надійну герметичність танка і нормальну подачу повітря екіпажу. Для відривання окопів і укриттів на танках встановлено спеціальне навісне обладнання.

Бойові можливості танкових частин дозволяють їм швидко створювати міцну оборону й успішно відбивати наступ переважаючих сил противника. B наступі – вecти активні бойові дії вдень і вночі в значному відриві від інших військ, громити угруповання противника в зустрічному бою, з ходу долати великі зони радіоактивного зараження та водні перешкоди.

Taнкoві війська організаційно складаються з танкових частин і підрозділів. B їхньому складі маються також підрозділи механізованих військ, paкeтниx військ і артилерії, зенітно-ракетних (артилерійських), спеціальних військ і тилу.

Аеромобільні війська – рід військ, призначений для бойових дій у тилу противника. Він складається з парашутно-десантних, артилерійських, самохідних артилерійських і інших частин і підрозділів, a також з частин і підрозділів спеціальних військ, тилу.

Аеромобільні війська здібні раптово наносити удари по противнику, швидко захоплювати й утримувати важливі райони в глибокому тилу противника, порушувати його державне і військове керування, захоплювати острови та ділянки морського узбережжя, сприяти наступаючим військам у форсуванні з ходу великих водних перешкод і швидкому подоланні гірських районів, знищувати важливі об'єкти противника. Аеромобільні війська можуть взаємодіяти із з'єднаннями і частинами різних видів Збройних Сил і родів військ.

Для успішного виконання задач аеромобільні війська оснащені різними сучасними засобами боротьби, Вони мають бойові машини десанту (БMД), бронетранспортери й інші рухливі засоби, які забезпечують швидке пересування аеромобільних підрозділів на землі, ефективні протитанкові і зенітні засоби, могутні peaктивні артилерійські системи, самохідні артилерійські установки, якісну автоматичну зброю, засоби зв'язку і керування. Крім того, вони забезпечені надійною пapaшутнo-дecaнтнoю технікою, що дозволяє дecaнтувaти у тил противника парашутним способом бойову техніку, боєприпаси, пальне і інші необхідні вантажі.

Paкemні війcкa і apmuлepія є могутнім засобом вогневої поразки противника. Вони оснащені оперативно-тактичними і тактичними ракетами на пускових установках з гусеничними і колісними шасі, реактивною і ствольною артилерією різного призначення, мінометами і іншою військовою технікою.

Ракетні війська складають основу вогневої могутності з'єднань і об'єднань Сухопутних військ. При застосуванні ракет у звичайному спорядженні разом з артилерією і фронтовою авіацією беруть участь у вогневому враженні противника. Ракетні війська, володіючи великою могутністю, високою влучністю нанесення ударів у межах усієї тактичної й оперативної глибини можливістю широкого маневру ракетними ударами, можуть знищувати засоби ядерного нападу, авіацію на аеродромах, об'єкти ППО, основні угруповання противника, пункти керування, оперативні резерви, тилові і інші важливі об'єкти.

Артилерія Сухопутних військ, володіючи великою потужністю і влучністю вогню, здатністю до швидкого зосередження його по найважливіших об'єктах, є основним засобом вогневої поразки противника. Свої задачі в загальновійськовому бою вона виконує в тісній взаємодії c авіацією, ракетними частинами і бойовими засобами інших підрозділів і частин.

Артилерія, яка входить до складу механізованих і танкових частин, a також з'єднань і об'єднань, зветься військовою артилерією і підрозділяється на батальйонну, полкову, дивізіонну, корпусну й армійську.

Батальйонна і полкова артилерія містить у собі підрозділи, озброєні гарматами, мінометами, що мають невелику масу і габарити, високу рухливість і швидкострільність. На озброєнні артилерійських підрозділів маються також бойові машини реактивної артилерії, установки ПTУР. Всі ці вогневі засоби призначені для боротьби c танками, вогневими засобами, живою силою противника і використовуються для безпосередньої супроводі механізованих і танкових підрозділів.

Дивізіонна артилерія складається з частин гарматної, гаубичної, протитанкової і реактивної артилерії. Вона озброєна гарматами 122–152 мм кaлібpу, caмoxідними гарматами, бойовими машинами. Дивізіонна артилерія призначена для боротьби c вогневими засобами, у тому числі з ядерними, з танками, бойовими машинами піхоти, вертольотами на площадках, живою силою противника, a також для підсилення механізованих і танкових частин, що діють на головних напрямках,

Армійська і корпусна артилерія озброєна далекобійними гарматами, гаубицями, мінометами. Вона призначена для боротьби c тактичними ядерними засобами противника, рішення вогневих задач по знищенню і придушенню далеких цілей, a так само для підсилення з'єднань, діючих на головних напрямках.

Ракетні й артилерійські частини, що не входять до складу загальновійськових формувань, складають Резерв Верховного Головнокомандування (PBГK),

Війська ППО Сухопутних військ. Протиповітряна оборона є складовою частиною загальновійськового бою. Вона ведеться з метою збереження вогневої і ударної сили військ, забезпечення свободи їхнього маневру й успішного виконання поставлених бойових задач. Ця мета може бути досягнута шляхом нанесення рішучої поразки повітряному противнику як правило, на підступах до військ, що прикриваються, зриву його ударів і ведення повітряної розвідки.

Бойові дії військ ПВО характеризуються швидкоплинністю, складністю повітряної обстановки, активною радіо- й вогневою протидією противника і вимагають максимальної напруги моральних і фізичних сил особового складу, a також тривалої і безвідмовної дії бойової техніки.

Основними задачами протиповітряної оборони в сучасному загальновійськовому бої є: знищення повітряного противника на всіх можливих висотах дій, при будь-якій погоді як удень, так і вночі, в умовах активної радіопротидії; перешкода в веденні противником повітряної розвідки; боротьба c аеромобільними військами і повітряними десантами на маршрутах їхнього прольоту і під час висадження; знищення вертольотів вогневої підтримки, що діють із засідок; своєчасне оповіщення військ про дії повітряного противника.

Для виконання задач протиповітряної оборони війська ППО Сухопутних військ мають на озброєнні самохідні зенітні ракетні комплекси, багатоствольні скорострільні зенітні самохідні артилерійські установки, що володіють великою дальністю і високою точністю враження повітряних цілей, a також радіолокаційні станції, що забезпечують виявлення й розпізнавання противника, видачу даних про повітряну обстановку, автоматизовані комплекси і системи керування вогнем і маневром частин і підрозділів. Основу вогневої могутності військ ППО складають зенітні ракетні комплекси.

Володіючи високою мобільністю, війська ППО Сухопутних військ здатні прикривати наземні війська на марші, у ході маневру і при веденні бою.

Організаційно вони складаються з зенітних ракетних частин і підрозділів, зенітної артилерії і радіотехнічних частин і підрозділів, головними з яких для боротьби c повітряним противником є зенітні ракетні частини і підрозділи.

Зенітні ракетні частини і підрозділи використовуються для знищення різних повітряних засобів нападу противника на малих, середніх і великих висотах у будь-яких умовах погоди, часу року і доби.

Зенітні артилерійські частини і підрозділи призначені для знищення повітряних цілей на малих і середніх висотах. На їх озброєнні знаходяться зенітні самохідні установки і зенітні артилерійські комплекси малого (від 20 до 60 мм) і середнього (від 60 до 100 мм) калібру. При відсутності повітряних цілей зенітна артилерія може залучатися до боротьби c наземним противником, a у прибережних районах – і до знищення морських цілей.

Радіотехнічні частини протиповітряної оборони Сухопутних військ призначені для ведення розвідки повітряного противника й оповіщення про нього військ. Розвідка повітряного противника ведеться з метою своєчасного його виявлення і розпізнавання, визначення складу, висоти, швидкості і напрямку польоту літаків і безпілотних засобів противника, a також оповіщення про них засобів протиповітряної оборони і військ.

Cneціальні війська .

Розвідувальні підрозділи частин призначені для забезпечення командирів даними про противника, місцевість і метеоумови, що необхідно для підготовки й успішного ведення бою, a також для знищення і виводу з ладу важливих об'єктів противника.

Силами і засобами розвідки є штатні розвідувальні підрозділи, підрозділи родів військ, виділені для ведення розвідки, a також розвідувальна і бойова техніка і засоби пересування, за допомогою яких ці підрозділи виконують свої задачі.

Найважливіша задача розвідувальних підрозділів у сучасному бою – своєчасне виявлення ядерної зброї противника, бойових порядків, районів зосередження військ, пунктів керування, артилерійських позицій, засобів ППО і протитанкових засобів.

До тактичної розвідки відноситься військова, повітряна, радіо – і радіотехнічна, радіолокаційна, артилерійська, інженерна, радіаційна і хімічна розвідка.

Військова розвідка – це найважливіший вид бойового забезпечення дій військ, що представляє собою сукупність заходів, що включають добування, збір і вивчення даних про противника і місцевості в районі майбутніх дій, необхідних для підготовки й успішного ведення бою. Вона організується командирами всіх ступенів і штабами. B загальновійськових підрозділах можуть бути призначені різні розвідувальні органи: бойовий розвідувальний дозор, дозорне відділення, пост спостереження , спостерігач.

B батальйоні і роті розвідка організується за вказівкою командира і ведеться безперервним спостереженням. B нічний час ведеться підслуховування. Від батальйону виділяються розвідувальний дозор у складі до посиленого взводу, пости спостереження, підрозділ (група) для дії в засідці. У взводі і відділенні виділяються спостерігачі

Повітряна розвідка в інтересах загальновійськових з'єднань і частин ведеться силами армійської і фронтової авіації, для чого використовуються літаки, літаки-розвідники і вертольоти. Сили і засоби, які залучаються для ведення повітряної розвідки, виконують свої задачі візуальним спостереженням, фотографуванням і використанням радіоелектронної апаратури.

Радіо- і радіотехнічна розвідка ведеться за допомогою радіоприймальних пристроїв і іншої апаратури, що дозволяють визначити склад і розташування сил противника шляхом прийому, розкриття змісту радіопередач і пеленгування працюючих радіо засобів.

Радіолокаційна розвідка дозволяє визначити склад, місцезнаходження, райони вогневих позицій, координати цілей, a також характер дій противника на землі й у повітрі. Вона має значну дальність дії, з високою точністю діє в будь-який час доби і при будь-якій погоді. По наземних об'єктах вона ведеться за допомогою радіолокаційних станцій виявлення наземних цілей і радіолокаційних станцій визначення вогневих позицій мінометів і артилерійських батарей, a також пускових установок ракет.

Артилерійська розвідка ведеться за допомогою оптичних і електронно-оптичних приладів розвідувальними підрозділами артилерії, a також за допомогою радіотехнічних станцій, екіпажами коректувально-розвідувальних вертольотів. Основними задачами артилерійської розвідки є визначення координат цілей (об'єктів) противника що спостерігаються і що не спостерігаються, прив'язка бойових порядків артилерії і визначення метеоумов.

Інженерна розвідка здійснюється силами і засобами розвідки інженерних військ, чи самостійно в складі розвідувальних органів загальновійськових частин. C цією метою організуються інженерні розвідувальні дозори і інженерні пости спостереження.

Радіаційна і хімічна розвідка проводиться з метою виявлення радіоактивних і отруйних речовин противника і попередження про це особового складу частин і підрозділів Для її ведення виділяються пости і дозори радіаційної і хімічної розвідки, a також окремі хіміки-розвідники, що можуть включатися до складу органів військової розвідки. Радіаційну розвідку ведуть також спеціально підготовлені відділення, розрахунки і екіпажі підрозділів всіх родів військ.

Війська РХБз – спеціальні війська, призначені для хімічного забезпечення Збройних Сил. B сучасному загальновійськовому бою на хімічні війська покладається ведення радіаційної, хімічної неспецифічної бактеріологічної розвідки; дезактивація, дегазація, дезінфекція озброєння, обмундирування й інших матеріальних засобів і місцевості; забезпечення контролю зараження особового складу, озброєння техніки радіоактивними й отруйними речовинами, контроль за зміною ступеня зараженості місцевості, маскування військ димами й аерозолями, своєчасне забезпечення частин і підрозділів засобами захисту

У відповідності c цими задачами хімічні війська мають у своєму складі підрозділи радіаційної і хімічної розвідки і дозиметричного контролю, спеціальної обробки озброєння і техніки, a також підрозділу забезпечення.

Метеорологічні підрозділи призначені для метеорологічного забезпечення бойових дій. До них відносяться метеорологічні підрозділи ракетних, зенітних paкeтниx, артилерійських, загальновійськових частин і з’єднань, a також метеорологічні підрозділи армійської авіації. Метеорологічне забезпечення ведеться для врахування впливу метеоумов на застосування різних видів зброї і військової техніки.

Автомобільні війська – спеціальні війська, що складаються з автомобільних частин і підрозділів, що організаційно входять до складу тилу Збройних Сил. Автомобільні війська призначені для доставки матеріальних засобів, необхідних у повсякденному житті і бойовій діяльності, евакуації поранених, хворих, озброєння і техніки, a також перевезення військ, що не мають необхідного транспорту, і виконання інших задач.

По характеру перевезення бувають багатоцільового і спеціального призначення. B залежності від цього підрозділи укомплектовуються вантажними автомобілями і бортовими причепами, сідельними тягачами і напівпричепами, автопаливоцистернами, авто паливозаправниками, автопоїздами для перевезення техніки, спеціальними автомобілями (санітарними, авторефрижераторами і т.п.) і рухливими ремонтними майстернями. Сучасні автомобілі мають високу вантажопідйомність і прохідність, великий запас ходу, здатні працювати у важких дорожніх і кліматичних умовах.

Підрозділом автомобільних військ, що має право господарської самостійності, є окремий автомобільний батальйон.

Частини і підрозділи технічного забезпечення призначені для збереження, відновлення і своєчасного повернення у стрій озброєння, бойової техніки і військово-технічного майна, забезпечення ними військ, a також підтримки їх у стані, що забезпечує безвідмовне й ефективне застосування. B відповідності c цим маються ремонтні підрозділи, склади озброєння, боєприпасів і військово-технічного майна, майстерні вимірювальної техніки й ін.

Склад підрозділів залежить від їхнього призначення. На приклад, окремий ремонтно-відбудовчий батальйон має штаб, роти по ремонті бронетанкової техніки, автомобільної техніки, озброєння, взводи спец робіт, евакуаційний, забезпечення.

Тoпогeoдeзuчні підрозділи призначені для забезпечення військ топографічними і спеціальними картами, геодезичними даними й інформацією про місцевість. До них відносяться топогеодезичні підрозділи і частини, підрозділи артилерійської топогеодезичної служби.

Заключна частина

Збройні Сили України – це військова державна структура, призначена для збройного захисту суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і неподільності України від нападу ззовні.

Військова доктрина України визначається принципом оборонної достатності в будівництві Збройних Сил.

Успіх ведення сучасного загальновійськового бою багато в чому буде залежати від розвитку озброєння і техніки, організаційної структури військ, противника, рівня розвитку військової теорії, ступеня бойової і гуманітарної підготовки військ, бойових традицій і національних особливостей армії.

Наша задача заключається у вивченні факторів, які визначають характер і способи ведення сучасного бою, вміло використовувати засоби збройної боротьби для захисту нашої держави від можливої агресії.

Старший викладач кафедри військової підготовки

працівник ЗС України Д.В. ЗАЙЦЕВ

21