Визначення заходів по підготовці підрозділів

Підготовка до виконання отриманого бойового завдання включає:

• доукомплектування особовим складом, створення встановлених запасів ракет, боєприпасів, паливно-мастильних та інших матеріалів

• безпосередня підготовка командирів і особового складу до виконання отриманого бойового завдання

• підготовка озброєння, бойової техніки до бойового застосування

• проведення виховної роботи з особовим складом

• проведення тактичних навчань у відповідності до характеру отриманого бойового завдання

Оцінка обстановки

Під час оцінки обстановки командир батальйону (роти) повинен вивчити: склад, положення, стан, ступінь захищеності, можливі шляхи висування та рубежі розгортання, систему вогню та загороджень, сильні та слабкі сторони противника та можливий характер його дій; склад, положення, морально-психологічний стан, можливості, захищеність і забезпеченість своїх підрозділів; склад, положення, характер дій сусідів та умови взаємодії з ними; характер місцевості та її вплив на дії підрозділів, а також найбільш можливі напрямки дій засобів повітряного нападу противника; радіаційну, хімічну та біологічну обстановку.

Крім того, під час оцінки обстановки враховуються стан погоди, доби та їх вплив на підготовку та ведення бою. У результаті оцінки обстановки командир батальйону (роти) робить висновки, проводить необхідні тактичні розрахунки та намічає окремі елементи рішення.

Рішення командира

Рішення командир батальйону (роти) приймає одноособово на основі з'ясування отриманого завдання та оцінки обстановки.

У рішенні він визначає:

задум бою;

бойові завдання підрозділам;

основні питання взаємодії;

організацію управління.

Крім того, в рішенні можуть визначатись завдання з видів забезпечення та виховної роботи.

Замисел бою

Основу рішення складає замисел бою, в якому визна­чаються:

напрямок зосередження основних зусиль;

способи розгрому противника (якого противника, де, в якій послідовності та як розгромити із зазначенням порядку вогневого ураження та заходів щодо його обману);

бойовий порядок.

Рішення командир батальйону (роти) оформляє на своїй робочій карті.

Рекогносцировка

Робота командира батальйону (роти) при проведенні рекогносцировки починається з орієнтуванням. Потім командир батальйону (роти) вивчає місцевість, указує орієнтири та уточнює:

положення, можливі шляхи висування (вихідні райони) та рубежі розгортання противника, можливі танконебезпечні напрямки;

контур, накреслення переднього краю, опорний пункт (район оборони), розмежувальні лінії та завдання батальйону (роти);

напрямок зосередження головних зусиль і райони місцевості, від утримання яких залежить стійкість оборони;

зображення траншей та ходів сполучення, взводні (ротні) опорні пункти, позицію бойової охорони, місця влаштування вогневих засад і район розташування бронегрупи, коли вона створюється;

позиції приданого танкового механізованого підрозділу та інших засобів підсилення;

смуги вогню взводів (рот) та дільниці зосередження вогню;

головні та запасні (тимчасові) позиції штатної та доданої артилерії;

вогневі позиції та смуги вогню (сектори обстрілу), дільниці зосередженого та рубежі загороджувального вогню підрозділів (вогневих засобів), які призначаються для забезпечення флангів та стиків із сусідами й проміжків між взводами (ротами);

основні, запасні (тимчасові), стартові (вогневі) позиції зенітного підрозділу й шляхи його маневру;

напрямки й рубежі розгортання для контратак;

вогневі рубежі для танкової роти та механізованої роти на БМП, які знаходяться в другому ешелоні (резерві), а також для бронегрупи;

черговість і строки інженерного обладнання, місця влаштування мінно-вибухових та інших загороджень й проходи, які залишаються в них, місця фальшивих опорних пунктів, позицій і траншей;

заходи для захисту від зброї масового ураження та високоточної зброї противника, забезпечення стиків та флангів, знищення повітряних десантів, диверсійно-розвідувальних груп, дій підрозділів уночі та в інших умовах обмеженої видимості;

місця командно-спостережного пункту та розташування підрозділів технічного забезпечення й тилу, а також автомобілів механізованих підрозділів.

Командир батальйону в залежності від наявності часу може проводити рекогносцировку послідовно в усіх опорних пунктах або в тих, які розташовані в райони зосередження основних зусиль батальйону. На другому напрямку він може доручити провести рекогносцировку начальнику штабу.