Робота командира щодо організації оборони. Ведення оборонного бою. Відновлення боєздатності після закінчення бою

Порядок роботи командира батальйону (роти) щодо організації бою залежить від конкретної обстановки, одержаного завдання та наявності часу. Роботу щодо організації бою він починає, як правило, з одержанням бойового наказу (бойового, попереднього бойового розпорядження) або після оголошення командиром бригади, полку (батальйону) рішення на бій.

З одержанням бойового наказу або бойового розпорядження командир батальйону (роти):

з'ясовує завдання,

визначає заходи, які необхідно провести негайно для швидкої підготовки підрозділів до виконання одержаного завдання,

робить розрахунок часу,

орієнтує своїх заступників і командирів підрозділів про дії, які будуть виконуватись,

дає начальнику штабу вказівки щодо підготовки підрозділів до виконання бойового завдання, щодо організації розвідки, про час і порядок роботи на місцевості (командир роти дає вказівки командирам штатних і приданих підрозділів щодо підготовки до виконання бойового завдання, про час і порядок роботи на місцевості),

оцінює обстановку,

одноособово приймає рішення, доповідає його старшому командиру,

проводить рекогносцировку,

віддає усний бойовий наказ,

організовує взаємодію,

дає вказівки щодо організації всебічного забезпечення бою, виховної роботи та управління.

В подальшому, він керує безпосередньою підготовкою підрозділів до бою та в установлений час доповідає командиру бригади, полку (батальйону) про готовність батальйону (роти) до виконання бойового завдання.

У тому випадку, коли одержано тільки попереднє бойове розпорядження, робота командира батальйону (роти) щодо організації бою проводиться у такій самій послідовності, як і в першому випадку, з тією лише різницею, що після оцінки обстановки командир батальйону (роти) визначає задум бою, доповідає його старшому командиру, знайомить з ним своїх заступників, віддає усні попередні бойові розпорядження командирам підрозділів і дає вказівки щодо організації взаємодії, всебічного забезпечення бою, управління та виховної роботи.

Після одержання бойового наказу командир батальйону (роти) завершує прийняття рішення, проводить рекогносцировку, віддає усний бойовий наказ та організовує взаємодію. Потім він керує безпосередньою підготовкою підрозділів до бою та в установлений час доповідає командиру полку (батальйону) про готовність батальйону (роти) до виконання бойового завдання. Залежно від обстановки та наявності часу послідовність роботи командира батальйону (роти) щодо організації бою може бути й іншою. В усіх випадках роботу щодо організації бою він повинен проводити так, щоб забезпечити безперервне управління підрозділами, своєчасне прийняття рішення, постановку завдань і надати більшу частину часу підпорядкованим підрозділам на підготовку до виконання завдання.

Під час з'ясування отриманого завдання командир батальйону (роти) повинен зрозуміти мету дій, які будуть виконуватись, задум старшого командира (особливо способи розгрому противника), завдання, місце в бойовому порядку та роль батальйону (роти) в бою, завдання сусідів і порядок організації взаємодії з ними, а також час готовності до виконання завдання.

Під час оцінки обстановки командир батальйону (роти) повинен вивчити: склад, положення, стан, ступінь захищеності, можливі шляхи висування та рубежі розгортання, систему вогню та загороджень, сильні та слабкі сторони противника та можливий характер його дій; склад, положення, морально-психологічний стан, можливості, захищеність і забезпеченість своїх підрозділів; склад, положення, характер дій сусідів та умови взаємодії з ними; характер місцевості та її вплив на дії підрозділів, а також найбільш можливі напрямки дій повітряних засобів противника; радіаційну, хімічну та біологічну обстановку.

Крім того, під час оцінки обстановки враховуються стан погоди, доби та їх вплив на підготовку та ведення бою.

У результаті оцінки обстановки командир батальйону (роти) робить висновки, проводить необхідні тактичні розрахунки та намічає окремі елементи рішення.

Рішення командир батальйону (роти) приймає одноособово на основі з'ясування отриманого завдання та оцінки обстановки.

У рішенні він визначає:

задум бою;

бойові завдання підрозділам;

основні питання взаємодії;

організацію управління.

Крім того, в рішенні можуть визначатись завдання з видів забезпечення та виховної роботи.

Основу рішення складає задум бою, в якому визначаються:

- напрямок зосередження основних зусиль;

- способи розгрому противника (якого противника, де, в якій послідовності та як розгромити із зазначенням порядку вогневого ураження та заходів щодо його обману);

- бойовий порядок.

Рішення командир батальйону (роти) оформляє на своїй робочій карті.

Бойові завдання підрозділам, як правило, доводяться перед боєм бойовим наказом, а у ході бою – бойовими розпорядженнями.

У бойовому наказі командир батальйону (роти) вказує:

У першому пункті – короткі висновки Із оцінки противника.

У другому пункті – об'єкти та цілі, які уражаються засобами старшого командира на напрямку дій, які будуть виконуватись, а також введення сусідів та розмежувальні лінії з ними.

У третьому пункті – бойове завдання батальйону (роти) та задум бою.

У четвертому пункті – після слова «наказую» ставляться бойові завдання:

механізованим (танковим) ротам (взводам) першого ешелону, в тому числі приданим; ротам (взводам) другого ешелону або резерву;

бронегрупам і вогневим засадам;

підрозділам артилерії та іншим вогневим засобам, в тому числі приданим;

гарматам і танкам, які виділені для стрільби прямою наводкою;

зенітному підрозділу;

іншим підрозділам посилення.

У п'ятому пункті – витрати ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання.

У шостому пункті – час готовності до виконання завдання.

У сьомому пункті – місце командно-спостережного пункту та заступників.

У восьмому пункті – об'єкти, позначені знаками червоного хреста і півмісяця, цивільної оборони; культурні цінності, устаткування, споруди, які не мають небезпечних сил; порядок супроводження військовополонених на пункти їх збору, вказані старшим начальником.

Взаємодію командир батальйону (роти) організує за участю заступників (заступника), командирів рот (взводів), окремих і приданих підрозділів. Вона організується, як правило, на місцевості на глибину видимості, а по карті (на макеті місцевості) на всю глибину бойового завдання.

Під час організації взаємодії командир батальйону (роти) повинен: узгодити зусилля штатних, приданих і підтримуючих підрозділів щодо виконання поставленого завдання; добитись єдиного розуміння всіма командирами мети бою, бойових завдань і способів їх виконання; намітити та узгодити варіанти дій підрозділів і заходи щодо обману противника, виходячи з характеру його можливих дій, а також указати сигнали оповіщення, управління та взаємодії.

Організація взаємодії може здійснюватися методом вказівок командира батальйону (роти) або методом доповідей командирів підпорядкованих підрозділів з послідовним відпрацюванням дій своїх підрозділів за завданнями, часом, місцем та розиграшем основних тактичних епізодів за можливими варіантами дій. В умовах надзвичайно обмеженого часу взаємодія організується методом вказівок. У ході бою взаємодія здійснюється безперервно, постійно уточнюється, а при різких змінах обстановки організується заново.

Практична робота командира батальйону (роти) в підпорядкованих підрозділах проводиться з метою їх своєчасної та повної підготовки до бою. Командир пере­віряє точність виконання відданого бойового наказу, знання підлеглими противника, який протистоїть, і своїх завдань; визначає відповідність прийнятих командирами рот (взводів) рішень загальному задуму бою та поставленим бойовим завданням; розбирає спільно з підлеглими доцільні способи виконання завдань; організує та проводить заходи щодо підготовки до бою; контролює виконання заходів щодо організації вогневого ураження, взаємодії, управління та всебічного забезпечення бою, готовність підрозділів приступити до виконання бойових завдань в точно встановлений час; надає допомогу в забезпеченні підрозділів усім необхідним, усуває на місці виявлені недоліки.

Робота командира батальйону (роти) під час бою спрямовується передусім на втілення в життя прийнятого рішення. Вона включає: постійний збір даних про обстановку та її оцінку, своєчасне уточнення рішення по мірі зміни обстановки, доведення уточнених завдань до підлеглих; підтримання безперервної взаємодії та всебічного забезпечення бою; здійснення контролю за виконанням підрозділами наказів і надання їм необхідної допомоги. У випадку різкої зміни обстановки, коли немає можливості отримати вказівки, командир батальйону (роти) зобов'язаний приймати за своєю ініціативою нове рішення в межах загального задуму старшого командира та при першій можливості доповісти про нього безпосередньому начальнику.

При безпосередній загрозі застосування противником ядерної зброї командир батальйону (роти) попереджає про це підрозділи та, не припиняючи виконання бойового завдання, вживає заходів для їх укриття, розосередження та проведення інших заходів для захисту від зброї масового ураження, інженерного забезпечення та забезпечення РХБ захисту.

Організовуючи управління, командир батальйону (роти) визначає: місця та час розгортання командно-спостережних пунктів батальйону (роти) та приданих підрозділів, порядок їх переміщення в ході бою; порядок підтримання зв'язку та радіообміну; способи та терміни подання донесень; ступінь інженерного обладнання командно-спостережних пунктів і порядок їх охорони.

Командир батальйону (роти) в бою управляє підрозділами з командно-спостережного пункту, який вибирається в такому місці, звідки забезпечується найкраще спостереження за місцевістю, противником, діями своїх підрозділів і сусідів, а також безперервне управління. Він нічим не повинен виділятись в бойовому порядку, а для його розташування н переміщення необхідно вміло використовувати захисні та маскувальні властивості місцевості та місцевих предметів.

Командири приданих і підтримуючих підрозділів, як правило, знаходяться на командно-спостережному пункті того підрозділу, якому вони придані (підтримують), або поблизу нього.