Розділ 3 Охорона праці в органах прокуратури

3.1 Нормативні акти про охорону праці в прокуратурі

Прокуратура розробляє на основі державних нормативних актів про охорону праці і затверджує власні положення, стандарти, інструкції або інші нормативні акти підприємства про охорону праці, що діють у межах прокуратури.

Нормативні акти прокуратури спрямовані на побудову чіткої системи управління охорони праці та забезпечення в кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці безпечних і нешкідливих умов праці, встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території прокуратури.

До основних нормативних актів про охорону праці в органах прокуратури належать:

1) “Положення про систему управління охороною праці на підприємстві” [4].

2) “Положення про службу охорону праці на підприємстві” [4].

3) “Положення про комісію з питань охорони праці підприємства” [4].

4) “Положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників із питань охорони праці” [4].

5) “Положення про організацію і проведення первинного та повторного інструктажів, а також пожежно-технічного мінімуму” [4].

6) “Положення про проведення атестації робочих місць за умовами праці” та інші [8].

Виходячи із специфіки виробництва та вимог чинного законодавства, роботодавець затверджує нормативні акти із зазначеного списку та інші, що регламентують питання охорони праці.

Проект нормативного акта підприємства підлягає узгодженню із службою охорони праці із юрисконсультом. Затвердження і скасування нормативних актів здійснюється наказом роботодавця.

Крім указаного в прокуратурі діє “Правила внутрішнього розпорядку” (Додаток 12), яких усі працюючі повинні дотримуватися.

Важливі питання й заходи щодо охорони праці включаються також у колективні договори та в угоди з охорони праці які щорічно укладаються між адміністрацією і профспілковою організацією або трудовим колективом і затверджуються на загальних зборах трудового колективу. [4]

3.2 Організація і структура служби охорони праці

Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:

1. Кабінет Міністрів України;

2. Державний Комітет України з нагляду за охороною праці;

3. Міністерства та інші централізовані органи виконавчої влади;

4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, та органи місцевого самоврядування.

Фундаментальні та прикладні наукові дослідження з проблем охорони праці інформують населення, ідентифікація професійної небезпечності організуються в межах загальнодержавної та інших програм із цих питань проводяться науково-дослідними інститутами, вищими навчальними закладами та фахівцями.

Державні органи управління охороною праці інформують населення України, відповідного регіону, працівників галузі та трудові колективи про реалізацію державної політики з охорони праці, рівень і причини аварійності, виробничого травматизму і професійних захворювань, про виконання своїх рішень щодо охорони життя та здорові працівників.

На державному рівні ведеться єдина державна статистична звітність із питань охорони праці. Згідно із Законом “Про охорону праці” [4] роботодавець зобов’язаний створити в кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці умови праці відповідно до чинних нормативних актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо працівників у галузі охорони праці.

Роботодавець несе персональну відповідальність за порушення зазначених вимог.

У прокуратурі щорічно проводиться облік і аудит показників стану охорони праці. Аналізу підлягають: дані про виробничий травматизм, матеріали про нещасні випадки та професійні захворювання та інші. За результатами аналізу прокуратура щорічно подає звіт за встановленими формами.

На підставі результатів аналізу охорони праці приймаються відповідні рішення щодо заходів, спрямованих на усунення виявлених причин та профілактику небезпечного впливу на людину технологічних процесів і обладнання. Ці заходи мають включатися у план роботи і в колективний договір та угоди з охорони праці.

Вирішення завдань управління охороною праці забезпечується взаємодією усіх підрозділів і служб підприємства.

Відділ кадрів організовує професіональний відбір, профорієнтацію й навчання працівників. Юридичний відділ забезпечує правові засади управління охороною праці, поліпшення умов праці [8].