ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ 6

1.1 Поняття правового статусу та принципи діяльності прокуратури України 6

1.2 Система і структура прокуратури 8

1.3 Функції та принципи діяльності прокуратури 10

РОЗДІЛ 2. ПРОКУРАТУРА ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ МІСТА КИЄВА 16

2.1 Штатний склад прокуратури Оболонського району міста Києва 16

2.2 Розподіл обов’язків між працівниками прокуратури 17

2.3 Фінансове та матеріально-технічне забезпечення органів прокуратури 22

2.4 Акти органів прокуратури 23

2.5 Організація обліку роботи та ведення статистичної звітності прокурорської діяльності 25

РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ В ОРГАНАХ ПРОКУРАТУРИ 31

3.1. Нормативні акти про охорону праці в прокуратурі 31

3.2. Організація і структура служби охорони праці 33

3.3. Страхування працівників прокуратури в Фонді державного соціального страхування від нещасних випадків 35

3.4. Атестація робочих місць 36

ВИСНОВКИ 37

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 39

ДОДАТКИ

Вступ

Перед нами, студентами старших курсів юридичного факультету, як представниками прогресивної молоді, стоїть стратегічне завдання побудувати справжню, а не декларовану, правову державу. Але не дивлячись на наші амбіції, молоду енергії та ентузіазм, ми все таки потребуємо міцний фундамент, підкріплений як теоретичними знаннями, так і практичними навичками. Теорія – це література, що як сонце просвітлює нас і прокладає дорогу новим ідеям, що стосується практики, то це вже – реальне крокування по освітленому “сонцем” шляху.

Отже, практика, яку я пройшов в Оболонські районні прокуратурі міста Києва має стати для мене стрибком у простір, що я вже довгий час досліджував по книжкам. Слід зазначити, що, закріплюючи вже мені відоме, я дізнався безліч нового про діяльність цих структур. Таким чином, в звіті про проходження практики слід розкрити всі сторони як теоретичної так і практичної бази, що змістовно поповнилась, також слід зазначити недоліки у функціонуванні прокуратури та запропонувати шляхи їх усунення.

Прокуратура була обрана мною для проходження практики, враховуючи визначну роль цього органу у зміцненні законності, захисті прав і свобод людини і громадянина, а також внесок працівників прокуратури у справу розбудови України як правової держави.

Основною метою проходження виробничої практики є вдосконалення та закріплення теоретичних знань, отриманих під час навчання та підготовка до практичної діяльності.

Аналіз юридичної літератури, документів прокурорсько-слідчої та судової практики дозволяє говорити про те, що діяльність прокуратури як органу державної влади з дня її створення й по нинішній час спрямована на забезпечення верховенства закону, охорону та захист інтересів держави і суспільства, підтримання державного обвинувачення, боротьбу зі злочинністю та зміцнення правопорядку, забезпечення додержання прав і свобод людини та громадянина, роз’яснення та вдосконалення законодавства.

Під час проходження практики я намагався виконати наступні завдання:

1. Подати коротку характеристику прокуратури та її функціональну спрямованість;

2. Ознайомитись з практичною діяльністю органів прокуратури, на прикладі Оболонського району міста Києва, штатним складом, структурою, функціями та розподілом обов’язків між працівниками прокуратури тощо;

3. Надати характеристику подань, постанов, протестів, приписів, які видаються цим органом та визначити нормативну базу регулювання даних актів;

4. Вивчити порядок фінансування та ведення обліку прокурорської діяльності;

5. Познайомитись з порядком взаємозв’язків органів прокуратури з іншими органами державної влади України;

6. Ознайомитися з охороною праці в органах прокуратури.

Спираючись на дані завдання і був побудований звіт в якому чітко надані відповіді на кожне із них.

Розділ 1 Організаційно-правові засади діяльності прокуратури

1. Поняття правового статусу прокуратури України

У юридичній науці України немає єдності у питанні, до якого виду влади належить прокуратура: законодавчої, виконавчої чи судової. Чинне законодавство України також не дає чіткої відповіді на це питання. Досвід зарубіжних країн свідчить, що існують різні варіанти вирішення питання про місце прокуратури в системі державної влади. В одних країнах прокуратура перебуває в складі Міністерства юстиції, в інших – при судах, в третіх – виділена в окрему систему.

Аналіз функцій прокуратури визначених Конституцією України чи Законом України «Про прокуратуру», показує, що одні функції прокуратури тяжіють до виконавчої влади, інші до судової. Виходячи з цього, а також враховуючи, що принцип поділу влади на законодавчу виконавчу чи судову не позбавляє умовності, логічним буде висновок, що в сучасному вигляді прокуратуру України ні до однієї гілки влади не можна віднести, вона за своєю державно-правовою природою є самостійним державним інститутом у механізмі державної влади, покликаний здійснювати визначені законодавством функції.

Закон України «Про прокуратуру» закріплює принципи організації та діяльності прокуратури:

1) становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.

2) здійснюють свої повноваження на підставі Конституції України та чинного законодавства, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об’єднань, чи їх органів.

3) захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи матеріального стану, інших ознак.

4) вживають заходів до усунення порушень закону від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення в установленому законодавством порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

5) діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

Чинне законодавство України визначає гарантії незалежності прокуратури у здійсненні повноважень. Забороняється втручання органів державної влади та управління, посадових осіб, засобів масової інформації, об'єднань громадян та їх представників у діяльність прокуратури по додержанню законів або по розслідуванню діянь, що містили ознаки злочину. Вплив на працівника прокуратури у будь-якій формі з метою перешкодити виконання ним службових обов’язків або вимагання прийняття ним неправомірного рішення тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Звернення представників влади, інших посадових осіб до прокурора з приводу конкретних справ і матеріалів, що перебувають у провадженні прокуратури, не можуть містити будь-яких вимог чи вказівок щодо результатів їх вирішення. Ніхто не має право без дозволу прокурора або слідчого на отримання даних перевірок або попереднього слідства до їх закінчення. Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов’язковими для всіх установ, підприємств, організацій посадових осіб та громадян виконується невідкладно або в передбачені законом або визначені законом строки. Не виконання без поважних причин законних вимог прокурора, тягне за собою передбачену законом відповідальність. [2]

Повноваження прокурорів, організація засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України (ст.121-123), Законом України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII, та іншими законодавчими актами. [1]