V. Використання організаційно-правових засобів для зниження невиробничих витрат на підприємстві:

• з’ясувати структуру невиробничих витрат підприємства. Взаємодія працівників юридичних служб і бухгалтерії щодо зменшення дебіторської і кредиторської заборгованості, зниження невиробничих витрат;

• дати загальну оцінку роботі підприємства по проведенню на підприємстві організаційно-правових засобів для зменшення невиробничих втрат. Показати, чого досягнуто в результаті здійснення на підприємстві запланованих заходів по зниженню невиробничих витрат. Вказати, що саме було зроблено з ініціативи працівників юридичної служби чи за її участю;

• якщо зазначена робота на підприємстві не ведеться, то вказати причини та негативні наслідки для економіки підприємства через недооцінку цієї важливої ділянки правової роботи.

VI. Забезпечення на підприємстві додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища:

• з’ясувати, які природоохоронні заходи на підприємстві спрямовані на зниження і компенсацію негативного впливу його виробництва на природне середовище, здоров’я та власність людей;

• участь юридичної служби у забезпеченні дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища від забруднення та інших шкідливих впливів та розробці відповідних заходів, спрямованих на запобігання порушення зазначеного законодавства;

• роз’яснення юридичною службою існуючої практики застосування законодавства про охорону навколишнього середовища;

• дані про сплату штрафів та відшкодування відповідній місцевій раді збитків, завданих нераціональним використанням землі та інших природних ресурсів і забрудненням навколишнього середовища;

• чи забезпечується на підприємстві безпека виробництва, санітарно-гігієнічні норми і вимоги щодо захисту здоров’я його працівників, населення і споживачів продукції.

VII. Підвищення рівня правових знань працівників підприємства:

• наявність на підприємстві плану заходів по роз’ясненню трудовому колективу вимог чинного законодавства. Організація роботи по підвищенню рівня правових знань працівників підприємств, роз’яснення існуючої практики застосування законодавства;

• участь юридичної служби в розробці методичних рекомендацій та лекцій на правові теми, в тому числі з питань боротьби з крадіжками державного майна, випуском недоброякісної продукції, порушенням трудової дисципліни та іншими правопорушеннями з урахуванням конкретної ситуації на підприємстві;

• чи проводяться на підприємстві з раніше розробленої тематики лекції, доповіді, бесіди про відповідальність за ті правопорушення, які найбільш поширені на даному підприємстві. Проведення із зазначених питань зустрічей з працівниками правоохоронних органів;

• організація вивчення Конституції України та чинного законодавства України керівниками і спеціалістами підприємства;

• розгляд звернень працівників підприємства, надання консультацій з правових питань. Вказати, чи ведуться журнали обліку звернень громадян і надання консультацій;

• правова допомога працівникам, які потребують соціального захисту та забезпечення правильного застосування норм трудового, пенсійного, житлового законодавства.

Реалізація матеріалів перевірки:

1. За наслідками перевірки готується довідка, в якій слід висвітлити всі питання, що планувались і були вивчені в процесі перевірки. У залежності від наслідків перевірки можуть бути висвітлені й інші питання, які характеризують стан застосування актів законодавства та інших нормативно-правових актів для ефективного функціонування виробництва. Виявлені порушення законів, недоліки і упущення підтверджуються конкретними прикладами та цифровими даними.

Залежно від специфіки підприємства, мети перевірки в плані управління юстиції при перевірці стану організації правової роботи того чи іншого підприємства може додатково передбачатись вивчення інших питань чи окремих питань із зазначених.

У процесі перевірки слід з’ясувати, яку допомогу необхідно надати юридичній службі підприємства для того, щоб вона в повній мірі реалізувала свої функції і завдання. Вияснити, які перешкоди існують у цьому плані в роботі юридичної служби підприємства.

2. У заключній частині довідки дається оцінка стану правової роботи, впливу юридичної служби на господарську діяльність та додержання законності на підприємстві; викладаються обґрунтовані і конкретні рекомендації щодо шляхів усунення недоліків, упущень і порушень чинного законодавства та пропозиції відносно реалізації матеріалів перевірки.

При наявності недоліків в організації правової роботи (відсутність юридичної служби, її малочисельність, виконання юридичною службою невластивих їй функцій, відсутність належного обліку виконання зобов’язань тощо) слід показати пов’язані з цим негативні наслідки при дотриманні законності (випадки поновлення звільнених працівників за рішенням суду, виявлені факти порушення трудового законодавства та інші), а також для економіки підприємства (невиконання договірних зобов’язань контрагентами через невжиття заходів майнової відповідальності, наявність в договорах умов, що зачіпають інтереси підприємства, ріст невиробничих витрат і втрат, наявність дебіторської заборгованості тощо).

Обґрунтування необхідності здійснення на підприємстві конкретних заходів, спрямованих на подальше удосконалення правової роботи і підвищення її ефективності, їх зміст та шляхи запровадження на підприємстві. Довідка підписується працівниками управління юстиції, які проводили перевірку.

3. Після завершення перевірки працівник, який її проводив, доповідає керівнику управління юстиції про наслідки, подає довідку.

4. Попередні висновки і наслідки перевірки доводяться до відома керівників підрозділів підприємства, де вона проводилась. Спільно з ними необхідно обговорити й усунути можливі розбіжності та неточності у висновках і оцінках. Про наслідки перевірки інформується керівник підприємства.

5. Залежно від наслідків перевірки матеріали можуть бути реалізовані, зокрема, шляхом:

- обговорення на оперативній нараді у керівника підприємства;

- обговорення на спільній нараді управління юстиції і підприємства, в якому проводилась перевірка;

- обговорення на оперативній нараді в управлінні юстиції за участю представників підприємства, в якому проводилась перевірка. На такі наради бажано запрошувати керівника підприємства або його заступника і працівників юридичної служби;

- надіслання управлінням юстиції керівнику підприємства, де здійснювалась перевірка, аргументованого листа про наслідки перевірки із зазначенням в ньому оцінки стану правової роботи і діяльності юридичної служби, конкретних рекомендацій по усуненню виявлених недоліків і в подальшому вдосконаленню цієї роботи, пропозицій про можливу допомогу по впровадженню внесених рекомендацій;

- вирішення питання про необхідність проведення стажування працівників юридичної служби підприємства в управлінні юстиції.

6. Коли в процесі перевірки виявлені ефективні (нові) форми і методи використання правових засобів, діяльності юридичної служби, за її результатами доцільно, в порядку обміну досвідом, підготувати інформаційний лист. Можливі й інші форми реалізації матеріалів перевірки, якщо встановлено кращі форми і методи організації правової роботи (обговорення результатів на нарадах, семінарах юрисконсультів району, області, висвітлення в засобах масової інформації та ін.).

7. Управлінням юстиції необхідно стежити за дотриманням підприємствами встановлених їм термінів для усунення виявлених перевіркою недоліків, вжиття відповідних заходів по недопущенню подібних упущень в роботі надалі.

У разі необхідності та при недотриманні підприємством установленого терміну для усунення виявлених перевіркою недоліків і упущень доцільно застосовувати таку форму реалізації матеріалів перевірки як контрольна перевірка.

4.

Діловодство – це робота, пов’язана з обліком, реєстрацією, контролем за виконанням та збереженням документів. 

Основну роботу з діловодства виконують спеціальні структурні підрозділи апарату управління підприємства (загальний відділ, канцелярія, секретаріат та ін.). Однак діловодством займається й юридична служба, оброблюючи велику кількість різних документів. 

Правильне ведення діловодства дає можливість зорієнтуватись в усіх питаннях, що їх розглядає юридична служба, швидко підготувати довідку, зробити висновки та огляди. Юридична служба одержує велику кількість офіційних документів, готує претензійно-позовні та інші необхідні матеріали.

Недодержання термінів оформлення документів або їх порушення призводить до негативних наслідків, наприклад накладання штрафу. 

Основними умовами раціональної роботи з документами є їх чітка систематизація, закріплена в номенклатурі справ (номенклатура справ – це систематизований перелік найменувань справ у діловодстві з визначенням термінів їх зберігання).

Номенклатура має п’ять граф. У графі 1 зазначається порядковий номер справи у номенклатурі. У графі 2 проставляється умовне позначення структурного підрозділу, що веде цю справу, його порядковий номер – разом це визначає індекс справи. У графі 3 подається найменування справ. У графі 4 визначаються терміни зберігання справ, а у графі 5 даються пояснення до найменувань справ і термінів їх зберігання.

Метою організації діловодства є максимальне зменшення обсягу паперів і ширше використання технічних засобів одержання й обробки інформації; розробка і використання типових форм документів і встановлення чіткого порядку їх оформлення та проходження на підприємстві; розробка і використання найраціональнішої системи обліку документів, що надходять та відсилаються; забезпечення систематичного контролю за рухом претензій, позовів, справ у судах; розробка номенклатури справ з виокремленням питань, що входять до компетенції юридичної служби.

Юридична служба у діловодстві використовує журнали обліку претензій, пред’явлених до органу виконавчої влади чи підприємства і пред’явлених органом виконавчої влади чи підприємством, журнали обліку позовної роботи (заявлених позовів у інте­ресах органу виконавчої влади, підприємства і заявлених до органу виконавчої влади, підприємства), журнали обліку виконання господарських договорів (якщо це питання не внесено до обов’язків економічної, бухгалтерської, договірної або іншої служби), план правової роботи (річний, піврічний, квартальний, в окремих випадках місячний та індивідуальний (творчий план) та матеріали з його виконання, журнал обліку проведення лекцій, семінарів, виробничих, конференцій з правових питань (копії виступів у газетах, журналах, на радіо або телебаченні), журнал прийому громадян і працівників підприємства для розгляду звернень, заяв і скарг з правових питань, журнал обліку відшкодування збитків, завданих суб’єкту господарювання шляхом крадіжок, нестач, невиконанням договірних зобов’язань, сплатою пені, штрафів, падежем тварин, ліквідації простроченої дебіторської заборгованості тощо.

5.

Для сприяння забезпеченню належного рівня правової роботи у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, у тому числі методичного керівництва правовою роботою на державних підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери їх управління, з метою вжиття заходів до впровадження ефективних форм і методів діяльності юридичних служб та для реалізації рекомендацій органів юстиції в їх структурі створюються Методичні кабінети. В Методичному кабінету зосереджуються законодавчі, інші нормативні акти, методичні розробки періодичні видання, добірки статей з періодичних видань стосовно правової роботи, відео-, фото- та аудіоматеріали, довідкові матеріали.

Контроль за організацією роботи методичного кабінету здійснює заступник начальника Головного управління юстиції, який курирує роботою відділу правової роботи, правової освіти та кодифікації.

Для забезпечення належного рівня правової роботи в місцевих органах виконавчої влади, в органах місцевого самоврядування, на державних підприємствах, в установах, організаціях, для обміну досвідом та впровадження ефективних форм і методів діяльності юридичних служб у методичному кабінеті зосереджуються законодавчі, інші нормативно-правові акти, методичні рекомендації, розробки, путівники, буклети, матеріали заочних семінарів-тренінгів, періодичні видання, добірки матеріалів щодо організації роботи юридичної служби, довідкові матеріали.

У методичному кабінеті ведеться картотека працівників юридичних служб у місцевих органах виконавчої влади, на державних підприємствах, в установах, організаціях, яка оновлюється щопівріччя, шляхом направлення відповідних запитів і заповнення облікових карток.

Також, у методичному кабінеті знаходиться інформація щодо вакансій юрисконсультів у місцевих органах виконавчої влади, на державних підприємствах, в установах, організаціях. Головне управління юстиції вживає заходів по заповненню вакантних посад юрисконсультів у місцевих органах виконавчої влади, на державних підприємствах, в установах, організаціях.

Основними завданнями Методичного кабінету є:

- надання методичної та практичної допомоги з питань застосування законодавства спеціалістами юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;

- створення відповідних умов для безперервного фахового вдосконалення, підвищення кваліфікації спеціалістів юридичних служб міністерств, інших органів виконавчої влади та укомплектування їх досвідченими кадрами;

- узагальнення та поширення кращого досвіду роботи юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;

- організація і проведення представницьких методичних заходів: виставок юридичної літератури, практичних конференцій тощо.

Організація роботи методичного кабінету.

Спеціалісти відділу правової роботи, правової освіти та кодифікації надають працівникам юридичних служб місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ, організацій методичну допомогу щодо організації роботи юридичної служби та правового забезпечення.

Для працівників юридичних служб спеціалісти відділу правової роботи, правової освіти та кодифікації організовують та проводять семінари з актуальних правових питань.

Працівники юридичних служб відвідують методичний кабінет при проходженні стажування в Головному управлінні юстиції, а також по мірі необхідності.

Працівники юридичних служб проходять стажування на підставі наказу Головного управління юстиції, відповідно до плану стажування, затвердженого заступником начальника Головного управління юстиції, який курирує відділ правової роботи, правової освіти та кодифікації. За результатами стажування складається звіт та довідка про проходження стажування.

У методичному кабінеті працівники юридичних служб мають вільний доступ до законодавства, інших нормативно-правових актів, методичних рекомендацій, розробок, путівників, буклетів, матеріалів заочних семінарів - тренінгів, періодичних видань, добірок матеріалів щодо організації юридичної служби, довідкових матеріалів, що потрібні їм для використання в роботі.

У разі необхідності на базі методичного кабінету проводяться наради з працівниками юридичних служб з окремих правових питань, круглі столи, а також короткотермінові тренінги з правової тематики.

Особи, які мають юридичну освіту і потребують працевлаштування, мають змогу отримати у методичному кабінеті інформацію щодо наявних вакансій посад юрисконсультів в місцевих органах виконавчої влади, на державних підприємствах, в установах та організаціях.

Реєстрація осіб, які звернулися за методичною допомогою, здійснюється в Журналі реєстрації звернень працівників юридичних служб та осіб з юридичною освітою, які потребують працевлаштування за спеціальністю.

Права та обов'язки спеціалістів, що надають методичну допомогу в методичному кабінеті:

Для реалізації покладених на методичний кабінет завдань спеціалісти мають право:

• вільно користуватися нормативно - правовою базою та методичними матеріалами, які є в Головному управлінні юстиції;

• залучати спеціалістів інших установ для участі в проведенні семінарів, нарад, круглих столів, короткотермінових тренінгів;

• залучити працівників юридичних служб місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ та організації, які організували роботу юридичної служби належним чином, для обміну досвідом.

Спеціалісти зобов'язані:

• сприяти вдосконаленню форм і методів правової роботи в місцевих органах виконавчої влади, на державних підприємствах, в установах, організаціях;

• створювати належні умови для підвищення кваліфікації працівників юридичних служб місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ, організацій;

• надавати методичну допомогу, консультувати працівників юридичних служб;

• дотримуватися етики державного службовця.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 15 січня 2004 року № 8/5 «Про огляд-конкурс на кращу організацію правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади» [ ], з метою виявлення кращих форм і методів організації правової роботи, вивчення, узагальнення та поширення кращого досвіду з питань організації правової роботи, у тому числі методичного керівництва правовою роботою на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, територіальними органами юстиції проводяться відповідні огляди-конкурси.

Для проведення конкурсу встановлюються такі критерії:

• підготовка проектів нормативно-правових актів, господарських договорів (контрактів);

• організація роботи з приведення нормативно-правових актів у відповідність до Конституції України та актів законодавства;

• підвищення кваліфікації працівників юридичних служб, участь у роботі семінарів, що проводяться органами юстиції;

• забезпечення захисту майнових прав;

• участь в організації і проведенні семінарів, інших занять з правових питань з працівниками центральних органів виконавчої влади та підвищення кваліфікації працівників юридичних служб підприємств, установ, організацій, що належать до сфери їх управління.

Досвід роботи переможців та лауреатів номінацій Конкурсу узагальнюється і поширюється серед органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, а також висвітлюється в місцевих засобах масової інформації.

Основними документами, що використовуються для методичного керівництва правовою роботою в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, на державних підприємствах, установах, в організаціях є:

• Кодекс законів України про працю;

• Закони України: «Про відпустки», «Про колективні договори та угоди»;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 р. № 225 «Про порядок повідомної реєстрації галузевих і регіональних угод, колективних договорів»;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 14.12.2001 р. № 1693 «Про вдосконалення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади»;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 01.12.1994 р. № 804 «Про затвердження положення про порядок стажування у державних органах»;

• Указ Президента України «Про деякі заходи щодо зміцнення юридичних служб державних органів» № 1207/2001 від 11.12.2001 р. (із змінами і доповненнями);

• Наказ Міністерства юстиції України від 15.01.2004 р. № 7/5 «Про створення методичного кабінету для працівників юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади»;

• Наказ Міністерства юстиції України від 15.01.2004 р. № 8/5 «Про огляд-конкурс на кращу організацію правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади»;

• Рекомендації Міністерства юстиції України від 15.01.1996 р. № 2 «Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, в установі, організації»;

• Лист Міністерства юстиції України від 12.12.2000 р. № 33-8/1732 «Методичні рекомендації щодо приведення нормативно-правових актів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю у відповідність до Конституції України та інших актів законодавства України»;

• Лист Міністерства юстиції України від 30.10.1998 р. № 21-8/938 «Рекомендації по плануванню роботи юридичної служби на підприємствах, в установах, організаціях»;

6.

Відповідно до Положення органи юстиції вживають заходів до підвищення кваліфікації працівників юридичних служб у формі проведення стажувань, семінарів й нарад з працівниками юридичних служб спільно з іншими органами виконавчої влади. Поширюють сучасні новітні форми й методи роботи з правового забезпечення господарської діяльності.

Відповідно до вимог чинного законодавства всі працівники повинні підвищувати професійну кваліфікацію. Кваліфікаційні категорії підвищуються насамперед тим працівникам, які успішно виконують посадові завдання та обов'язки, творчо і сумлінно ставляться до службових доручень і вимог посадових інструкцій. Присвоєння і підвищення кваліфікаційних категорій працівникам здійснюють комісії з проведення кваліфікаційної атестації (п.п. 9–10 Загальних положень Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 336).

Для юрисконсультів встановлені такі кваліфікаційні категорії та кваліфікаційні вимоги:

• провідний юрисконсульт: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією юрисконсульта I категорії – не менше 2 років.

• юрисконсульт I категорії: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст); для магістра – без вимог до стажу роботи, спеціаліста – стаж роботи за професією юрисконсульта II категорії – не менше 2 років.

• юрисконсульт II категорії: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст). Стаж роботи за професією юрисконсульта – не менше 1 року.

• юрисконсульт: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст) без вимог до стажу роботи (Кваліфікаційні характеристики: Професіонали: Юрисконсульт, Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників).

Стажування – це вид підвищення кваліфікації працівників юридичних служб, який застосовується з метою набуття певного досвіду щодо організації правової роботи.

Стажування проводиться для безперервного фахового вдосконалення працівників юридичних служб, активізації та вдосконалення правової роботи, зміцнення юридичних служб, перевірки професійного рівня і ділових якостей їх працівників.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2001 року № 1693 «Про вдосконалення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади», постанови Кабінету Міністрів України від 01 грудня 1994 року № 804 «Про затвердження Положення про порядок стажування у державних органах», з метою підвищення професійного рівня працівників юридичних служб підприємств, установ, організацій, забезпечення законності в роботі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, запобіганню порушенню прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, залучення висококваліфікованих фахівців до роботи в юридичних службах центральних органах виконавчої влади, активізації та вдосконалення правової роботи, посилення контролю за цією роботою, органами юстиції практикується проведення стажування спеціалістів юридичних служб. Стажуванню підлягають особи, які навчаються у вищих навчальних закладах або не мають досвіду роботи, після прийняття їх на роботу до юридичної служби протягом першого року роботи.

Відбір кандидата на стажування проводиться з ініціативи органу, де має відбуватися стажування. При цьому необхідна відповідна згода стажиста та згода відповідних керівників за місцями стажування та основного місця роботи.

Зарахування на стажування, терміни та зміни порядку його проходження оформлюються наказом керівника державного органу, де проводиться стажування.

Стажування проводиться з відривом від основного місця роботи. За працівником направленим на стажування зберігається його посада та заробітна плата за основним місцем роботи. Зміст стажування визначається індивідуальним планом, що затверджується керівником органу де проводиться стажування.

На період стажування за стажистом закріплюється працівник, відповідальний за стажування – керівник стажування. Керівником стажування призначається заступник начальника управління юстиції,  який координує напрямок методичного керівництва правовою роботою або працівник управління юстиції (державний службовець), на якого покладено виконання обов'язків щодо методичного керівництва правовою роботою та підвищення кваліфікації працівників юридичних служб.

Керівник стажування безпосередньо вживає заходів до організації стажування та несе відповідальність за якість його проведення.

Індивідуальний план стажування працівника юридичної служби затверджується начальником управління юстиції, де проводиться стажування, або заступником начальника управління юстиції, який за функціональними обов’язками координує напрямок  методичного керівництва правовою роботою.

Обов’язки працівника юридичної служби, який проходить стажування.

Працівник юридичної служби, який проходить стажування в управлінні юстиції, повинен:

• додержуватися правил внутрішнього трудового розпорядку управління юстиції, де він проходить стажування;

• виконати індивідуальний план стажування;

• після закінчення стажування подати начальнику відповідного управління юстиції або заступнику начальника управління юстиції, який координує напрямок методичного керівництва правовою роботою, стислий письмовий звіт про стажування.

За результатами співбесіди та на підставі обґрунтованих висновків керівника стажування оформляється довідка, яка разом із звітом подається на розгляд начальнику відповідного управління або заступнику начальника управління юстиції, який координує  напрямок методичного керівництва правовою роботою.

Довідка надсилається за місцем основної роботи стажиста для приєднання до його особової справи

Оцінювання ділових якостей працівника здійснюється переважно у формі атестації. Проведення атестації працівників, в тому числі і юрисконсультів, повинно грунтуватись на законних підставах.

Основні положення проведення атестації працівників.

Атестація працівників – найважливіша складова системи роботи з кадрами, з допомогою якої керівник має змогу вдосконалювати кадровий склад підприємства, установи чи організації.

Атестація – процедура визначення рівня, кваліфікації знань, практичних навиків, ділових якостей працівників і встановлення їх відповідності (не відповідності) робочим місцям, посадам, які вони займають, виявлення їх потенціальних можливостей. Мета атестації – раціональне розміщення працівників, ефективне використання їх знань, навичок, умінь, об'єктивна оцінка професійної кваліфікації і ділових  якостей  працівників, на  основі  обґрунтованих критеріїв,  виходячи  з  результатів  їх  роботи,  для  визначення можливостей їх професійного і посадового росту.

Організаційно проведення атестації оформлюється відповідним наказом. Цим атестації надається офіційний статус. Її результати використовуються для прийняття організаційних рішень відносно конкретного працівника. Отже, атестація – це документально оформлений результат оцінювання працівника.

Як правило, атестації підлягають працівники, які пропрацювали більше одного року. Атестація керівних працівників, призначення  і  звільнення яких з посади здійснюється  вищестоящими  органами, проводиться в атестаційних комісіях при цих органах управління.

Особливості проведення атестації працівників юридичних служб.

Під час проведення атестації працівників юридичних служб виникає проблема щодо залучення висококваліфікованих спеціалістів до складу атестаційної комісії, оскільки на невеликих підприємствах, в установах, організаціях, найчастіше введена одна посада юрисконсульта відповідної категорії. П. 23 Загального положення передбачає залучення представника Міністерства юстиції України лише для проведення атестації керівників юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Щодо атестації працівників юридичних служб територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, урядового органу в системі міністерства, підприємств, установ, організацій, то такої вимоги немає. Виходячи з того, що відповідно до Положення про про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, м.м. Києві та Севастополі та Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2007р. № 47/5 (із змінами), працівники управлінь юстиції здійснюють перевірки стану правової роботи, проводять підвищення кваліфікації працівників юридичних служб місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, то керівник підприємства, установи, організації, вважаючи за необхідне, залучає представника територіального управління юстиції до складу атестаційної комісії, за згодою останнього.

Крім того, оскільки керівники юридичних служб    територіальних     (місцевих, регіональних)   органів  міністерства,  іншого  органу  виконавчої влади,   урядового   органу   та   його   територіальних   органів призначаються  на  посаду  за  погодженням з керівниками юридичних служб відповідних міністерств, інших органів виконавчої влади (ч. 2 п. 22 Загального положення), то керівники юридичних служб відповідних міністерств, інших органів виконавчої влади також можуть входити до складу атестаційної комісії.