«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»
2.9. Реалізація результатів перевірки
Рішення за результатами перевірки податковим органом приймаються згідно з нормами Законів України «Про держав ну податкову службу в Україні», «Про порядок погашення зо бов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про застосування реєстраторів розра хункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та побуту», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячними і плодовими алкогольними на поями та тютюновими виробами», Кодексом України про адм іністративні правопорушення та ін.
Керівники податкового органу зобов’язані не пізніше 10 днів від дня підписання акта перевірки прийняти рішення про засто сування до перевіреного підприємства установлених законодав ством заходів фінансової відповідальності за допущені порушен ня (за наявності підстав для прийняття такого рішення).
Рішення за результатами документальної перевірки повин не прийматися на підставі ретельного вивчення акта докумен тальної перевірки, додатків до нього, у тому числі заперечень, поданих платником податків, та висновку щодо них.
Направлення матеріалів до інших контролюючих органів, органів влади чи правоохоронних органів. Якщо в акті перевірки зафіксовані факти порушення законодавства, які не пов’язані з оподаткуванням, такі матеріали направляються до інших конт ролюючих органів, органів влади чи правоохоронних органів відповідно до їх компетенції. Компетенція цих органів визна чається чинним законодавством, положеннями про контролюючі органи кримінально процесуальними нормами тощо.
У деяких випадках правила передачі таких матеріалів узгод жені спільними нормативними документами між податковою службою та іншими контролюючими і правоохоронними орга нами. Наприклад, між Державною контрольно ревізійною служ бою, митною службою, прикордонними військами тощо. У та ких випадках при передачі матеріалів слід дотримуватися цих
100
Тема 2. Теоретичні основи та процедури податкового аудиту
норм. Але в більшості випадків така передача нормативно не врегульована. Тому, виходячи з практики, доцільно проводити передачу матеріалів наступним чином. На адресу керівника контролюючого органу, органу влади чи правоохоронного орга ну надсилається лист, у якому повинно бути викладено:
де, коли, ким і за який період проводилась перевірка;
у чому полягає суть виявлених порушень чи зловживань;
які закони і їх статті порушені;
розмір заподіяних збитків;
як відображені в бухгалтерському чи складському обліку операції, що здійснені з порушенням;
прізвища і посади винних осіб.
Улисті вказується мета направлення матеріалів, прохання повідомити податковий орган про результати розгляду, контак тний телефон працівника, який проводив перевірку. До листа додається копія акта (витяг з акта), копії документів (чи вилу чені оригінали), пояснення посадових осіб, підприємства, що перевірялося, інші необхідні матеріали й опис матеріалів, що додаються до супровідного листа.
Одним із методів зворотного зв’язку між центральним органом податкової служби та податковими органами є про цедура надання пропозицій за матеріалами документальних перевірок. Ці пропозиції можуть стосуватися питань щодо: удосконалення методики перевірки й організаційної робо ти податкових органів; виявлення нових способів ухилен ня від оподаткування, що застосовуються платниками по датків; удосконалення законодавства, у тому числі і податкового.
До питань удосконалення методики перевірки й організац ійної роботи належать напрацювання податкових аудиторів щодо: методів перевірок бухгалтерського, податкового обліку та звітності; способів проведення контрольно перевірочних процедур; використання баз даних податкових органів та їх удосконалення; застосування електронних систем тестування діяльності платників податків; оформлення матеріалів пере вірок; удосконалення взаємодії з податковою міліцією, право
101
«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»
охоронними органами та іншими контролюючими органами; покращання організації проведення перевірок тощо.
До питань, пов’язаних з виявленням нових способів ухилен ня від оподаткування, що застосовуються платниками податків, належать методи їх виявлення (що застосовувалися під час перевірки) та опис способів ухилення, що раніше не зустріча лися під час перевірок. Також важливо надати пропозиції щодо запобігання застосування таких способів. Бажано, щоб ці ма теріали були детально вивчені всіма працівниками підрозділів податкового аудиту на заняттях з підвищення кваліфікації. Вищі податкові органи повинні такі матеріали розповсюджува ти серед податкових органів у вигляді оглядових чи інформац ійних листів з обміну досвідом у роботі.
До питань щодо вдосконалення законодавства належать пропозиції, що: спрощували б систему бухгалтерського, подат кового обліку та звітності; зробили б максимально зручними терміни подачі звітності до податкових органів; удосконалюва ли б порядок сплати платежів до бюджету; виправили б неточ ності в законодавстві, що дають можливість неоднозначного його трактування; не дозволяли б ухилятися від сплати по датків, зборів та обов’язкових платежів до бюджету і цільових державних фондів; чітко визначали права й обов’язки подат кових органів і платників податків; більш точно регламентува ли процедурні питання податкового контролю тощо.
Пропозиції цього блоку питань доцільно викладати за такою схемою:
питання, що належать до компетенції законодавчих органів (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України);
питання, що належать до компетенції міністерств, відомств та інших центральних органів виконавчої влади (наприклад, Міністерство економіки, фінансів, Національ ний банк України, митна служба тощо);
питання, що належать до компетенції Державної подат кової адміністрації України (стосовно затверджених інструкцій, порядків, положень, рекомендацій тощо);
102
Тема 2. Теоретичні основи та процедури податкового аудиту
питання, що належать до компетенції органів місцевої влади, включаючи податкові органи регіонального рівня (ради народних депутатів усіх рівнів, місцеві адміністрації та виконавчі комітети, структурні підрозділи міністерств і відомств тощо).
Воснову пропозицій можуть бути покладеш не тільки пи тання, ініціаторами яких є податкові аудитори, але й фахівці підприємств, організацій та установ, які перевірялися, та були висловлені бухгалтерами, фінансистами, внутрішньовідомчими аудиторами, економістами, юристами й керівниками.
Як правило, інформація для пропозицій набирається із матеріалів перевірок, у тому числі звітів податкових аудиторів, узагальнюється та раз на квартал відправляється до вищого податкового органу. Практикується направлення пропозицій як додатка до звіту роботи підрозділів податкового аудиту.
У більшості податкових органів узагальнення та підготовку таких матеріалів проводять підрозділи аналітичного забезпечен ня документальних перевірок.
2.10. Оскарження дій податкових органів
Кожна особа має право оскаржити рішення органів держав ної податкової служби, якщо вони обмежують її права, установ лені законами України, в адміністративному або в судовому порядку.
Органи державної податкової служби розглядають скарги платників податків стосовно податкових повідомлень про суми податкових зобов’язань з податків і зборів (обов’язкових пла тежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім увізного та вивізного мита, акцизного збору і по датку на додану вартість та інших податків, зборів (обов’язко вих платежів), які відповідно до законів справляються при вве зенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з мит ної території України, внесків до Пенсійного фонду України, внесків до Фонду соціального страхування України.
103
«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»
Не може бути оскаржене платником податків в адміністра тивному або судовому порядку податкове зобов’язання, само стійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку). У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (розрахунку), такий платник податків зобов’язаний подати нову податкову декла рацію, що містить виправлені показники.
Якщо орган державної податкової служби нараховує фізичній особі податкове зобов’язання, не пов’язане із здійснен ням цією фізичною особою підприємницької діяльності, з ви користанням непрямих методів і фізична особа не погоджуєть ся з таким нарахуванням, спір вирішується виключно судом за поданням органу державної податкової служби.
З урахуванням строків позовної давності платник податків має право оскаржити в суді (господарському суді) рішення органу державної податкової служби про нарахування подат кового зобов’язання у будь який момент після отримання відповідного податкового повідомлення рішення. У цьому ви падку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню. Платник податків зобов’язаний письмово повідомляти орган державної податкової служби про кожний випадок судового оскарження його рішень.
Відмова в прийнятті скарги (заяви) платника податків за бороняється. Реєстрація скарги (заяви) повинна відбуватися в день її подання або надходження до органу державної подат кової служби, але не пізніше наступного робочого дня.
Ускарзі (заяві) має бути зазначено:
прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання фізичної особи, а для юридичної особи – її найменування, місцез находження;
найменування органу державної податкової служби, яким видано податкове повідомлення або рішення, що оскар жується, дата і номер;
суть порушеного питання, прохання чи вимога;
104
Тема 2. Теоретичні основи та процедури податкового аудиту
про подання чи неподання позовної заяви до суду про визнання недійсним податкового повідомлення або рішення органу державної податкової служби;
підпис фізичної особи або уповноваженої на те особи, а для юридичної особи – підпис керівника або представника
юридичної особи, скріплений печаткою юридичної особи. Скарга (заява) повинна бути викладена в письмовій формі та надіслана до органу державної податкової служби поштою або
передана фізичною чи юридичною особою через представника. Якщо скарга (заява) в інтересах фізичної або юридичної особи подається її представником, то до скарги (заяви) додаєть ся копія довіреності (доручення), оформленої відповідно до
вимог чинного законодавства.
Скарга (заява), оформлена без дотримання цих вимог, що не дає можливості розглянути скаргу (заяву) по суті, повер тається особі, яка її подала, з відповідними роз’ясненнями не пізніше п’яти днів від дня отримання такої скарги (заяви).
Якщо питання, порушені у скарзі (заяві), одержаній органом державної податкової служби, не входять до його повноважень, то така скарга (заява) в термін не більше п’яти днів пересилаєть ся за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється особі, яка подала скаргу (заяву).
У разі коли платник податків вважає, що орган державної податкової служби невірно визначив суму податкового зобов ’язання або прийняв будь яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби, податкове повідомлення або рішення якого оскаржується, зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Скарга повинна бути подана до органу державної податко вої служби протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлен ня або іншого рішення органу державної податкової служби.
105
«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»
У разі коли орган державної податкової служби надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадово лення його скарги, такий платник податків має право зверну тися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до органу держав ної податкової служби вищого рівня, а при повторному повно му або частковому незадоволенні скарги – до органу держав ної податкової служби вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскар ження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
Скарга в письмовій формі може подаватись на ім’я керівни ка органу державної податкової служби вищого рівня до орга ну державної податкової служби, рішення якого оскаржується, чи безпосередньо до органу державної податкової служби ви щого рівня.
Про подання повторної скарги безпосередньо до органу державної податкової служби вищого рівня платник податків зобов’язаний одночасно повідомити орган державної податко вої служби, який розглядав первинну скаргу (за місцем взяття на облік платника податків).
Скарга, що надійшла, реєструється в державній податковій адміністрації (інспекції), яка прийняла рішення, що оскаржуєть ся, і протягом трьох діб надсилається разом із документами, необхідними для розгляду, до органу державної податкової служби вищого рівня, а саме:
на рішення державної податкової інспекції в районі або місті, міжрайонної або об’єднаної державної податкової інспекції – до державної податкової адміністрації в Авто номній Республіці Крим, областях;
на рішення державної податкової інспекції в районі міста з районним поділом – до державної податкової інспекції в місті, а в містах Києві і Севастополі – до відповідної міської державної податкової адміністрації;
106
Тема 2. Теоретичні основи та процедури податкового аудиту
на рішення державної податкової адміністрації в Авто номній Республіці Крим, областях, містах Києві та Сева стополі – до Державної податкової адміністрації України.
До документів, які повинна подати державна податкова ад міністрація (інспекція), податкове повідомлення про суми по даткових зобов’язань або рішення якої оскаржується до органу державної податкової служби вищого рівня, належать:
акт перевірки, рішення про застосування фінансових санкцій;
інші документи (розрахунки), на підставі яких визначе но податкове зобов’язання;
податкове повідомлення про суми податкового зобов’я зання;
первинна скарга платника податків.
Керівник органу державної податкової служби (або його заступник) зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків або протягом строку, про довженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника) на його адресу поштою з по відомленням про вручення або надати йому під розписку.
У разі коли керівник органу державної податкової служби (або його заступник) відповідно до процедури адміністратив ного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги (заяви) платника податків, пеня не нарахо вується протягом таких додаткових строків незалежно від ре зультатів адміністративного оскарження.
Державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обґрун тованість рішення (податкового повідомлення), що оскаржуєть ся, і приймає одне з таких рішень:
1)залишає рішення (податкове повідомлення), яке оскар жується, без змін, а скаргу (заяву) без задоволення;
2)скасовує в певній частині рішення (податкове повідом лення), яке оскаржується, і не задовольняє скаргу (заяву) плат ника податків в певній частині;
107
«Контроль податкових органів за діяльністю підприємств»
3)скасовує рішення (податкове повідомлення), яке оскар жується, і задовольняє скаргу (заяву) платника податків;
4)про податковий компроміс.
Рішення Державної податкової адміністрації України, прий няте за розглядом скарги (заяви) платника податків, не підля гає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.
Працівник органу державної податкової служби, який уповноважений розглядати скаргу платника податків у ме жах адміністративної апеляційної процедури, має право в ус тановленому Державною податковою адміністрацією Украї ни порядку пропонувати такому платнику податків компромісне рішення спору, яке полягає у задоволенні час тини скарги платника податків під зобов’язання останнього погодитись з рештою податкових зобов’язань, нарахованих органом державної податкової служби.
Підставою для прийняття рішення щодо податкового ком промісу є наявність в органі державної податкової служби та ких наявних фактів та доказів по суті скарги платника податків, які дають підстави вважати, що запропонований податковий компроміс приведе до більш швидкого та/або більш повного погашення податкового зобов’язання порівняно з результата ми, які можуть бути отримані внаслідок передання такого спо ру на вирішення суду (арбітражного суду).
Податковий компроміс не може бути запропоновано плат нику податків до того, як працівник органу державної подат кової служби, уповноважений розглядати скаргу такого плат ника податків, не складе письмове обґрунтування доцільності податкового компромісу, що має бути розглянуте посадовою особою органу державної податкової служби, яка нарахувала оскаржуване податкове зобов’язання, а також посадовою осо бою, якій безпосередньо підпорядковується такий працівник. У разі коли платник податків погоджується на укладення по даткового компромісу, зазначене рішення набирає чинності з моменту отримання письмової згоди керівника органу держав ної податкової служби вищого рівня, а сума податкового зо
108
Тема 2. Теоретичні основи та процедури податкового аудиту
бов’язання, яка визначена умовами податкового компромісу, вважається узгодженою, і таке рішення не може бути оскар жене у майбутньому.
За розглядом скарги (заяви) платника податків або посадо вої особи платника податків чи громадянина приймається рішення, яке оформляється відповідно до вимог законодавства про мови. Зміст рішення складається зі вступної, описової, мо тивувальної та резолютивної частин.
Рішення оформляється на бланку органу державної подат кової служби, який розглядав скаргу (заяву).
У вступній частині рішення зазначається повне найменуван ня особи, яка подала скаргу (заяву): прізвище та ініціали гро мадянина або фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяль ності, посадової особи платника податків – юридичної особи, відомості про інших осіб, які брали участь у розгляді скарги (заяви), відомості про предмет оскарження якого стосується скарга (заява), дата прийняття скарги (заяви) до розгляду (дата
іномер зазначається за даними журналу реєстрації вхідної ко респонденції).
Описова частина рішення повинна містити перелік доку ментів, які були взяті до уваги при розгляді скарги (заяви), дата
іномер податкового повідомлення про суми податкових зобо в’язань, рішення або постанови і посада, прізвище та ініціали керівника органу державної податкової служби (або його зас тупника), який видав зазначені документи, та стисле викладен ня вимог і клопотання особи, яка подала скаргу (заяву).
Вмотивувальній частині рішення мають бути наведені ре зультати дослідження матеріалів скарги (заяви) та докази, на яких ґрунтуються висновки посадової особи органу державної податкової служби, яка розглядала скаргу (заяву), а також по силання на конкретні статті та пункти законів України та інших нормативно правових актів, якими обґрунтовано відповідь на скаргу (заяву).
Резолютивна частина рішення повинна містити висновок про задоволення чи часткове задоволення скарги (заяви) або
109