Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Podatkova_sistema-Lutiy.pdf
Скачиваний:
81
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
1.81 Mб
Скачать

1.4. Податкова система держави та принципи її побудови

Ефективність податкової системи є передумовою вирішення соціальних і економічних завдань, а також інших функцій, які виконує держава на даному етапі історичного розвитку. З фіскальної точки зору, важливим є достатність доходів, які отримує держава, з економічної — який вплив вона здійснює через податкову політику на економічний розвиток. Управління податковою сферою є складним процесом, який вимагає висококваліфікованих спеціалістів, добре обізнаних як з теоретичними аспектами оподаткування, так і з практичними питаннями щодо нарахування і стягнення податків.

Податкова система — це сукупність встановлених у країні податків, які взаємопов’язані, органічно доповнюють один одного, не суперечать системі в цілому та іншим її елементам.

Системний підхід передбачає загальність окремих елементів, об’єднаних регулярною взаємодією з тою чи іншою формою управління.

Таким чином, ми можемо визначити податкову систему як сукупність податків і зборів, обов’язкових платежів, об’єднаних спільною організаційною структурою та нормативно-правовою базою.

Принципи побудови податкових систем взагалі залежать від прихильності уряду до тієї чи іншої економічної теорії, але вони мають загальний характер, хоча й відмінні риси в різних країнах, пов’язані з різним трактуванням деяких понять і положень.

В цьому ракурсі можна навести відому класифікацію Вагнера, у відповідності з якою правильно побудована податкова система повинна відповідати наступним вимогам:

I. Етичні принципи оподаткування:

всезагальність податків;

недоторканість особистості при оподаткуванні;

відповідність оподаткування здатності платити. ІІ. Принципи управління податками:

визначеність оподаткування;

зручність оподаткування для платників;

дешевизна стягування і мінімум податкового тиску.

ІІІ. Господарські принципи (фінансово-політичні принципи):

відповідний вибір джерел податків, з урахуванням найменшого тиску на народне виробництво і найкращого здійснення соціальнополітичних цілей податку;

комбінація сукупності податків в таку систему, яка забезпечувала б, при дотриманні вищезгаданих етичних принципів і принципів управління, достатність надходжень і еластичність у разі надзвичайних державних потреб.

23

До наведених принципів увійшли чотири, які були сформульовані класиком економічної науки А. Смітом: справедливість (всезагальність і здатність платити), визначеність податкових зобов’язань, зручність податків для платників, економія (мінімальні витрати на стягнення податків).

Відповідно до сучасних умов Дж. Стігліц визначає п’ять, на його погляд, властивостей «вдалої» податкової системи: економічна ефективність, адміністративна простота і гнучкість, політична відповідальність і справедливість.

Податкові системи країн з ринковою економікою є відображенням конкретного економічного середовища, а також національних особливостей, що склалися в цих країнах протягом певного історичного розвитку. Тому ці системи суттєво відрізняються одна від одної за складом і структурою податків, способом стягненням, ставками, фіскальними повноваженнями різних рівнів влади, податкової бази, але при детальному аналізі можна виявити дві головні риси:

постійний конкретний пошук шляхів збільшення доходів держави;

побудова податкової системи на базі суспільно прийнятих принципів в економічній теорії про рівність, справедливість та ефективність оподаткування.

Ці риси реалізуються у формі широкомасштабних податкових ре-

форм, шляхом введення нових податків, зміни податкової бази, співвідношення різних видів податків, використанні прогресивного і пропорційного оподаткування, перерозподілу податкового навантаження.

За допомогою цих рис можна оцінити якість податкової системи держави. Різні цілі, яких дотримується податкова політика, не обов’язково поєднуються одна з одною у випадках, коли виникають протиріччя, необхідно досягати тимчасового компромісу. Так, наприклад, принцип рівності оподаткування потребує ускладнення адміністративної системи, що викличе зростання адміністративних видатків, а регулююча функція податків може порушити принцип справедливості й рівності оподаткування.

Принцип рівності і справедливості є загальним для побудови податкових систем розвинутих країн. Можна виділити два підходи до його реалізації: перший базується на теорії відповідності «податки — суспільні блага», згідно з чим справедливою податковою системою вважається та, при якій податок, що сплачується платниками, відповідає вигодам, які вони отримують від послуг держави. Іншими словами, справедливість податкової системи залежить від структури державних видатків.

Другий підхід виходить із «спроможності платити» — кожен суб’єкт оподаткування повинен внести свою частку залежно від платоспроможності платника. Ні один з цих підходів не є задовільним або таким, що легко здійснюється на практиці, кожний має свої переваги і недоліки і, як правило, кожна податкова система поєднує елементи цих підходів.

24

Згідно з міжнародною Програмою ООН були розроблені основи світового податкового кодексу, в якому визначені наступні принципи оподаткування:

єдиний постійний закон (Податковий Кодекс) на всі податки, відмова від окремих законів про конкретні податки;

відмова від протекційних податків як умова інтеграції в світову економіку;

відмова від податкових пільг та звільнень від податків, заміна їх у разі необхідності прямими субсидіями або трансфертами;

врахування національних особливостей. Крім того, для постсоціалістичних країн:

орієнтація податку на прибуток фізичних осіб більше на критерії соціальної справедливості, ніж на мету одержання доходу;

врахування фактора інфляції;

створення ефективно діючої, чесної і компетентної податкової служби як елемента успішної податкової реформи.

Фундаментальніпринципиоподаткуваннянепіддаютьсякон’юнктур-

ним коливанням. Досвід вітчизняного оподаткування переконує, що на всіх етапах його становлення практика не керувалася достатньою мірою такими положеннями економічної теорії. Система оподаткування підпорядковувалася вирішенню поточних питань, хоча й проголошувалися принципи, здатні забезпечити її ефективність.

Сьогодні принципами побудови системи оподаткування в Україні проголошені:

стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;

стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності — введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

обов’язковість — впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об’єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників за порушення податкового законодавства;

рівнозначність і пропорційність — справляння податків з юридичних осіб здійснюються у певній частці від отриманого прибутку; забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов’язкових платежів) на рівні прибутку і пропорційно більших податків і зборів (обов’язкових платежів) — на більші доходи;

рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації — забезпечення однакового підходу до суб’єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визна-

25

ченні обов’язків щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);

соціальна справедливість — забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;

стабільність — забезпечення незмінності податків і зборів (обов’язкових платежів) та їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

економічна обґрунтованість — встановлення податків і зборів (обо- в’язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

рівномірність сплати — встановлення строків сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;

компетенція — встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;

єдиний підхід — забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов’язковим визначенням платника податку і збору (обов’язкового платежу), об’єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов’язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов’язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

доступність — забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов’язкових платежів). Функціонування будь-якої системи слід піддавати оцінці з метою ви-

значення її відповідності зазначеній меті, реалізації покладених на неї функцій і завдань.

Найбільш поширеною є економічна оцінка за критерієм ефективності. Ефективність характеризується відношенням ефекту до витрат ресурсів, які забезпечили його отримання, досягнення результату. Іншими словами, ефективність — це ефект, який припадає на одиницю витрат ресурсів, що були використані з метою одержання досягнутого результату.

Щодо системи оподаткування, дуже важко кількісно визначити цей критерій через те, що результатом її функціонування є не тільки наповнення доходної частини бюджету, а також створення сприятливого інвести-

26

ційного клімату в країні, стимулювання розвитку пріоритетних галузей економіки, перерозподіл доходів між різними категоріями населення та багато іншого. Система оподаткування прямо чи опосередковано впливає практично на всі сфери суспільного життя як держави в цілому, так і окремої людини.

Головною метою системи оподаткування є акумулювання податкових платежів та формування на цій основі доходної частини бюджету щодо фінансового забезпечення державою завдань економічної та соціальної політики, то оцінити цей критерій можна за допомогою таких показників:

1.Коефіцієнт виконання планових податкових надходжень. Він розраховується як відношення фактичних надходжень до планових.

2.Коефіцієнт «якості» сплати податків, тобто сплата податків у грошовій формі та з визначених джерел. Він розраховується як відношення фактичних податкових надходжень за вирахуванням надходжень у негрошовій формі та надходжень від штрафів і фінансових санкцій до запланованих.

3.Коефіцієнт своєчасності, який характеризує своєчасність надходження коштів до бюджету.

Наведені показники дозволяють охарактеризувати систему з точки зору її фіскальної спрямованості. Для аналізу системи оподаткування з точки зору відповідності меті, що розкриває її регулюючу функцію, тобто спроможність регулювати грошові доходи, процес накопичення, функціонування національного ринку, можна застосувати такі показники:

 

 

 

Таблиця 1.1

 

Перелік податків і зборів станом на 01.01.08

 

 

 

 

Загальнодержавні податки і збори

Місцеві податки та збо-

 

 

ри

 

 

 

1)

податок на додану вартість;

1. До місцевих податків

2)

акцизний збір;

належать:

3)

податок на прибуток підприємств, у тому числі

1)

податок з реклами;

дивіденди, що сплачуються до бюджету державними

2)

комунальний податок.

некорпоратизованими, казенними або комунальни-

2.

До місцевих зборів

ми підприємствами;

(обов’язкових платежів)

4)

податок на доходи фізичних осіб;

належать:

5)

мито;

1)

пункт 1 частини дру-

6)

державне мито;

гої статті 15 виключено;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість) — не за-

2) збір за припаркування

проваджений;

автотранспорту;

8) плата за землю (земельний податок, а також оренд-

3)

ринковий збір;

на плата за земельні ділянки державної і комунальної

4) збір за видачу ордера

власності);

на квартиру;

27

 

 

Продовження табл. 1.1

 

 

 

 

Загальнодержавні податки і збори

Місцеві податки та збо-

 

 

ри

 

 

 

9) рентні платежі;

5) курортний збір;

10) податок з власників транспортних засобів та ін-

6) збір за участь у бігах

ших самохідних машин і механізмів;

на іподромі;

 

11)

податок на промисел;

7) збір за виграш на бігах

12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за

на іподромі;

 

рахунок державного бюджету;

8) збір з осіб, які беруть

13) збір за спеціальне використання природних ре-

участь у грі на тоталіза-

сурсів;

торі та іподромі;

14) збір за забруднення навколишнього природного

9) збір за право викорис-

середовища;

тання місцевої символі-

15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо лік-

ки;

 

 

відації наслідків Чорнобильської катастрофи та соці-

10) збір за право прове-

ального захисту населення(призупинено дію у 1999

дення кіно- і телезйомок;

році);

11)

збір за

проведення

17) збір на обов’язкове державне пенсійне страхуван-

місцевого аукціону, кон-

ня;

 

курсного розпродажу і

18) збір до Державного інноваційного фонду (призу-

лотерей;

 

пинено дію у 1999 році);

12)

пункт

12 частини

19) плата за торговий патент на деякі види підприєм-

другої статті 15 виклю-

ницької діяльності.

чено;

 

20) фіксований сільськогосподарський податок;

13) збір за видачу дозво-

21) збір на розвиток виноградарства, садівництва і

лу на розміщення об’єк-

хмелярства;

тів торгівлі та сфери по-

22) гербовий збір (застосовується до 1 січня 2000

слуг;

 

року);

14) збір з власників со-

23) єдиний збір, що справляється у пунктах пропус-

бак.

 

 

ку через державний кордон України;

 

 

 

24)збір за використання радіочастотного ресурсу України;

25)збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний);

26)збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

27)збір за проведення гастрольних заходів;

28)збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності;

28)судовий збір.

питома вага податку на прибуток підприємств у загальному обсязі податкових надходжень;

28

питома вага податку з доходів громадян у загальному обсязі податкових надходжень;

питома вага коштів, що йдуть на заощадження, у структурі грошових доходів населення;

питома вага валових приватних внутрішніх інвестицій у структурі ВВП.

Для аналізу відповідності системи оподаткування меті, що розкриває

стимулювання інвестиційного процесу, прискорення темпів економічного розвитку, доцільно використати такі показники:

питома вага валових інвестицій у ВВП, що характеризує, зокрема, активізацію інвестиційної діяльності в країні;

темпи зміни реального ВВП, за допомогою яких можна визначити вплив системи оподаткування на прискорення темпів економічного розвитку.

Питання для самоконтролю

1.Назвіть принципи оподаткування в Україні.

2.Дайте визначення системи оподаткування.

3.Назвіть загальнодержавні та місцеві податки в Україні.

4.Дайте визначення податкової системи та зазначте її роль в економічній системі держави.

5.Сформулюйте критерії оцінки ефективності податкової системи.

29

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]