РОЗДІЛ ІV.

СИСТЕМА АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ

ВУКРАЇНІ

4.1.Зміст і принципи системи податкового адміністрування в Україні

Зчасу проголошення незалежності перед Україною постало завдання сформувати власну податкову систему, яка б відповідала вимогам проголошеного курсу перебудови економіки відповідно до ринкових принципів господарювання.

Починаючи з 1991 року податкова система в Україні поступово набуває сучасних рис, притаманних податковим системам розвинутих країн за складом податків, основою якої є: податки на доходи (податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств,) податки на споживання (податок на додану вартість, акцизні збори), податки на зовнішньоекономічну діяльність (ввізне та вивізне мито), внески на загальнообов’язкове державне страхування та інші податки і збори. Відповідно формується і система фіскальних органів, відповідальних за мобілізацію коштів до бюджетів і державних цільових фондів.

На сьогоднішній день до складу податкової системи України входять усі основні види податків, які функціонують у розвинутих країнах. Однак, наявність певного виду податку у податковій системі ще не говорить про те, що він автоматично проявляє всю гаму свого економічного призначення. Реалізація функцій податку залежить від багатьох факторів, серед яких економічні, соціальні, політичні умови, в яких дана податкова система функціонує.

Організація оподаткування має значний вплив на суспільне життя. Податки в руках одних управлінців можуть бути знаряддям та інструментом стабілізації та економічного процвітання в державі, а в руках інших — засобом нестабільності та економічного саморуйнування. Історія розвитку оподаткування свідчить, що податки можуть бути не тільки джерелом поповнення бюджетів, але і інструментом регулювання тих чи інших соціально-економічних процесів. Свідоме використання податків для досягнення відповідних цілей здійснюється в рамках податкової політики.

Держава, виражаючи інтереси суспільства в різних сферах життєдіяльності, виробляє та впроваджує відповідну політику: економічну, соціальну, екологічну, демографічну тощо. Визначивши свою економічну політику, держава визначає напрямок розвитку, а також стратегію і тактику досягнення поставленої мети.

Відомий американський економіст Р.Масгрейв сформулював основні вимоги до раціональної податкової структури:

223

1)розподіл податкового тягаря повинний бути рівномірним: кожний платить свою «справедливу частку»;

2)мінімальний тиск на економічні рішення; будь-яке державне втручання, пов’язане з «надмірним оподатковуванням», необхідно зменшити;

3)якщо перед податковою політикою поставлені інші цілі, наприклад заохочення і субсидування інвестицій, необхідно звести до мінімуму можливе порушення рівноваги між соціальною справедливістю й економічною ефективністю;

4)сприяти стабілізації економіки й економічному зростанню;

5)оподаткування повинно бути зрозумілим для платника податків, а управління ним — справедливим, базуватися на законах;

6)витрати на управління податковою системою повинні бути мінімальними.

Наведений перелік переконує, ці загальні вимоги значною мірою повторюють фундаментальні принципи, що мають лежати в основі побудови податкової системи будь-якої цивілізованої держави. Тому основним напрямом підвищення ефективності податкових систем слід вважати більш повну реалізацію фундаментальних принципів оподаткування, що є здобутком багатьох поколінь вчених та практиків. І хоча ці заходи мають специфіку стосовно окремих країн, що визначається як прихильністю до тієї чи іншої економічної теорії, так і власною інтерпретацією деяких положень, в цілому вони спрямовані на досягнення справедливості та ефективності оподаткування.

Ефективність управління будь-яким процесом перш за все залежить від оптимальності структури задіяних органів.

Безпосередньо в адмініструванні податків в Україні задіяні органи податкової та митної служб, органи державного пенсійного фонду та державного соціального страхування. Найактуальнішим сьогодні є питання оптимальності структури податкової служби як основної ланки підсистеми державних органів, відповідальних за організацію та контроль процесу оподаткування.

Процес збирання податків слід організувати таким чином, щоб він у більшій мірі сприяв (через накопичення фінансових ресурсів) реалізації фінансової політики держави. Цей процес повинен впливати на розподіл доходів в напрямку забезпечення соціальної справедливості у суспільстві.

При визначенні податкової платоспроможності приватних осіб слід вимагати надання лише мінімуму даних, які торкаються особистого життя громадян. Нагальною є потреба покращання обслуговування платників і зменшення витрат на податкові розрахунки та збір податків. Розв’язання цих проблем забезпечує зростання економічної ефективності збору податків.

224

Відповідно до термінології, термін «адміністрування» містить у собі шість елементів:

I— підготовка опису податку, який забезпечує основу для управління будь-якою податковою структурою;

II — визначення податкової бази для платника; III — розрахунок і сплата податку;

IV — перевірка на відповідність дій платника податку чинному законодавству в добровільній системі співпраці платників та податкових органів;

V — оскарження;

VI — примусове виконання (використовується, коли інші засоби не призвели до відповідної сплати податку).

Урозвинених країнах одним з найновіших інструментів, що збільшують ефективність податкового адміністрування, є модернізована служба обслуговування платників податків, розроблена з використанням нової концепції «орієнтація на платника». Так, з метою економії часу платникам надається можливість надсилати річні податкові декларації в електронному вигляді телекомунікаційними каналами зв’язку. Такий підхід вже запроваджено в РФ. В Україні сплату податків та подання податкової звітності за допомогою Інтернету тільки розпочали запроваджувати .

Сьогодні в Україні платникам податку надаються такі послуги, як надання безоплатних послуг щодо заповнення податкової декларації та подання звітності в електронному вигляді (м. Київ). Система електронної звітності передбачає використання технічних блоків, які складаються із робочих місць з комп’ютерами, призначених для заповнення фінансової документації безпосередньо у відділеннях податкової адміністрації. Таку систему розроблено для суб’єктів малого бізнесу, які не мають власних комп’ютерів.

У2006 році звітність в електронному вигляді подали близько 300 підприємців, що становить менше 1% від загальної кількості. Така система залишається недостатньо зручною, порівняно з використанням можливостей Інтернет. Поширення використання сучасних технологій дозволить зменшити витрати на податкове адміністрування.

Особливо актуальним у наш час є вдосконалення такого елементу адміністрування податку з доходів фізичних осіб, як перевірка на відповідність дій платника податку законодавству в добровільній системі співпраці платників та адміністрації.

Для вирішення цього завдання в Україні необхідно забезпечити:

—інвентаризацію майна;

—доступ податківців до реєстру майнових прав;

—функціонування єдиної інформаційної системи, тобто технічної і технологічної інтеграції усіх відомств (податкової адміністрації, БТІ,

225

Міністерства юстиції, нотаріусів, оцінників), визначення рівнів доступу до інформації;

—навчання персоналу податкових адміністрацій на місцях з метою користування складним програмним продуктом.

Зметою захисту прав платників податків, необхідне ухвалення Декларації прав платників податків. Так, у демократичних країнах така Декларація містить:

—право конфіденційності — помірковане втручання податкової адміністрації в особисте життя. На практиці це інтерпретується як відхід від нерозважливих пошуків і прохань щодо надання інформації.

—право доступу до інформації означає, що платники податків повинні мати доступ до інформації стосовно операцій податкової системи та способів оцінки податкових зобов’язань. Вони повинні інформуватися стосовно прав, особливо щодо права опротестувати рішення податкової адміністрації.

—право оскарження — головний елемент будь-якої справедливої по-

даткової системи, яка захищає платників податків.

Платники податків повинні мати відносно високий ступінь усвідомлення наслідків своїх дій тощо.

Удосконалення податкового адміністрування спрямовується на усунення протиріч між державою та суб’єктами оподаткування. Вирішення цього завдання потребує комплексного підходу, важливим пріоритетом якого є, зокрема, покращення податкового контролю. На жаль, в Україні досі не створена загальна концепція фінансового контролю.

Одна із головних проблем податкової системи України полягає в тому, що поряд із законами діють багаточисельні підзаконні акти: інструкції, доповнення, зміни до них, роз’яснення, нормативні листи та ін. Це звісно заважає у роботі. Нарікання з приводу дуже частих змін податкового законодавства теж справедливі. Високий динамізм процесів, які проходять у господарському житті країни, необхідність швидкого реагування з боку держави — усі ці причини потребують, звісно, постійного реформування податкової системи.

Питання для самоконтролю

1.Зміст податкового адміністрування.

2.Елементи податкового адміністрування.

3.Принципи і особливості організації податкового адміністрування.

226