- •1.Поняття господарського права як галузі права.
- •2.Поняття, ознаки та учасники господарських правовідносин.
- •3.Методи господарсько-правового регулювання.
- •4.Система господарського права як навчальна дисципліна.
- •5.Види та класифікація господарські правовідносини:
- •6.Правове регулювання комерційної та некомерційної діяльності
- •7.Принципи господарського права
- •9.Утворення та припинення суб’єкта господарювання.
- •2.До управлінських належать, зокрема, права:
- •3.Майнові права суб'єктів поділяються на загальні та спеціальні.
- •11.Форми та методи державного керівництва економікою
- •14. Порядок розрахунків з кредиторами у разі ліквідації суб’єкта господарювання
- •15.Фізичні особи,як суб’єкти господарювання
- •23. Поняття ліцензії та види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню
- •24.Порядок отримання ліцензії суб’єктом господарювання
- •25. Підстави та порядок переоформлення та анулювання ліцензії.
- •26. Види підприємницької діяльності, які підлягають патентуванню.
- •27. Поняття та порядок придбання торгового патенту.
- •28. Порядок та строки сплати торгового патенту.
- •29. Вибирати з 28
- •30. Пільговий торговий патент.
- •31. Поняття стандартизації, сертифікації та управління якістю продукції.
- •32. Категорії стандартів.
- •34. Захист прав споживачів
- •35. Поняття, види, організаційно-правові форми та категорії підприємств.
- •Види та організаційні форми підприємств встановлює Ст.63 гк.
- •36. Установчі документи підприємства.
- •37.Поняття, ознаки та види об’єднання підприємства
- •38. Види об’єднань підприємств їх організаційно-правові форми
- •39. Органи управління об’єднань підприємств
- •40. Асоційовані підприємства та холдингові компанії.
- •41.Казенні підприємства.
- •42. Види об’єднань підприємств їх організаційно-правові форми
- •43. Державні та комунальні унітарні підприємства
- •44.Види підприємств колективної форми власності
- •45.Вихід учасника з їх об’єднань
- •46. Припинення об'єднання підприємств
- •50.Установчі документи товариства
- •101.Об’єкти та суб’єкти та лізингу.
- •102.Види та форми лізингу.
- •105.Виникнення, застосування і пріоритет іпотеки.
- •107.Підстави для звернення стягнення на предмет іпотека зу Про іпотеку
- •108.Використання заставної для рефінансування
- •109.Іпотечні сертифікати і їх емісія
- •111.Реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах
- •112. Поняття, ознаки та суб’єкти комерційного посередництва.
- •113.Агентський договір
- •114.Поняття та цілі приватизації.
- •115.Етапи приватизації державного майна.
- •116.Об’єкти і суб’єкти приватизації та поділ їх на групи.
- •8. Покупці
- •117. Контрольні комісії з питань приватизації
- •118.Поняття та види інвестицій.
- •119.Види та форми інвестиційної діяльності.
- •120.Суб’єкти та об’єкти інвестиційної діяльності.
- •§ 3. Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів інвестиційної діяльності. Припинення інвестиційної діяльності
- •122.Види банківських рахунків.
- •123.Порядок відкриття та закриття рахунків у банках.
- •124.Форми розрахунків у господарському обігу.
- •125.Поняття та види кредиту.
- •126.Кредитний договір зміст і форма
- •127.Правові форми безготівкових розрахунків
- •128.Поняття , функції і характеристика ціни
- •129.Види цін та порядок їх встановлення
- •130.Характеристика фіксованих і регульованих цін та порядок їх встановлення.
- •131. Відповідальність за порушення законодавства про ціни та ціноутворення.
- •132. Характеристика та порядок встановлення вільних цін.
- •133.Правові засади встановлення та використання комунальних цін.
- •134.Порядок визначення оптових та роздрібних цін.
- •135.Поняття, принципи та учасники страхової діяльності.
- •136.Поняття комерційної концесії.
- •137. Порядок укладання договору комерційної концесії.
- •138.Концесійна діяльність.
- •139. Поняття, види та принципи зовнішньоекономічної діяльності.
- •140. Характеристика суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності їх права та обов’язки.
- •141. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •142. Ліцензування та квотування зовнішньоекономічної діяльності.
- •143. Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •144. Поняття та види вільних економічних зон
- •145. Порядок створення та ліквідація спеціальних вільних економічних зон.
145. Порядок створення та ліквідація спеціальних вільних економічних зон.
Спеціальні (вільні) економічні зони створюються Верховною Радою України за ініціативою Президента України, Кабінету Міністрів України або місцевих Рад народних депутатів України та місцевої державної адміністрації. В такому ж порядку відбуваються зміни статусу і території ВЕЗ. Слід, проте, зазначити, що певні ВЕЗ (“Донецьк”, “Азов”, “Порт Крим”, “Закарпаття”, Славутич”, “Миколаїв”, “Порто-франко”) створювалися не законом, а на підставі указів Президента в період дії Перехідних положень Конституції України. Пізніше були прийняті відповідні закони про ці ВЕЗ, хоча до цього часу одна ВЕЗ (“Інтерпорт Ковель”) діє на підставі Указу Президента за відсутності відповідного закону.
У Загальному законі встановлюються певні вимоги до документів про створення ВЕЗ щодо їх складу та змісту. Ці документи повинні містити:
а) рішення місцевої Ради та місцевої державної адміністрації з клопотанням про створення спеціальної (вільної) економічної зони (у разі створення ВЕЗ за їх ініціативою) або письмову згоду відповідних місцевих Рад народних депутатів та місцевих державних адміністрацій, на території яких має бути розташована спеціальна (вільна) економічна зона (у разі створення ВЕЗ за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України);
б) проект положення про статус та систему управління, офіційну назву ВЕЗ;
в) точний опис кордонів ВЕЗ та карту її території;
г) техніко-економічне обґрунтування доцільності створення і функціонування ВЕЗ, в якому визначаються: мета, функціональне призначення та галузева спрямованість її діяльності; етапи розвитку із зазначенням часу їх здійснення; ступінь розвитку виробничої й соціальної інфраструктури, інфраструктури підприємств та можливості їх розвитку в майбутньому; вихідний рівень розвитку економічного, наукового та іншого потенціалу з урахуванням специфічних умов створення ВЕЗ; рівень забезпеченості кваліфікованими кадрами; обсяги, джерела та форми фінансування на кожному етапі створення і розвитку ВЕЗ; обґрунтування режиму ціноутворення, оподаткування, митного регулювання, валютно-фінансового та кредитного механізму;
д) проект Закону про створення конкретної ВЕЗ.
Процес створення ВЕЗ не обмежується прийняттям спеціального закону про конкретну ВЕЗ. Для забезпечення функціонування ВЕЗ необхідно:
- створити органи управління ВЕЗ;
- здійснити облаштування митної інфраструктури, огородження спеціальної митної зони та затвердити акт прийому-передачі в експлуатацію Держмитслужбою об'єктів митної інфраструктури відповідно до встановленого порядку (наказ Державної митної служби України від 19 жовтня 2000 р. № 579 “Про затвердження Порядку прийняття на територіях спеціальних (вільних) економічних зон, на яких запроваджується режим спеціальної митної зони”) у разі запровадження на території ВЕЗ спеціальної митної зони (спеціального митного режиму).
ВЕЗ вважається створеною за умови прийняття відповідного закону та організаційного забезпечення функціонування ВЕЗ. Ліквідація ВЕЗ відбувається у разі:
- закінчення встановленого законом строку її функціонування (строку, на який вона була створена; можливо й подовження строку функціонування ВЕЗ на підставі відповідного закону);
- дострокової ліквідації ВЕЗ Верховною Радою України на підставі подання Президента України чи Кабінету Міністрів України.
- У разі ліквідації ВЕЗ держава, відповідно до законодавства України, гарантує збереження у повному обсязі всіх майнових і немайнових прав суб'єктів ВЕЗ. Спори, що виникають у зв'язку з ліквідацією спеціальної (вільної) економічної зони між органом господарського розвитку і управління, суб'єктами економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони та ліквідаційною комісією, підлягають розгляду в судах України, а спори за участю іноземного суб'єкта економічної діяльності, що діє в цій зоні, - в судових та арбітражних органах за погодженням сторін, в тому числі за кордоном.
Загальний Закон та ГК України не містять положень про можливість реорганізації ВЕЗ (зокрема, у формі зміни типу ВЕЗ, тобто перетворення ВЕЗ одного типу на ВЕЗ іншого типу), проте таку можливість законодавець не виключає, не встановивши відповідної заборони. Подібне перетворення ВЕЗ має відбуватися на підставі спеціального закону.
