- •3. Поняття сталого розвитку суспільства
- •7. Класифікація небезпек за джерелами їх походження і їх загальні характеристики.
- •8. Загальні поняття про техногенні джерела небезпек
- •10. Класифікація небезпек за ступенем їх дії на людину
- •12. Шкода як наслідок дії небезпеки. Квантифікація небезпек..
- •14. Управління ризиком з метою підвищення рівня безпеки
- •16. Поняття «життя», «діяльність», «життєдіяльність».
- •17. Людина, її біологічні та соціальні ознаки
- •19. Праця як форма діяльності
- •20. Загальні поняття середовища життєдіяльності людинии і його класифікація
- •21. Природне середовище
- •23. Соціально-політичне середовище і його характерні ознаки
- •24. Органи чуття як механізм сприйняття інформації
- •25. Будова і властивості аналізаторів.
- •26. Гомеостаз і його значення для забезпечення безпеки життєдіяльності людини
- •27. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •28.. Основні визначення здоров’я
- •29. Біологічна, соціальна та психологічна сутність здоров’я
- •30. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища
- •31. Фактори, що впливають на здоров’я людини
- •32. Загальні відомості про техногенні небезпеки
- •33. Дія шуму на організм людини
- •34. Вібрація та її вплив на організм людини
- •35. Іонізуючі випромінювання та їх дія на організм людини.
- •36. Джерела іонізуючих випромінювань.
- •37. Біологічна дія іонізуючого випромінювання на людину.
- •38. Радіаційна безпека
- •39. Дія електричного струму на організм людини
- •40. Джерела електромагнітного випромінювання
- •41. Небезпечна дія електромагнітного випромінювання на організм людини.
- •42. Загальна характеристика шкідливих хімічних речовин і їх класифікація.
- •43. Токсична дія шкідливих хімічних речовин на організм людини.
- •44 . Отруйні рослини
- •45. Отруйні тварини і дія їх на організм людини
- •46. Патогенні організми. Хвороби, які вони викликають та захист від них.
- •47. Фізична і розумова діяльність людини і їх особливості.
- •48. Особливості діяльності працівників правоохоронної системи та податкової служби.
- •49. Психофізіологічні фактори небезпек.
- •50. Психофізіологічні фактори небезпеки в діяльності.
- •51. Тектонічні стихійні лиха
- •52. Топологічні стихійні лиха, причини їх виникнення, наслідки дії та захист від них.
- •53. Метеорологічні стихійні лиха та заходи боротьби з ними.
- •54. Небезпеки техногенного характеру. Аварії та катастрофи.
- •55. Пожежі та вибухи на виробничих об’єктах і причини їх виникнення.
- •56. Соціально –політичні небезпеки та їх класифікація
- •57. Безпека економічної діяльності.
- •58. Тероризм як форма політичного екстремізму
- •59. Злочинність як гостра соціальна проблема сучасності
- •60. Алкоголь і здоров’я. Шкода від п’янства та алкоголізму.
- •61. Тютюнопаління та його наслідки.
- •62. Комбіновані небезпеки, їх класифікація.
- •63. Вплив здорового способу життя на життєдіяльність людини.
- •64. Снід, його причини та наслідки.
- •65. Наркотики. Небезпека наркоманії.
- •66. Небезпеки в урбанізованому середовищі.
- •67. Надзвичайні ситуації, їх ознаки, види і рівні.
- •68. Організація життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях.
- •69. Життєзабезпечення населення в нс.
- •70. Ліквідація наслідків нс.
- •71. Основні законодавчі і нормативні акти з питань бжд.
- •72. Органи управління іконтролю за дотриманням вимого безпеки життєдіяльності.
- •73. Антропогенний впив на навколишнє середовище.
68. Організація життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях.
Головною функцією органів державної виконавчої влади, адміністрацій підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та господарювання, у разі виникнення НС, є захист населення та організація його життєзабезпечення.
Заходи щодо захисту населення плануються та проводяться по всіх районах, населених пунктах, охоплюють усе населення. У той же час характер та зміст захисних засобів встановлюється залежно від ступеня загрози, місцевих умов із урахуванням важливості виробництва для безпеки населення, інших економічних та соціальних чинників. З цією метою міста розподіляються за групами важливості, а об’єкти – за категоріями стосовно засобів захисту населення у разі надзвичайної ситуації. Цей розподіл здійснює Кабінет Міністрів України.
Для міст встановлені наступні групи:
– особливої важливості;
– першої групи;
– другої групи;
– третьої групи.
Для підприємств та організацій встановлені наступні категорії:
– особливої важливості;
– першої категорії;
– другої категорії.
Основні заходи щодо захисту населення плануються та здійснюються завчасно і мають випереджувальний характер. Це стосується, перш за все, підготовки, підтримання у постійній готовності індивідуальних та колективних засобів захисту, їх накопичення, а також підготовки до проведення евакуації населення із зон підвищеного ризику.
Організація життєзабезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій є комплексом заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров’я і працездатності людей.
Він включає:
– управління діяльністю робітників та службовців, усього населення при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій;
– захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;
– забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;
– захист продовольства, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення);
– житлове забезпечення і працевлаштування;
– комунально-побутове обслуговування;
– медичне обслуговування;
– навчання населення способам захисту і діям в умовах надзвичайних ситуацій;
– розробку і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження;
– санітарну обробку;
– знезараження території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;
– підготовка сил та засобів і ведення рятувальних і інших невідкладних робіт у районах лиха й осередках ураження;
– забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки; морально-психологічну підготовку і заходи щодо підтримування високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах;
– заходи, спрямовані на попередження, запобігання або послаблення несприятливих для людей екологічних наслідків надзвичайних ситуацій та інші заходи.
Усі ці заходи організовуються державною виконавчою владою, органами управління цивільної оборони при чіткому погодженні між ними заходів, що проводяться. Керівники підприємств, установ і організацій є безпосередніми вико навцями цих заходів. Заходи розробляються завчасно, відображаються у планах цивільної оборони і виконуються в період загрози та після виникнення надзвичайної ситуації.
