- •3. Поняття сталого розвитку суспільства
- •7. Класифікація небезпек за джерелами їх походження і їх загальні характеристики.
- •8. Загальні поняття про техногенні джерела небезпек
- •10. Класифікація небезпек за ступенем їх дії на людину
- •12. Шкода як наслідок дії небезпеки. Квантифікація небезпек..
- •14. Управління ризиком з метою підвищення рівня безпеки
- •16. Поняття «життя», «діяльність», «життєдіяльність».
- •17. Людина, її біологічні та соціальні ознаки
- •19. Праця як форма діяльності
- •20. Загальні поняття середовища життєдіяльності людинии і його класифікація
- •21. Природне середовище
- •23. Соціально-політичне середовище і його характерні ознаки
- •24. Органи чуття як механізм сприйняття інформації
- •25. Будова і властивості аналізаторів.
- •26. Гомеостаз і його значення для забезпечення безпеки життєдіяльності людини
- •27. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •28.. Основні визначення здоров’я
- •29. Біологічна, соціальна та психологічна сутність здоров’я
- •30. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища
- •31. Фактори, що впливають на здоров’я людини
- •32. Загальні відомості про техногенні небезпеки
- •33. Дія шуму на організм людини
- •34. Вібрація та її вплив на організм людини
- •35. Іонізуючі випромінювання та їх дія на організм людини.
- •36. Джерела іонізуючих випромінювань.
- •37. Біологічна дія іонізуючого випромінювання на людину.
- •38. Радіаційна безпека
- •39. Дія електричного струму на організм людини
- •40. Джерела електромагнітного випромінювання
- •41. Небезпечна дія електромагнітного випромінювання на організм людини.
- •42. Загальна характеристика шкідливих хімічних речовин і їх класифікація.
- •43. Токсична дія шкідливих хімічних речовин на організм людини.
- •44 . Отруйні рослини
- •45. Отруйні тварини і дія їх на організм людини
- •46. Патогенні організми. Хвороби, які вони викликають та захист від них.
- •47. Фізична і розумова діяльність людини і їх особливості.
- •48. Особливості діяльності працівників правоохоронної системи та податкової служби.
- •49. Психофізіологічні фактори небезпек.
- •50. Психофізіологічні фактори небезпеки в діяльності.
- •51. Тектонічні стихійні лиха
- •52. Топологічні стихійні лиха, причини їх виникнення, наслідки дії та захист від них.
- •53. Метеорологічні стихійні лиха та заходи боротьби з ними.
- •54. Небезпеки техногенного характеру. Аварії та катастрофи.
- •55. Пожежі та вибухи на виробничих об’єктах і причини їх виникнення.
- •56. Соціально –політичні небезпеки та їх класифікація
- •57. Безпека економічної діяльності.
- •58. Тероризм як форма політичного екстремізму
- •59. Злочинність як гостра соціальна проблема сучасності
- •60. Алкоголь і здоров’я. Шкода від п’янства та алкоголізму.
- •61. Тютюнопаління та його наслідки.
- •62. Комбіновані небезпеки, їх класифікація.
- •63. Вплив здорового способу життя на життєдіяльність людини.
- •64. Снід, його причини та наслідки.
- •65. Наркотики. Небезпека наркоманії.
- •66. Небезпеки в урбанізованому середовищі.
- •67. Надзвичайні ситуації, їх ознаки, види і рівні.
- •68. Організація життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях.
- •69. Життєзабезпечення населення в нс.
- •70. Ліквідація наслідків нс.
- •71. Основні законодавчі і нормативні акти з питань бжд.
- •72. Органи управління іконтролю за дотриманням вимого безпеки життєдіяльності.
- •73. Антропогенний впив на навколишнє середовище.
48. Особливості діяльності працівників правоохоронної системи та податкової служби.
Кожен вид діяльності, кожна професія, а особливо професія працівника правоохоронних органів, податкової служби та податкової міліції, висуває особливі вимоги до психічних властивостей, станів і процесів працівників. При цьому виділяються такі особливості людини, як її темперамент, характер, уважність, сприйняття, пам’ять, мислення, емоції, психомоторика, освіта, досвід, виховання та здоров’я, які визначають здібності людини до цієї діяльності, регулюють взаємовідносини між людьми і безпосередньо керують вчинками і діями
49. Психофізіологічні фактори небезпек.
Небезпечні фактори, що обумовлені особливостями фізіології та психології людини, називаються психофізіологічними.
Психофізіологічні небезпеки у сучасному світі є чинниками цілісності чи розладу, стійкості чи дисгармонії, спокою чи тривоги, успіху чи невдач, фізичного та морального благополуччя життя людини.
До психофізіологічних факторів небезпек відносяться:
– недоліки органів відчуття (дефекти зору, слуху тощо);
– порушення зв’язків між сенсорними та моторними центрами, внаслідок чого людина не здатна реагувати адекватно на ті чи інші зміни, що сприймаються органами відчуття;
– дефекти координації рухів (особливо складних рухів та операцій, прийомів тощо);
– підвищена емоційність;
– втома (з точки зору безпеки життєдіяльності розрізняють фізіологічне та психологічне втомлення);
– емоційні явища (особливо конфліктні ситуації, душевні стреси, пов’язані з побутом, сім’єю, друзями, керівництвом);
– необережність (може призвести до ураження не лише окремої людини, а й усього колективу);
– відсутність мотивації до трудової діяльності (незацікавленість у досягненні цілей, невдоволення оплатою праці, монотонність праці, відсутність пізнавального моменту, тобто нецікава робота тощо);
– недостатність досвіду (поява імовірної помилки, невірні дії, напруження нервово-психічної системи, побоювання зробити помилку посилюють імовірність нещасного випадку).
50. Психофізіологічні фактори небезпеки в діяльності.
Для працівників правоохоронних органів, податкової служби та податкової міліції характерні ще такі психофізіологічні фактори, що визначають схильність до небезпек:
– недостатня психологічна підготовленість до екстремальних ситуацій;
– втрати пильності, ігнорування небезпекою, невміння вчасно її розпізнати;
– переоцінка своїх можливостей, самовпевненість;
– відсутність почуття небезпеки;
– неврівноваженість та підвищена схильність до ризику;
– уповільненість реакцій;
– низька активність, загальмованість;
– підвищена активність;
– схильність до паніки;
– довірливість;
– легковажність;
– запальність, гарячність;
– імпульсивність;
– низький інтелектуальний рівень.
Як було зазначено раніше, значне місце в забезпеченні безпеки життєдіяльності належить психічним станам людини, які мають важливе значення в організації профілактики травматизму та попередженні аварійності.
