
- •3. Поняття сталого розвитку суспільства
- •7. Класифікація небезпек за джерелами їх походження і їх загальні характеристики.
- •8. Загальні поняття про техногенні джерела небезпек
- •10. Класифікація небезпек за ступенем їх дії на людину
- •12. Шкода як наслідок дії небезпеки. Квантифікація небезпек..
- •14. Управління ризиком з метою підвищення рівня безпеки
- •16. Поняття «життя», «діяльність», «життєдіяльність».
- •17. Людина, її біологічні та соціальні ознаки
- •19. Праця як форма діяльності
- •20. Загальні поняття середовища життєдіяльності людинии і його класифікація
- •21. Природне середовище
- •23. Соціально-політичне середовище і його характерні ознаки
- •24. Органи чуття як механізм сприйняття інформації
- •25. Будова і властивості аналізаторів.
- •26. Гомеостаз і його значення для забезпечення безпеки життєдіяльності людини
- •27. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •28.. Основні визначення здоров’я
- •29. Біологічна, соціальна та психологічна сутність здоров’я
- •30. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища
- •31. Фактори, що впливають на здоров’я людини
- •32. Загальні відомості про техногенні небезпеки
- •33. Дія шуму на організм людини
- •34. Вібрація та її вплив на організм людини
- •35. Іонізуючі випромінювання та їх дія на організм людини.
- •36. Джерела іонізуючих випромінювань.
- •37. Біологічна дія іонізуючого випромінювання на людину.
- •38. Радіаційна безпека
- •39. Дія електричного струму на організм людини
- •40. Джерела електромагнітного випромінювання
- •41. Небезпечна дія електромагнітного випромінювання на організм людини.
- •42. Загальна характеристика шкідливих хімічних речовин і їх класифікація.
- •43. Токсична дія шкідливих хімічних речовин на організм людини.
- •44 . Отруйні рослини
- •45. Отруйні тварини і дія їх на організм людини
- •46. Патогенні організми. Хвороби, які вони викликають та захист від них.
- •47. Фізична і розумова діяльність людини і їх особливості.
- •48. Особливості діяльності працівників правоохоронної системи та податкової служби.
- •49. Психофізіологічні фактори небезпек.
- •50. Психофізіологічні фактори небезпеки в діяльності.
- •51. Тектонічні стихійні лиха
- •52. Топологічні стихійні лиха, причини їх виникнення, наслідки дії та захист від них.
- •53. Метеорологічні стихійні лиха та заходи боротьби з ними.
- •54. Небезпеки техногенного характеру. Аварії та катастрофи.
- •55. Пожежі та вибухи на виробничих об’єктах і причини їх виникнення.
- •56. Соціально –політичні небезпеки та їх класифікація
- •57. Безпека економічної діяльності.
- •58. Тероризм як форма політичного екстремізму
- •59. Злочинність як гостра соціальна проблема сучасності
- •60. Алкоголь і здоров’я. Шкода від п’янства та алкоголізму.
- •61. Тютюнопаління та його наслідки.
- •62. Комбіновані небезпеки, їх класифікація.
- •63. Вплив здорового способу життя на життєдіяльність людини.
- •64. Снід, його причини та наслідки.
- •65. Наркотики. Небезпека наркоманії.
- •66. Небезпеки в урбанізованому середовищі.
- •67. Надзвичайні ситуації, їх ознаки, види і рівні.
- •68. Організація життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях.
- •69. Життєзабезпечення населення в нс.
- •70. Ліквідація наслідків нс.
- •71. Основні законодавчі і нормативні акти з питань бжд.
- •72. Органи управління іконтролю за дотриманням вимого безпеки життєдіяльності.
- •73. Антропогенний впив на навколишнє середовище.
42. Загальна характеристика шкідливих хімічних речовин і їх класифікація.
У процесі життєдіяльності людина постійно стикається з великою кількістю шкідливих речовин, які можуть викликати різні види захворювання, розлади здоров’я, а також травматизм як у процесі контакту, так і через певний проміжок часу. На сьогодні відомо близько 7 млн. хімічних речовин та сполук, із яких 60 тис. використовуються у діяльності людини. На міжнародному ринку кожного року з’являється від 500 до 1 000 нових хімічних сполук та сумішей.
Залежно від практичного використання хімічні речовини можна поділити на:
а) промислові отрути, які використовуються у виробництві (органічні розчинники, барвники) і є джерелом небезпеки гострих і хронічних інтоксикацій при порушенні правил техніки безпеки (наприклад, ртуть, свинець, ароматичні сполуки тощо);
б) отрутохімікати, що використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур’янами, гризунами, комахами (гербіциди, пестициди, інсектициди);
n лікарські препарати;
в) побутові хімічні речовини, які використовуються у якості харчових добавок, засобів санітарії, особистої гігієни, косметичних засобів;
г) біологічні отрути: рослинні та тваринні, які містяться у рослинах і грибах, тваринах і комахах;
д) n отруйні речовини: зарин, іприт, фосген та ін.
43. Токсична дія шкідливих хімічних речовин на організм людини.
Зазначалося раніше, організм людини є єдиною складною системою взаємопов’язаних органів, зміна в яких впливає на організм у цілому. Інтенсивний обмін речовин всередині організму, а також постійний обмін його із зовнішнім середовищем – необхідна умова підтримання життя. В обміні речовин між навколишнім середовищем та організмом беруть участь органи дихання і травлення, через які в організм потрапляють кисень і поживні речовини, та органи виділення, що виводять із організму людини шлаки.
Потрапляючи в організм, шкідливі речовини переносяться кров’ю до всіх органів та тканин. Тому порушення процесів обміну в будь-якому органі призводить, як правило, до порушення ін-ших функцій організму.
Зміна складу певних речовин, що беруть участь у нормальних процесах обміну здорової людини, не може не впливати на обмін речовин у будь-якому органі, тому і на нормальне функціонування організму в цілому. Залежно від ділянки в ланцюгу обміну речовин, в якому під дією тієї чи іншої токсичної сполуки відбувається порушення нормальних процесів, ступінь її токсичності буває більшим або меншим. Найбільш токсичними є ті хімічні сполуки, які впливають на найважливіші ферментні системи організму.
Ступінь ураження отруйними речовинами залежить від їх токсичності, вибіркової дії, тривалості, а також від їх фізико-хімічних властивостей.
За токсичністю отруйні речовини можна поділити на:
– нервово-паралітичної дії (наприклад, зарин-СВ, зоман-СД) – виклик бронхоспазмів, задухи, паралічу;
– загальнотоксичної дії (наприклад, синильна кислота, хлорціан) – набрякання, кома, параліч, судома, прискорене серцебиття;
– подразнюючої дії (Сі-Ар, Сі-Ес) – подразнення слизових оболонок носа, ротової порожнини;
– шкірнонаривної дії (наприклад, іприти) – місцеві запалення та некротичні зміни у поєднанні із загальнотоксичними резорбтивними явищами.
За вибірковою дією отруйні речовини можна поділити на:
– серцеві – кардіотоксична дія: ліки, рослинні отрути, солі барію, калію, кобальту, кадмію;
– нервові – порушення функцій нервової системи (чадний газ, аміак, вуглеводні, фосфорорганічні сполуки, алкогольні вироби, наркотичні засоби, снотворні ліки та ін.);
– печінкові – хлоровані вуглеводні, альдегіди, феноли, фосфор, селен та ін.;
– ниркові – сполуки важких металів, етиленгліколі, щавлева кислота та інші;
– кров’яні – похідні аніліну, анілін, нітрити;
– легеневі – оксиди азоту, озон, фосген.
За тривалістю дії отруйні речовини можна поділити на три групи:
– летальні, що призводять або можуть призвести до смерті (у 5 % випадків): термін дії до 10 діб;
– тимчасові, що призводять до нудоти, блювоти, набрякання легенів, болі у грудях: термін дії від 2 до 5 діб;
– короткочасові – тривалість декілька годин. Призводять до подразнення у носі, ротовій порожнині, головного болю, задухи, загальної слабості, зниження температури.