Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
robocha_navchalna_programa_Tsivilne_pravo.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
157.69 Кб
Скачать

Методика оцінювання слухачів за результатами контролю.

До підсумкового контролю допускаються слухачі, які виконали вимоги навчальної програми у поточному семестрі. Логічним завершенням процесу контролю є процедура оцінювання отриманих слухачем знань. Завдання, що виносяться на екзамен, - від 0 до 50 балів (включно). Оцінка знань слухача здійснюється за результатами поточного та підсумкового контролю в кредитно-модульній системі. Результати підсумкового контролю оцінюються за шкалою, затвердженою у Національному університеті ДПС України. За кожне теоретичне питання екзамену передбачено максимальний бал – у 10 балів, за вирішення практичного завдання максимальний бал – 20 балів.

Переведення даних 50-бальної шкали оцінювання в 5 - бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється в такому порядку (для навчальної дисципліни, що вивчається протягом двох і більше семестрів з підсумковим контролем у формі екзамену):

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за бальною шкалою

Оцінка за розширеною шкалою

Еквівалент оцінки за п’ятибальною шкалою

A

45-50

відмінно

5

В

40-44

дуже добре

4,5

C

35-39

добре

4

D

30-34

задовільно

3,5

E

25-29

достатньо

3

FX

17-24

незадовільно

2

F

0-16

неприйнятно

1

Підсумкова (загальна) оцінка з навчальної дисципліни є сумою балів, одержаних студентом (курсантом) протягом вивчення навчального курсу, а саме: за поточне та підсумкове тестування (модульний контроль) рівня засвоюваності теоретичного матеріалу під час аудиторних занять і самостійної роботи, за ІНДЗ, за участь у наукових конференціях, олімпіадах тощо. Підсумковою кількістю балів з навчальної дисципліни є сума набраних студентом балів протягом вивчення курсу та отриманих балів при складанні екзамену (50 + 50 = 100 балів). Підсумкова атестація = ПМК1+ПМК2 / 2 + екзамен(50) = 100.

Методи оцінювання та контроль успішності здійснюється відповідно до методів і засобів, що використовуються в НУДПСУ з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали ЕСТS. Навчальні досягнення студента (курсанта) з усіх видів виконуваних робіт (теоретична підготовка, практичні роботи, ІНДЗ, наукова робота тощо) оцінюється кількісно (визначається рейтинг), а підсумкові оцінки формуються з усіх навчальних дисциплін як за традиційною шкалою, так і за шкалою КМСОНП.

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за бальною шкалою

Оцінка за розширеною шкалою

Еквівалент оцінки за п’ятибальною шкалою

A

90-100

відмінно

5

B

80-89

дуже добре

4,5

C

70-79

добре

4

D

60-69

задовільно

3,5

E

50-59

достатньо

3

FX

35-49

незадовільно

2

F

0-34

неприйнятно

1

Питання до екзамену з цивільного права (2 курс) частина перша

  1. Поняття цивільного права як галузі права, науки та навчальної дисципліни.

  2. Поняття та предмет цивільного права.

  3. Метод цивільного права, його особливості.

  4. Функції цивільного права.

  5. Принципи цивільного права.

  6. Система цивільного права України та Цивільного кодексу України.

  7. Місце цивільного права в системі права України.

  8. Поняття і види джерел цивільного права.

  9. Цивільне право та цивільне законодавство. Загальні засади цивільного законодавства.

  10. Акти цивільного законодавства, їх система.

  11. Дія актів цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб.

  12. Співвідношення загального і спеціального законодавства. Аналогія закону і аналогія права.

  13. Правове значення судової практики, роз’яснень вищих судових інстанцій та норм моралі.

  14. Приватне право в іноземних правових системах.

  15. Співвідношення цивільного і господарського права.

  16. Нормативно-правові акти загальної дії та нормативно-правові акти спеціальної дії.

  17. Застосування правил колізії норм.

  18. Міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, як частина національного цивільного законодавства України.

  19. Поняття і випадки застосування звичаю.

  20. Тлумачення цивільно-правових норм.

  21. Поняття та значення та види юридичних фактів. Юридичний склад.

  22. Класифікація юридичних фактів та їх значення.

  23. Поняття і види правочинів.

  24. Чинність правочину.

  25. Тлумачення змісту правочину.

  26. Недійсність правочину.

  27. Презумпція правомірності правочину.

  28. Відмежування недійсного та неукладеного правочину.

  29. Недійсність частини правочину.

  30. Поняття та особливості цивільних відносин.

  31. Класифікація цивільних правовідносин та її правове значення.

  32. Структура цивільних правовідносин та її характеристика.

  33. Поняття здійснення суб’єктивного цивільного права. Межі здійснення цивільних прав.

  34. Поняття виконання суб’єктивного цивільного обов’язку.

  35. Принципи і гарантії здійснення прав і виконання обов’язків у цивільному праві.

  36. Способи здійснення цивільних прав і виконання цивільно-правових обов’язків.

  37. Межі суб’єктивного цивільного права і межі його здійснення.

  38. Поняття охорони та захисту цивільних прав та інтересів.

  39. Форми і способи захисту цивільних прав та інтересів.

  40. Поняття та функції цивільно-правової відповідальності.

  41. Форми та види цивільно-правової відповідальності.

  42. Підстави та умови цивільно-правової відповідальності.

  43. Обставини звільнення від цивільно-правової відповідальності

  44. Цивільно-правова відповідальність за дії третіх осіб.

  45. Поняття фізичної особи. Правоздатність фізичної особи.

  46. Цивільна дієздатність фізичних осіб, її зміст та види.

  47. Співвідношення правоздатності з дієздатністю.

  48. Співвідношення правоздатності та суб’єктивних прав фізичних осіб.

  49. Обмеження та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

  50. Визнання фізичної особи недієздатною та поновлення в дієздатності.

  51. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

  52. Оголошення фізичної особи померлою.

  53. Поняття, цілі та значення опіки та піклування.

  54. Суб’єкти опіки та піклування: їх права та обов’язки. Органи опіки та піклування.

  55. Встановлення опіки та піклування.

  56. Права та обов’язки суб’єктів опіки та піклування. Правовий статус помічника

  57. Індивідуалізація фізичної особи.

  58. Поняття, види і цивільно-правове значення актів цивільного стану.

  59. Специфіка правового статусу фізичної особи-підприємця.

  60. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин: поняття, ознаки і значення.

  61. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи.

  62. Сутність юридичних осіб. Вчення про юридичні особи.

  63. Порядок і способи створення юридичних осіб.

  64. Припинення діяльності юридичної особи.

  65. Види юридичних осіб.

  66. Поняття та види організаційно-правових форм юридичних осіб.

  67. Філії та представництва юридичної особи.

  68. Індивідуалізація юридичної особи.

  69. Поняття установчих документів юридичної особи та вимоги до них.

  70. Неспроможність (банкрутство) юридичних осіб.

  71. Поняття та види підприємницьких товариств за законодавством України.

  72. Правове положення та види об’єднань підприємств.

  73. Поняття та види господарчих товариств.

  74. Об’єднання громадян як юридичні особи та їх види.

  75. Поняття, сутність та види кооперативів.

  76. Відповідальність юридичних осіб.

  77. Припинення юридичної особи: поняття, підстави і способи.

  78. Санація юридичних осіб. Права та обов’язки санатора.

  79. Реорганізація юридичних осіб та її форми. Універсальне (повне) та сингулярне (неповне) правонаступництво при реорганізації.

  80. Порядок задоволення вимог при ліквідації юридичних осіб.

  81. Держава Україна як суб’єкт цивільних відносин, особливості її правового становища. Органи та представники, через яких діє держава у цивільних відносинах.

  82. Автономна Республіка Крим як суб’єкт цивільних відносин, особливості її правового становища. Територіальні громади як суб’єкт цивільних відносин.

  83. Відповідальність за зобов’язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад.

  84. Поняття і види об’єктів цивільних прав. Оборотоздатність об’єктів цивільних прав.

  85. Вчення про об’єкти цивільних прав.

  86. Речі як об’єкти цивільних прав. Тварини.

  87. Класифікація речей та її правове значення.

  88. Майно як особливий об’єкт цивільних прав.

  89. Гроші (грошові кошти), валютні цінності як об’єкти цивільних прав.

  90. Цінні папери як об’єкти цивільних прав: поняття і загальна характеристика.

  91. Нематеріальні блага як об’єкти цивільних прав, їх поняття та види.

  92. Поняття честі, гідності та ділової репутації. Захист честі та гідності.

  93. Результати робіт та послуг як об’єкти цивільних прав.

  94. Результати творчої діяльності як об’єкти цивільних прав.

  95. Інформація та особисті немайнові блага як нематеріальні об’єкти цивільних правовідносин.

  96. Представництво у цивільному праві: поняття, підстави виникнення, види.

  97. Види представництва.

  98. Вчинення правочинів представником.

  99. Поняття та види довіреності. Значення довіреності.

  100. Підстави та порядок припинення дії довіреності.

  101. Наслідки вчинення правочину без довіреності чи з перевищенням повноважень.

  102. Підстави та порядок припинення представництва.

  103. Представництво без повноважень.

  104. Поняття строку та терміну, їх значення та види.

  105. Обчислення строків у цивільному праві.

  106. Поняття, сутність та значення позовної давності.

  107. Види строків позовної давності.

  108. Обчислення та перебіг позовної давності.

  109. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.

  110. Зупинення та переривання перебігу строків позовної давності.

  111. Наслідки спливу строків позовної давності.

  112. Підстави та порядок поновлення строків позовної давності.

  113. Місце строків (термінів) у системі юридичних фактів цивільного права.

  114. Право на позов.

  115. Зміна тривалості позовної давності.

  116. Застосування позовної давності до додаткових вимог.

  117. Поняття, ознаки та види особистих немайнових прав. Зміст особистого немайнового права.

  118. Здійснення особистих немайнових прав.

  119. Цивільно-правова охорона та захист особистих немайнових прав фізичної особи.

  120. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.

  121. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.

  122. Поняття, ознаки та види речових прав.

  123. Поняття та зміст права власності.

  124. Види права власності та їх правове значення.

  125. Підстави набуття та момент виникнення права власності.

  126. Здійснення та припинення права власності.

  127. Право власності на землю (земельну ділянку).

  128. Поняття та правові наслідки самочинного будівництва.

  129. Право власності на житло. Об’єднання власників житлових будинків, квартир.

  130. Поняття та види права спільної власності. Права та обов’язки співвласників.

  131. Довірча власність як різновид права власності.

  132. Спільна сумісна власність: поняття, ознаки, підстави виникнення.

  133. Спільна часткова власність: поняття, підстави виникнення, правила визначення і види часток.

  134. Здійснення та припинення права спільної власності.

  135. Поняття та види захисту права власності.

  136. Речово-правові способи захисту права власності та їх види.

  137. Зобов’язально-правові та інші способи захисту права власності.

  138. Речові права на чуже майно: поняття, види.

  139. Право володіння чужим майном як речове право. Виникнення володіння та його припинення.

  140. Право користування чужим майном як речове право.

  141. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

  142. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

  143. Речові права юридичних осіб на господарювання з майном (майновим комплексом) власника.

  144. Захист речових прав на чуже майно.

  145. Поняття права інтелектуальної власності. Відмінності права інтелектуальної власності від права власності.

  146. Теорії права інтелектуальної власності.

  147. Характеристика об’єктів права інтелектуальної власності та їх види.

  148. Суб’єкти права інтелектуальної власності.

  149. Зміст права інтелектуальної власності.

  150. Здійснення права інтелектуальної власності.

  151. Захист права інтелектуальної власності.

  152. Права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору та за замовленням.

  153. Поняття авторського права. Джерела правового регулювання авторського права.

  154. Об’єкти авторського права: поняття, ознаки, види.

  155. Суб’єкти авторського права. Співавторство і його види.

  156. Зміст суб’єктивного авторського права. Момент виникнення суб’єктивного авторського права. Строк дії суб’єктивного авторського права.

  157. Поняття, строк дії та сутність суміжних прав. Джерела правового регулювання суміжних прав.

  158. Об’єкти суміжних прав, їх ознаки і види. Суб’єкти суміжних прав.

  159. Зміст суб’єктивних суміжних прав.

  160. Виникнення та припинення суб’єктивних суміжних прав.

  161. Захист авторських і суміжних прав.

  162. Поняття права промислової власності. Джерела правового регулювання права промислової власності.

  163. Об’єкти права промислової власності та їх умови патентоздатності.

  164. Суб’єкти патентного права.

  165. Зміст суб’єктивного патентного права.

  166. Оформлення патентних прав.

  167. Строк дії суб’єктивного патентного права.

  168. Виключні права на засоби індивідуалізації товарів, робіт та послуг і їх виробників.

  169. Захист прав патентоволодільців та товаровиробників.

  170. Поняття, ознаки і об’єкти винаходу. Види винаходів та їх правове значення.

  171. Поняття та ознаки корисної моделі.

  172. Промисловий зразок: поняття, види, ознаки.

  173. Право на комерційне найменування: загальна характеристика.

  174. Право на торгівельну марку (знак для послуг): загальна характеристика.

  175. Право на географічне зазначення: загальна характеристика.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]