1. Опис навчальної дисципліни «Цивільне право»

Цивільне право – одна з провідних та масштабніших галузей права, що має значну історію свого розвитку і поширена в усіх правових системах світу. Цивільне право як навчальна дисципліна складає основу освіти юриста і відноситься до фундаментальних навчальних дисциплін.

В умовах побудови правової держави майбутньому юристу, фахівцю з цивільного права потрібно у будь-який момент проявити свою готовність у питаннях правильної кваліфікації цивільно-правових відносин, у застосовуванні норм цивільного права в конкретних ситуаціях. Курс цивільного права передбачає нові форми і методи підготовки юридичних кадрів відповідно до вимог світового рівня, що ставляться державою до юридичної діяльності.

Предметом навчальної дисципліни «Цивільне право» є:

а) опанування необхідними теоретичними положеннями, що вироблені цивілістичною думкою;

б) освоєння нормативного матеріалу, закріпленого системою цивільного законодавства України;

в) ознайомлення з судовою та іншою практикою застосування цивілістичних правових норм.

Метою дисципліни є засвоєння слухачами основних положень цивільного права як галузі права, знання яких необхідні юристу для виконання покладених на нього службових обов’язків, а також вироблення умінь застосовувати в практичній діяльності набуті знання та норми права.

Змістово-модульна структура дисципліни Курс: 2 Семестр: 3, 4	Галузь знань, напрям підготовки	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів: національних – 4 ЕСТS – 6 кредитів (6 по 36 год) Модулів: 2 Змістовних модулів: 4 Загальна кількість годин: 216 год.	Шифр та назва галузі знань - 0304 «Право». Код напряму підготовки – 6.030401 «Правознавство». Освітньо-кваліфікаційний рівень (бакалавр)	Нормативна Лекції: 52 год. (1 с. 24 год + 2 с. - 28 год) Семінари: 56 год. (1 с. 24 год + 2 с.- 32 год) Індивідуальні заняття: 17 (8+9) Самостійна робота: 91 (1с. 52+2с. 39) Форма семестрового контролю: ПМК + екзамен

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Головним завданням курсу є розкриття змісту понять, категорій та інститутів цивільного права, законодавчих актів, спрямованих на приведення чинного законодавства у відповідність до умов ринкової економіки і правової держави. Вивчення цивільного права передбачає також вироблення у студентів поваги до законів, уміння організовувати їх додержання і виконання у практичній діяльності.

Вимоги до знань і вмінь

Мета опанування навчальної дисципліни «Цивільне право» визначається основними рівнями:

1. Рівень „знати”. На цьому рівні особи, які навчаються, мають засвоїти теоретичні положення, які визначаються робочою навчальною програмою дисципліни, відповідний нормативно-правовий матеріал та судову практику. При цьому в цей рівень входять опанування знаннями про предмет та методи цивільно-правового регулювання; про сенс та спрямування цивільно-правового регулювання суспільних відносин, його принципи та засади цивільного законодавства; знання про основні поняття, категорії та інститути цивільного права України, особливості цивільно-правового регулювання суспільних відносин в умовах ринкової економіки, зокрема щодо здійснення цивільних прав та виконання обов’язків, правового становища учасників цивільних відносин, правового режиму об’єктів цивільних прав, загальні правила укладання правочинів, застосування строків та термінів, правового регулювання особистих немайнових прав, речових прав та прав інтелектуальної власності; знаннями про чинне цивільне законодавство та інші матеріали, предметом регулювання яких виступають майнові та особисті немайнові відносини; знаннями про поняття та способи здійснення і захисту цивільних прав.

2. Рівень „вміти”. Досягнення даного рівня пов’язане з формуванням первісних професійних навиків щодо: цивільно-правової кваліфікації життєвих обставин; застосування норм цивільного прав для вирішення спірних ситуацій; складання договорів у письмовій формі. Змістовно цей рівень утворюють навички щодо орієнтування в актах цивільного законодавства, у наданні кваліфікації реальним відносинам і обрання норми права, що їх регулює; щодо забезпечення суворого дотримання законодавства, правильного застосування норм цивільного права у практичній роботі; щодо вирішення конкретної правової ситуації на базі національного та міжнародного законодавства; щодо використання різноманітних цивільно-правових засоби у вирішенні економічних та соціальних завдань, при захисті цивільних прав фізичних та юридичних осіб.